Рішення № 10976872, 20.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" серпня 2010 р. Справа № 21/107-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області «Вишнівськтеплоенерго», Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 1303985,60 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Карандюк М.В. (довіреність №4 від 13.01.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-ДК «Газ України»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області «Вишнівськтеплоенерго»(далі-КП «Вишнівськтеплоенерго»/відповідач) про стягнення 1303985,60 грн., з яких: 678305,21 грн. заборгованості за договором №06/08-1663 ТЕ-17 від 29.09.2008р., 83148,77 грн. пені, 97492,90 грн. 3% річних та 445038,72 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позовні вимоги в частині наявності заборгованості визнав, а в решті позову просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2010р. порушено провадження у справі №21/107-10 та призначено справу до розгляду на 09.06.2010р.

09.06.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 09.06.2010р., 12.07.2010р. та 21.07.2010р. розгляд даної справи відкладався на 05.07.2010р., 21.07.2010р. та 16.08.2010р. відповідно.

В судових засідання 05.07.2010р. та 16.08.2010р. оголошувалась перерва до 12.07.2010р. та 20.08.2010р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008р. між ДК «Газ України»(далі-постачальник) та КП «Вишнівськтеплоенерго»(далі-покупець) укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/07-1663 ТЕ-17 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 4.4, 6.1, 11.1 Договору передбачено, що постачальник згідно з цим договором зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 Договору.

Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року, а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення (п. 3 додаткової угоди №3 від 14.04.2009р. до Договору).

Судом встановлено, що протягом дії Договору позивач свої обов’язки за Договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 16997245,77 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі природного газу від 31.10.2008р. на суму 1 018440,00 грн., від 30.11.2008р. на суму 2023862,40 грн., від 31.12.2008р. на суму 2819092,32 грн., від 31.01.2009р. на суму 2967465,60 грн., від 28.02.2009р. на суму 2443795,20 грн., від 31.03.2009р. на суму 2618352,00 грн., від 30.04.2009р. на суму 802961,28 грн., від 31.05.2009р. на суму 584765,28 грн., від 30.06.2009р. на суму 519306,48 грн., від 31.07.2009р. на суму 242633,95 грн., від 31.08.2009р. на суму 434646,43 грн., від 30.09.2009р. на суму 521924,83 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Втім, свої обов’язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого газу відповідач належним чином не виконав, сплативши, як зазначає позивач, 16318940,56 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті вартості поставленого товару за серпень-вересень 2009р. у розмірі 678305,21 грн.

Факт сплати 16318940,56 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з поточного рахунку позивача від 13.11.2008р., 27.11.2008р., 26.12.2008р., 15.01.2009р., 16.01.2009р., 21.01.2009р., 22.01.2009р., 23.01.2009р., 17.02.2009р., 18.02.2009р., 20.02.2009р., 24.02.2009р., 25.02.2009р., 26.02.2009р., 27.02.2009р., 04.03.2009р., 06.03.2009р., 11.03.2009р., 13.03.2009р., 16.03.2009р., 18.03.2009р., 20.03.2009р., 08.04.2009р., 17.04.2009р., 28.04.2009р., 30.04.2009р., 08.05.2009р., 18.05.2009р., 29.05.2009р., 01.06.2009р., 17.06.2009р., 07.09.2009р., 29.10.2009р., 17.11.2009р., 16.03.2010р., 23.03.2010р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 678305,21 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за Договором за серпень-вересень 2009р.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник згідно з цим договором зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Приписами статей 33, 34 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, під час розгляду даної справи представником відповідача було надано суду платіжне доручення №1 від 22.04.2010р., зі змісту якого вбачається, що за зазначений період відповідачем в якості сплати вартості поставленого газу за Договором було додатково сплачено 50000,00 грн.

Втім, зазначена сума коштів не була врахована позивачем при визначенні розміру заборгованості у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фактичний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості поставленого газу за Договором становить 628305,21 грн., а не 678305,21 грн. як помилково вважає позивач.

Зазначена сума заборгованості за Договором визнається також і відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого природного газу, зазначений факт відповідачем не спростовано, а арифметично вірний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 628305,21 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 678305,21 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за Договором за серпень-вересень 2009р. підлягає частковому задоволенню в розмірі 628305,21 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу (до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), позивач просить суд стягнути з відповідача 83148,77 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат за періоди: з 17.11.2009р. по 15.03.2010р. на 878305,21 грн. заборгованості, з 16.03.2010р. по 22.03.2010р. на 778305,21 грн. заборгованості, з 23.03.2010р. по 17.05.2010р. на 678305,21 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами пунктів 7.2, 7.10 Договору, передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Втім, при здійсненні розрахунку пені, позивачем не враховано сплату відповідачем 23.04.2010р. 50000,00 грн. за Договором.

Враховуючи приписи вищезазначених норм Закону, положення Договору, розміри часткових оплат, здійснених відповідачем, а також період нарахування пені, зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди: з 17.11.2009р. по 15.03.2010р. на 878305,21 грн. заборгованості, з 16.03.2010р. по 22.03.2010р. на 778305,21 грн. заборгованості, з 23.03.2010р. по 22.04.2010р. на 678305,21 грн. заборгованості, з 23.04.2010р. по 17.05.2010р. на 628305,21 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 82394,01 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 83148,77 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 82394,01 грн.

Що ж до заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені з підстав ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня на заборгованість перед постачальниками енергоносіїв.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Втім, в порушення вищезазначених вимог Закону, суду не надано належних та допустимих доказів, зі змісту яких можливо встановити на яку суму реструктуризована заборгованість населення перед відповідачем за відповідний період, як-то договори реструктуризації заборгованості за використану теплову енергію, укладені з фізичним особами, документи щодо несвоєчасного отримання бюджетного фінансування на покриття різниці в тарифах, встановлених на теплову енергію, інформацію щодо стягнення заборгованості з перелічених вище споживачів в судовому порядку (тобто документи, що свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань внаслідок збігу комплексних причин, зокрема, здійснення несвоєчасних та неповних проплат населенням та іншими споживачами теплової енергії), що унеможливлює визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем, на яку не нараховується пеня.

Оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, зі змісту яких можливо визначити розмір заборгованості відповідача перед позивачем, на яку не нараховується пеня, наявність яких необхідна для застосування ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови позивачу у стягненні з відповідача 82394,01 грн. пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2006р. у справі №10/557-26/155.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 97492,90 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням часткових оплат за періоди: з 11.11.2008р. по 12.11.2008р. на 1 018440,00 грн. заборгованості, з 13.11.2008р. по 26.11.2008р. на 618440,00 грн. заборгованості, з 27.11.2008р. по 10.12.2008р. на 418440,00 грн. заборгованості, з 11.12.2008р. по 25.12.2008р. на 2442302,40 грн. заборгованості, з 26.12.2008р. по 10.01.2009р. на 2,40 грн. заборгованості, з 11.01.2009р. по 14.01.2009р. на 2819094,72 грн. заборгованості, з 15.01.2009р. по 15.01.2009р. на 2519094,72 грн. заборгованості, з 16.01.2009р. по 20.01.2009р. на 2219094,72 грн. заборгованості, з 21.01.2009р. по 21.01.2009р. на 1919094,72 грн. заборгованості, з 22.01.2009р. по 22.01.2009р. на 1619094,72 грн. заборгованості, з 23.01.2009р. по 10.02.2009р. на 1419094,72 грн. заборгованості, з 11.02.2009р. по 16.02.2009р. на 4386 560,32 грн. заборгованості, з 17.02.2009р. по 17.02.2009р. на 3886560,32 грн. заборгованості, з 18.02.2009р. по 19.02.2009р. на 3386560,32 грн. заборгованості, з 20.02.2009р. по 23.02.2009р. на 3186560,32 грн. заборгованості, з 24.02.2009р. по 24.02.2009р. на 2986560,32 грн. заборгованості, з 25.02.2009р. по 25.01.2009р. на 2786560,32 грн. заборгованості, з 26.02.2009р. по 26.02.2009р. на 2586560,32 грн. заборгованості, з 27.02.2009р. по 03.03.2009р. на 2286 560,32 грн. заборгованості, з 04.03.2009р. по 05.03.2009р. на 2086560,32 грн. заборгованості, з 06.03.2009р. по 10.03.2009р. на 1 886560,32 грн. заборгованості, з 11.03.2009р. по 12.03.2009р. на 4230355,52 грн. заборгованості, з 13.03.2009р. по 15.03.2009р. на 4130355,52 грн. заборгованості, з 16.03.2009р. по 17.03.2009р. на 3930355,52 грн. заборгованості, з 18.03.2009р. по 19.03.2009р. на 3 730355,52 грн. заборгованості, з 20.03.2009р. по 07.04.2009р. на 2930 355,52 грн. заборгованості, з 08.04.2009р. по 10.04.2009р. на 1430 355,52 грн. заборгованості, з 11.04.2009р. по 16.04.2009р. на 4048 707,52 грн. заборгованості, з 17.04.2009р. по 27.04.2009р. на 3848 707,52 грн. заборгованості, з 28.04.2009р. по 29.04.2009р. на 3748 707,52 грн. заборгованості, з 30.04.2009р. по 07.04.2009р. на 3348 707,52 грн. заборгованості, з 08.05.2009р. по 10.05.2009р. на 3048 707,52 грн. заборгованості, з 11.05.2009р. по 17.05.2009р. на 3851 668,80 грн. заборгованості, з 18.05.2009р. по 28.05.2009р. на 3551 668,80 грн. заборгованості, з 29.05.2009р. по 31.05.2009р. на 3431 668,80 грн. заборгованості, з 01.06.2009р. по 10.06.2009р. на 3045 138,80 грн. заборгованості, з 11.06.2009р. по 16.06.2009р. на 3629 904,08 грн. заборгованості, з 17.06.2009р. по 10.07.2009р. на 3449 904,08 грн. заборгованості, з 11.07.2009р. по 10.08.2009р. на 3969 210,56 грн. заборгованості, з 11.08.2009р. по 06.09.2009р. на 4211 844,51 грн. заборгованості, з 07.09.2009р. по 11.09.2009р. на 2149 666,99 грн. заборгованості, з 11.09.2009р. по 10.10.2009р. на 2584 313,42 грн. заборгованості, з 11.10.2009р. по 28.10.2009р. на 3106 238,25 грн. заборгованості, з 29.10.2009р. по 16.11.2009р. на 2785 338,52 грн. заборгованості, з 17.11.2009р. по 15.03.2010р. на 878 305,21 грн. заборгованості, з 16.03.2010р. по 22.03.2010р. на 778 305,21 грн. заборгованості, з 23.03.2010р. по 17.05.2010р. на 678 305,21 грн. заборгованості;

- 445 038,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих з урахуванням часткових оплат за періоди: з 13.11.2008р. по 26.11.2008р. на 618440,00 грн. заборгованості, з 11.12.2008р. по 25.12.2008р. на 2442302,40 грн. заборгованості, з 15.01.2009р. по 15.01.2009р. на 2519094,72 грн. заборгованості, з 11.02.2009р. по 16.02.2009р. на 4386 560,32 грн. заборгованості, з 13.03.2009р. по 15.03.2009р. на 4130355,52 грн. заборгованості, з 11.04.2009р. по 16.04.2009р. на 4048 707,52 грн. заборгованості, з 11.05.2009р. по 17.05.2009р. на 3851 668,80 грн. заборгованості, з 11.06.2009р. по 16.06.2009р. на 3629 904,08 грн. заборгованості, з 11.07.2009р. по 10.08.2009р. на 3969 210,56 грн. заборгованості, з 11.08.2009р. по 06.09.2009р. на 4211 844,51 грн. заборгованості, з 11.09.2009р. по 10.10.2009р. на 2584 313,42 грн. заборгованості, з 11.10.2009р. по 28.10.2009р. на 3106 238,25 грн. заборгованості, з 17.11.2009р. по 15.03.2010р. на 878 305,21 грн. заборгованості, з 23.03.2010р. по 17.05.2010р. на 678 305,21 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи вищезазначених норм Закону, розміри часткових оплат, здійснених відповідачем, а також період нарахування, зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок:

- 3% річних за наступні періоди: з 11.11.2008р. по 12.11.2008р. на 1 018440,00 грн. заборгованості, з 13.11.2008р. по 26.11.2008р. на 618440,00 грн. заборгованості, з 27.11.2008р. по 10.12.2008р. на 418440,00 грн. заборгованості, з 11.12.2008р. по 25.12.2008р. на 2442302,40 грн. заборгованості, з 26.12.2008р. по 10.01.2009р. на 2,40 грн. заборгованості, з 11.01.2009р. по 14.01.2009р. на 2819094,72 грн. заборгованості, з 15.01.2009р. по 15.01.2009р. на 2519094,72 грн. заборгованості, з 16.01.2009р. по 20.01.2009р. на 2219094,72 грн. заборгованості, з 21.01.2009р. по 21.01.2009р. на 1919094,72 грн. заборгованості, з 22.01.2009р. по 22.01.2009р. на 1619094,72 грн. заборгованості, з 23.01.2009р. по 10.02.2009р. на 1419094,72 грн. заборгованості, з 11.02.2009р. по 16.02.2009р. на 4386 560,32 грн. заборгованості, з 17.02.2009р. по 17.02.2009р. на 3886560,32 грн. заборгованості, з 18.02.2009р. по 19.02.2009р. на 3386560,32 грн. заборгованості, з 20.02.2009р. по 23.02.2009р. на 3186560,32 грн. заборгованості, з 24.02.2009р. по 24.02.2009р. на 2986560,32 грн. заборгованості, з 25.02.2009р. по 25.01.2009р. на 2786560,32 грн. заборгованості, з 26.02.2009р. по 26.02.2009р. на 2586560,32 грн. заборгованості, з 27.02.2009р. по 03.03.2009р. на 2286 560,32 грн. заборгованості, з 04.03.2009р. по 05.03.2009р. на 2086560,32 грн. заборгованості, з 06.03.2009р. по 10.03.2009р. на 1 886560,32 грн. заборгованості, з 11.03.2009р. по 12.03.2009р. на 4230355,52 грн. заборгованості, з 13.03.2009р. по 15.03.2009р. на 4130355,52 грн. заборгованості, з 16.03.2009р. по 17.03.2009р. на 3930355,52 грн. заборгованості, з 18.03.2009р. по 19.03.2009р. на 3 730355,52 грн. заборгованості, з 20.03.2009р. по 07.04.2009р. на 2930 355,52 грн. заборгованості, з 08.04.2009р. по 10.04.2009р. на 1430 355,52 грн. заборгованості, з 11.04.2009р. по 16.04.2009р. на 4048 707,52 грн. заборгованості, з 17.04.2009р. по 27.04.2009р. на 3848 707,52 грн. заборгованості, з 28.04.2009р. по 29.04.2009р. на 3748 707,52 грн. заборгованості, з 30.04.2009р. по 07.04.2009р. на 3348 707,52 грн. заборгованості, з 08.05.2009р. по 10.05.2009р. на 3048 707,52 грн. заборгованості, з 11.05.2009р. по 17.05.2009р. на 3851 668,80 грн. заборгованості, з 18.05.2009р. по 28.05.2009р. на 3551 668,80 грн. заборгованості, з 29.05.2009р. по 31.05.2009р. на 3431 668,80 грн. заборгованості, з 01.06.2009р. по 10.06.2009р. на 3045 138,80 грн. заборгованості, з 11.06.2009р. по 16.06.2009р. на 3629 904,08 грн. заборгованості, з 17.06.2009р. по 10.07.2009р. на 3449 904,08 грн. заборгованості, з 11.07.2009р. по 10.08.2009р. на 3969 210,56 грн. заборгованості, з 11.08.2009р. по 06.09.2009р. на 4211 844,51 грн. заборгованості, з 07.09.2009р. по 11.09.2009р. на 2149 666,99 грн. заборгованості, з 11.09.2009р. по 10.10.2009р. на 2584 313,42 грн. заборгованості, з 11.10.2009р. по 28.10.2009р. на 3106 238,25 грн. заборгованості, з 29.10.2009р. по 16.11.2009р. на 2785 338,52 грн. заборгованості, з 17.11.2009р. по 15.03.2010р. на 878 305,21 грн. заборгованості, з 16.03.2010р. по 22.03.2010р. на 778 305,21 грн. заборгованості, з 23.03.2010р. по 22.04.2010р. на 678 305,21 грн. заборгованості, з 23.04.2010р. по 17.05.2010р. на 628 305,21 грн. заборгованості;

- інфляційних втрат, за періоди: з 13.11.2008р. по 26.11.2008р. на 618440,00 грн. заборгованості, з 11.12.2008р. по 25.12.2008р. на 2442302,40 грн. заборгованості, з 15.01.2009р. по 15.01.2009р. на 2519094,72 грн. заборгованості, з 11.02.2009р. по 16.02.2009р. на 4386 560,32 грн. заборгованості, з 13.03.2009р. по 15.03.2009р. на 4130355,52 грн. заборгованості, з 11.04.2009р. по 16.04.2009р. на 4048 707,52 грн. заборгованості, з 11.05.2009р. по 17.05.2009р. на 3851 668,80 грн. заборгованості, з 11.06.2009р. по 16.06.2009р. на 3629 904,08 грн. заборгованості, з 11.07.2009р. по 10.08.2009р. на 3969 210,56 грн. заборгованості, з 11.08.2009р. по 06.09.2009р. на 4211 844,51 грн. заборгованості, з 11.09.2009р. по 10.10.2009р. на 2584 313,42 грн. заборгованості, з 11.10.2009р. по 28.10.2009р. на 3106 238,25 грн. заборгованості, з 17.11.2009р. по 15.03.2010р. на 878 305,21 грн. заборгованості, з 23.03.2010р. по 22.04.2010р. на 678 305,21 грн. заборгованості, з 23.04.2010р. по 17.05.2010р. на 628 305,21 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 99 538,64 грн. та 484852,10 грн. відповідно, а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 97492,90 грн. 3% річних та 445038,72 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

До того ж при винесенні даного рішення судом враховано, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2006р. у справі №10/557-26/155.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання за Договором, суд дійшов висновку, що таке прострочення тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції (445038,72 грн.), а також трьох процентів річних від простроченої суми (97492,90 грн.), на підставі ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2010р. у справі №33/78-09.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області «Вишнівськтеплоенерго»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 11, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 19417197) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31301827) 628305 (шістсот двадцять вісім тисяч триста п’ять) грн. 21 коп. заборгованості, 82394 (вісімдесят дві тисячі триста дев’яносто чотири) грн. 01 коп. пені, 97492 (дев’яносто сім тисяч чотириста дев’яносто дві) грн. 90 коп. 3% річних, 445038 (чотириста сорок п’ять тисяч тридцять вісім) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 12532 (дванадцять тисяч п’ятсот тридцять дві) грн. 31 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                               В.А. Ярема

Повне рішення складено 25.08.2010р.