Рішення № 10976874, 20.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" серпня 2010 р. Справа № 21/138-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа», Київська обл., м. Васильків

до: 1. Військової частини А0294, Київська обл., м. Васильків

2. Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головного управління Державного казначейства України у Київській області, м. Київ

про стягнення 154354,46 гривень

за участю представників:

від позивача: Кашуба Л.Г. (довіреність №23 від 18.01.2010р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Толмачова О.Ю. (довіреність №303/25/3-3064 від 24.11.2009р.)

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Васильківтепломережа»(далі-КП «Васильківтепломережа»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Військової частини А0294 (далі-В/ч А0294/відповідач 1) та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі-ККЕУ МОУ/відповідач 2) про стягнення 134736,41 грн., з яких: 109833,48 грн. заборгованості за договором №2/2 від 03.01.2007р., 8001,83 грн. пені, 9930,71 грн. 3% річних та 6970,39 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позовні вимоги в частині наявності заборгованості визнав, а в решті позову просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.06.2010р. порушено провадження у справі №21/138-10 та призначено справу до розгляду на 14.07.2010р.

В судовому засіданні 14.07.2010р. представником позивача подано уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 154354,46 грн., з яких: 109833,48 грн. заборгованості за договором №2/2 від 03.01.2007р., 29777,84 грн. пені, 8990,20 грн. 3% річних та 5752,84 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судових засіданнях 14.07.2010р. та 19.07.2010р. оголошувалась перерва до 19.07.2010р. та 16.08.2010р. відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2010р. розгляд даної справи відкладено на 20.08.2010р., а також залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління Державного казначейства України у Київській області (далі-третя особа).

20.08.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. У задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2007р. між КП «Васильківтепломережа» (далі-постачальник), В/ч А0294 (далі-споживач) та ККЕУ МОУ (далі-платник) укладено договір на споживання теплової енергії №2/2 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 1.2, 2.6, 3.4 та 6.1 Договору передбачено, що предметом даного договору є забезпечення постачальником об’єктів споживача тепловою енергією в кількості та об’ємах, які зазначені у додатку №1 до Договору.

У відповідності до Договору платник зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію, яку надає постачальник на об’єкти споживача за встановленими тарифами в терміни передбачені цим договором.

Платник зобов’язується оплатити теплову енергію споживача грошовими коштами шляхом перерахування її вартості на рахунок постачальника.

Оплата за послуги вноситься не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Незгода споживача та платника з виставленою в рахунку сумою, не є підставою для відмови від його отримання.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонам і діє протягом року, та буде вважатися щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійшла заява від однієї із сторін про його розірвання.

Судом встановлено, що позивач протягом дії Договору свої обов’язки за Договором в частині постачання теплової енергії виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору за листопад 2008р.-березень 2010р. позивачем виставлено відповідачу рахунки для сплати вартості поставленої теплової енергії №654 від 28.11.2008р. на суму 34689,60 грн., №738 від 31.12.2008р. на суму 59754,35 грн., №76 від 29.01.2009р. на суму 70159,98 грн., №140 від 02.03.2009р. на суму 32035,38 грн., №279 від 30.03.2009р. на суму 17312,85 грн., №390 від 13.04.2009р. на суму 1661,65 грн., №675 від 30.10.2009р. на суму 836,60 грн., №715 від 30.11.2009р. на суму 14835,80 грн., №839 від 30.12.2009р. на суму 22948,67 грн., №27 від 28.01.2010р. на суму 29248,01 грн., №125 від 01.03.2010р. на суму 22889,81 грн., №246 від 31.03.2010р. на суму 19074,60 грн., на загальну суму 325447,30 грн. Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача 1 претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Втім, відповідач 2 свої обов’язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленої енергії належним чином не виконав.

Так, 19.12.2008р., 21.05.2009р. та 25.09.2009р. відповідачем 2 було сплачено 20002,30 грн., 10061,60 грн. та 31720,92 грн. відповідно, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №35-27/645 від 04.08.2010р., яка підписана керуючим відділенням АКБ «Київська Русь»та скріплена відбитком печатки банківської установи.

Крім того, 25.11.2009р. між Міністерством оборони України та позивачем підписано спільне протокольне рішення №20/09, відповідно до якого МОУ, з метою погашення наявної перед позивачем заборгованості по оплаті вартості поставленої енергії у листопаді 2009р., перераховує позивачу 387249,00 грн., із яких 153829,00 грн. для оплати енергії, спожитої Військовою частиною А 0294 (відповідачем 1).

За таких обставин, рахунок №654 від 28.11.2008р. оплачений повністю за рахунок коштів, що надходили 19.12.2008р., 21.05.2009р. та 25.09.2009р., рахунок №715 від 30.11.2009р. оплачений повністю за рахунок коштів, які надійшли відповідно до протокольного рішення №20/09, решта коштів, за протокольним рішенням позивачем зараховувались в рахунок існуючої заборгованості за попередніми рахунками, а саме: рахунки №738 від 31.12.2008р., №76 від 29.01.2009р., №140 від 02.03.2009р. оплачені повністю, рахунок №279 від 30.03.2009р. оплачений частково у розмірі 4138,71 грн., а рахунки №390 від 13.04.2009р., №675 від 30.10.2009р., №839 від 30.12.2009р., №27 від 28.01.2010р., №125 від 01.03.2010р., №246 від 31.03.2010р. відповідно неоплачені.

Таким чином, заборгованість відповідача 2 за Договором становить 109833,48 грн. та складається із заборгованості за березень (частково), квітень, жовтень, грудень 2009р.-березень 2010р.

З метою досудового врегулювання даного спору, 01.04.2010р. позивачем направлено відповідачам 1, 2 боргову вимогу №213, відповідно до якої позивач інформував останніх про наявність заборгованості та вимагав її погашення.

На претензію відповідачі не відповіли, суму заборгованості за Договором відповідач 2 не погасив.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 109833,48 грн. заборгованості по сплаті вартості спожитої теплової енергії згідно Договору за березень, квітень, жовтень, грудень 2009р.-березень 2010р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного договору є забезпечення постачальником об’єктів споживача тепловою енергією в кількості та об’ємах, які зазначені у додатку №1 до Договору.

Пунктом 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що споживач зобов’язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що у відповідності до Договору платник зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію, яку надає постачальника на об’єкти споживача за встановленими тарифами в терміни передбачені цим договором.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.6 Договору платник зобов’язується оплатити теплову енергію споживача грошовими коштами шляхом перерахування її вартості на рахунок постачальника.

Оплата за послуги вноситься не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач 2 частково оплатив вартість спожитої відповідачем 1 теплової енергії, зазначений факт відповідачами 1, 2 не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 109833,48 грн. заборгованості по сплаті вартості спожитої теплової енергії згідно Договору за березень, квітень, жовтень, грудень 2009р.-березень 2010р. підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків за Договором в частині своєчасної оплати вартості спожитої енергії позивач просить суд стягнути з відповідача 29777,84 грн. пені, нарахованої за періоди: з 10.12.2008р. по 19.12.2008р. на 34689,60 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 20.12.2008р. по 20.06.2009р. на 14687,30 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 10.01.2009р. по 11.07.2009р. на 59754,35 грн. заборгованості за грудень 2008р., з 10.02.2009р. по 12.08.2009р. на 70159,98 грн. заборгованості за січень 2009р., з 10.03.2009р. по 11.09.2009р. на 32035,38 грн. заборгованості за лютий 2009р., з 10.04.2009р. по 10.10.2009р. на 17312,58 грн. заборгованості за березень 2009р., з 10.05.2009р. по 21.05.2009р. на 1661,65 грн. заборгованості за квітень 2009р., з 10.11.2009р. по 11.05.2009р. на 836,60 грн. заборгованості за жовтень 2009р., з 10.12.2009р. по 10.06.2009р. на 14835,80 грн. заборгованості за листопад 2009р., з 10.01.2010р. по 21.06.2010р. на 22948,67 грн. заборгованості за грудень 2009р., з 10.02.2010р. по 21.06.2010р. на 29248,01 грн. заборгованості за січень 2010р., з 10.03.2010р. по 21.06.2010р. на 22889,81 грн. заборгованості за лютий 2010р., з 10.04.2010р. по 21.06.2010р. на 19074,60 грн. заборгованості за березень 2010р.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.3 Договору платник у разі несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, як це передбачено Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відповідно до п. 2.6 Договору платник зобов’язується оплатити теплову енергію споживача грошовими коштами шляхом перерахування її вартості на рахунок постачальника.

Оплата за послуги вноситься не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Зі змісту зазначеного пункту Договору слідує, що кінцевий термін сплати виставленого постачальником рахунку - 10 число місяця, що настає за розрахунковим, а тому право на нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат за несвоєчасну оплату вартості поставленої енергії у відповідності до п. 2.6 Договору та ст. 530 ЦК України у позивача виникає лише з 11 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Крім того, враховуючи, що обов’язок по сплаті вартості поставленої енергії у листопаді 2009р. відповідача 2 мав здійснити до 11.12.2009р. (п. 2.6 Договору), а кошти для погашення зазначеної заборгованості у відповідності до протокольного рішення №20/09, надійшли 10.12.2009р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на вартість поставленої енергії у листопаді 2009р. - 14835,80 грн.

Водночас, відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим кодексом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Позивач безпосередньо звернувся з позовною заявою через загальний відділ господарського суду Київської області 21.06.2009р., що підтверджується відміткою суду №2728 від 21.06.2009р. про одержання позовних матеріалів.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем 2 заявлено про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про необхідність здійснити перерахунок періоду нарахування пені, що заявлено позивачем з урахуванням строку позовної давності.

Так, враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи п. 2.6 Договору, а також період нарахування пені, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди: з 21.06.2009р. по 11.07.2009р. на 59754,35 грн. заборгованості за грудень 2008р., з 21.06.2009р. по 11.08.2009р. на 70159,98 грн. заборгованості за січень 2009р., з 21.06.2009р. по 11.09.2009р. на 32035,38 грн. заборгованості за лютий 2009р., з 21.06.2009р. по 11.10.2009р. на 17312,58 грн. заборгованості за березень 2009р., з 21.06.2009р. по 11.11.2009р. на 1661,65 грн. заборгованості за квітень 2009р., з 11.11.2009р. по 11.05.2009р. на 836,60 грн. заборгованості за жовтень 2009р., з 11.01.2010р. по 21.06.2010р. на 22948,67 грн. заборгованості за грудень 2009р., з 11.02.2010р. по 21.06.2010р. на 29248,01 грн. заборгованості за січень 2010р., з 11.03.2010р. по 21.06.2010р. на 22889,81 грн. заборгованості за лютий 2010р., з 11.04.2010р. по 21.06.2010р. на 19074,60 грн. заборгованості за березень 2010р.

Оскільки, арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом із врахуванням вимог вищезазначених норм Закону, приписів Договору, часткових оплат, здійснених відповідачем 2, а також строків позовної давності, становить 12157,66 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 29777,84 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 12157,66 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8990,20 грн. 3% річних, нарахованих за періоди: з 10.12.2008р. по 18.12.2008р. на 34689,60 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 20.12.2008р. по 21.06.2009р. на 14687,30 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 10.01.2009р. по 21.06.2009р. на 59754,35 грн. заборгованості за грудень 2008р., з 10.02.2009р. по 21.06.2009р. на 70159,98 грн. заборгованості за січень 2009р., з 10.03.2009р. по 21.06.2009р. на 32035,38 грн. заборгованості за лютий 2009р., з 10.04.2009р. по 21.06.2009р. на 17312,58 грн. заборгованості за березень 2009р., з 10.05.2009р. по 21.06.2009р. на 1661,65 грн. заборгованості за квітень 2009р., з 10.11.2009р. по 21.06.2009р. на 836,60 грн. заборгованості за жовтень 2009р., з 10.12.2009р. по 21.06.2009р. на 14835,80 грн. заборгованості за листопад 2009р., з 10.01.2010р. по 21.06.2010р. на 22948,67 грн. заборгованості за грудень 2009р., з 10.02.2010р. по 21.06.2010р. на 29248,01 грн. заборгованості за січень 2010р., з 10.03.2010р. по 21.06.2010р. на 22889,81 грн. заборгованості за лютий 2010р., з 10.04.2010р. по 21.06.2010р. на 19074,60 грн. заборгованості за березень 2010р.;

- 5752,94 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди: з 10.12.2008р. по 18.12.2008р. на 34689,60 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 20.12.2008р. по 31.12.2008р. на 14687,30 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 10.01.2009р. по 31.01.2009р. на 59754,35 грн. заборгованості за грудень 2008р., з 10.02.2009р. по 28.02.2009р. на 70159,98 грн. заборгованості за січень 2009р., з 10.03.2009р. по 31.03.2009р. на 32035,38 грн. заборгованості за лютий 2009р., з 10.04.2009р. по 30.04.2009р. на 17312,58 грн. заборгованості за березень 2009р., з 10.05.2009р. по 20.05.2009р. на 1661,65 грн. заборгованості за квітень 2009р., з 10.11.2009р. по 31.11.2009р. на 836,60 грн. заборгованості за жовтень 2009р., з 10.12.2009р. по 31.12.2009р. на 14835,80 грн. заборгованості за листопад 2009р., з 10.01.2010р. по 31.01.2010р. на 22948,67 грн. заборгованості за грудень 2009р., з 10.02.2010р. по 28.02.2010р. на 29248,01 грн. заборгованості за січень 2010р., з 10.03.2010р. по 31.03.2010р. на 22889,81 грн. заборгованості за лютий 2010р., з 10.04.2010р. по 30.04.2010р. на 19074,60 грн. заборгованості за березень 2010р.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи п. 2.6 Договору, часткові оплати, здійснені відповідачем 2, а також період, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок

- 3% річних за наступні періоди: з 11.12.2008р. по 18.12.2008р. на 34689,60 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 20.12.2008р. по 20.05.2009р. на 14687,30 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 21.05.2009р. по 24.09.2009р. на 4625,70 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 11.01.2009р. по 24.09.2009р. на 59754,35 грн. заборгованості за грудень 2008р., з 25.09.2009р. по 09.12.2009р. на 32659,13 грн. заборгованості за грудень 2008р., з 11.02.2009р. по 09.12.2009р. на 70159,98 грн. заборгованості за січень 2009р., з 11.03.2009р. по 09.12.2009р. на 32035,38 грн. заборгованості за лютий 2009р., з 11.04.2009р. по 09.12.2009р. на 17312,58 грн. заборгованості за березень 2009р., з 10.12.2009р. по 21.06.2010р. на 13174,14 грн. заборгованості за березень 2009р., з 11.05.2009р. по 21.06.2010р. на 1661,65 грн. заборгованості за квітень 2009р., з 11.11.2009р. по 21.06.2010р. на 836,60 грн. заборгованості за жовтень 2009р., з 11.01.2010р. по 21.06.2010р. на 22948,67 грн. заборгованості за грудень 2009р., з 11.02.2010р. по 21.06.2010р. на 29248,01 грн. заборгованості за січень 2010р., з 11.03.2010р. по 21.06.2010р. на 22889,81 грн. заборгованості за лютий 2010р., з 11.04.2010р. по 21.06.2010р. на 19074,60 грн. заборгованості за березень 2010р;

- інфляційних втрат, за наступні періоди: з 11.12.2008р. по 18.12.2008р. на 34689,60 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 20.12.2008р. по 31.12.2008р. на 14687,30 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 11.01.2009р. по 31.01.2009р. на 59754,35 грн. заборгованості за грудень 2008р., з 11.02.2009р. по 28.02.2009р. на 70159,98 грн. заборгованості за січень 2009р., з 11.03.2009р. по 31.03.2009р. на 32035,38 грн. заборгованості за лютий 2009р., з 11.04.2009р. по 30.04.2009р. на 17312,58 грн. заборгованості за березень 2009р., з 11.05.2009р. по 20.05.2009р. на 1661,65 грн. заборгованості за квітень 2009р., з 11.11.2009р. по 30.11.2009р. на 836,60 грн. заборгованості за жовтень 2009р., з 11.01.2010р. по 31.01.2010р. на 22948,67 грн. заборгованості за грудень 2009р., з 11.02.2010р. по 28.02.2010р. на 29248,01 грн. заборгованості за січень 2010р., з 11.03.2010р. по 31.03.2010р. на 22889,81 грн. заборгованості за лютий 2010р., з 11.04.2010р. по 30.04.2010р. на 19074,60 грн. заборгованості за березень 2010р.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 5737,66 грн. та 5310,38 грн. відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 8990,20 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 5737,66 грн., та 5752,94 грн. інфляційних втрат у розмірі 5310,38 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 267, 525, 526, 530, 612, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 223, 230, 232, 258 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (01101, м. Київ, вул. Антонова, 2/32, корп. №97, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 22991617) на користь Комунального підприємства «Васильківтепломережа»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 60 А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31916457) 109833 (сто дев'ять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 48 коп. заборгованості, 12157 (дванадцять тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 66 коп. пені, 5737 (п’ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 66 коп. 3% річних, 5310 (п’ять тисяч триста десять) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 1330 (одну тисячу триста тридцять) грн. 39 коп. державного мита та 203 (двісті три) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                               В.А. Ярема

Повне рішення складено 25.08.2010р.