Рішення № 10977583, 23.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                              Тел. 67-28-47, факс77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" грудня 2009 р.                                                  Справа № 10/173

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком",

б-р. Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01030

В особі:          Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком",

вул. Коцюбинського, 50а, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Головне управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації,

пр-т Миру, 116, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 1747,64 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Від позивача: Слісар А.В., довіреність № б/н від 21.07.2008р., юрисконсульт

Від відповідача: Максименко М.М., довіреність № 07-24/8617 від 01.12.2009р., начальник відділу бухгалтерського обліку

Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, подано позов до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 11947,64 грн., з яких 10624,47 грн. сума основної заборгованості, 1296,06 грн. пені, 27,11 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем послуг електрозв”язку, наданих позивачем згідно умов договору про надання послуг електрозв”язку № 483 від 27.10.03р.

Представником позивача та відповідачем подані письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні 01.12.09р. надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 10200,00 грн., в зв"язку зі сплатою відповідачем 26.11.09р. суми заборгованості в зазначеному розмірі, разом з доказами сплати - банківською випискою від 26.11.09р.(а.с.47-50). Суд, перевіривши повноваження представника за довіреністю ( а.с.96), прийняв заяву про зменшення позовних вимог до розгляду по суті.

Згідно поданої заяви представник позивача просить стягнути з відповідача 424,47 грн. суми основної заборгованості за період з 01.12.08р. по 31.09.09р., 1296,06 грн. пені за період з 21.01.09р. по 10.11.09р., 27,11 грн. 3% річних з простроченої суми, а всього на загальну суму 1747,64 грн..

Представник відповідача надав до матеріалів справи відзив на позов, в якому відповідач позов в частині стягнення основного боргу визнає, але просить суд відмовити позивачу у стягненні пені, оскільки відповідач є бюджетною установою, тому відсутня вина відповідача за невиконання своїх зобов»язань за договором, оскільки виникла внаслідок недофінансування. В судовому засіданні відповідач зазначив, що сплачував саме за послуги електрозв»язку, між тим позивач самостійно, не враховуючи призначення платежів, зазначених відповідачем у платіжних банківських документах, зараховував частину таких платежів в оплату пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

В С Т А Н О В И В :

27.10.2003р. між сторонами був укладений договор № 483 про надання послуг електрозв’язку, згідно з якими позивач надає відповідачу (споживачу) безперебійні та якісні послуги телефонного зв’язку, а відповідач (споживач) зобов’язується сплачувати за фактично отримані в кредит послуги електрозв”язку за кожний попередній місяць протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим ( п.4.5 Договорів).

Оригінали зазначених договорів оглянути судом в судовому засіданні.

Згідно із матеріалами справи, а саме, належним чином посвідченими копіями рахунків за телекомунікаційні послуги, за період з 01.12.08р. по 30.09.09р. відповідачу нараховано за послуги електрозв”язку – 10624,47 грн. (а.с. 14-29). Відповідач частково сплатив заборгованість перед позивачем у сумі 10200,00 грн., що підтверджується належно посвідченими копіями банківських виписок в матеріалах справи ( а.с.48-50). Згідно поданої позивачем 01.12.09р. заяви позивач просить стягнути з відповідача основного боргу в сумі 424,47 грн. за період з 01.12.08р. по 30.09.09р., пеню в сумі 1296,06 грн. за період з 21.01.09р. по 10.11.09р., а також 3% річних з простроченої суми 27,11 грн. (а.с.47).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за отримані послуги електрозв”язку в сумі 424,47 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 424,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п.5.8 Договорів, у разі несплати за надані послуги понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), відповідач (споживач) сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивач просить стягнути пеню за період з 21.01.09р. по 10.11.09р. включно в сумі 1296,06 грн. згідно розрахунку в матеріалах справи.

Згідно вимог ч.3 ст. 83 Господарсько-процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст..233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи те, що відповідач виконав зобов»язання щодо основного боргу майже в повному обсязі, розмір пені, заявленої до стягнення, значно перевищує розмір основного боргу, що остаточно заявлений до стягнення позивачем , а також той факт, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету згідно затвердженого кошторису, заборгованість по оплаті послуг виникла виключно внаслідок недофінансування відповідача, про що свідчать докази, надані відповідачем до матеріалів справи (а.с.56-95) та порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 200 грн.

Позивач просить стягнути 3-% річних в сумі 27,11 грн. за період з 21.01.09р. по 10.11.09р. включно.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого товару, суд вважає, що заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 27,11 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем правомірно нараховано пеню, розмір якої врахований при визначенні ціни позову та відповідно розміру сплаченого позивачем державного мита, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачене ним держмито в сумі 119,48 грн. та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

          Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (пр-т Миру, 116, м. Чернігів, 14000, р/р 35219001000144 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 03195961) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (б-р Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01030, р/р 26006413 в ЧОД ВАТ „Райффайзен Банк ”Аваль”, МФО 353348, код ЗКПО 01189425) боргу в сумі 424,47 грн., 200,00 грн. пені, 27,11 грн. 3% річних, 119,48 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення позову.

В інший частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко

23.12.09