Рішення № 10976831, 18.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" серпня 2010 р. Справа № 21/147-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Киїоблгаз», Київська обл., м. Боярка

про стягнення 137737,12 гривень

за участю представників:

від позивача: Рак О.В. (довіреність №76/10 від 28.12.2009р.)

від відповідача: П’ятоволенко І.І. (довіреність №1104 від 20.05.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-ДК «Газ України»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Киїоблгаз»(далі-ДП «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»/відповідач) про стягнення 137737,12 грн., з яких: 121749,04 грн. заборгованості за договором №06/09-224 від 30.01.2009р., 10961,80 грн. пені, 1617,31 грн. 3% річних та 3408,97 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010р. порушено провадження у справі №21/147-10 та призначено справу до розгляду на 28.07.2010р.

В судовому засіданні 28.07.2010р. оголошено перерву до 18.08.2010р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2009р. між ДК «Газ України»(далі-постачальник) та ДП «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»(далі-покупець) укладено договір поставки природного газу для компенсації обсягів розбалансування газорозподільних підприємств №06/09-224 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.3, 4.3, 5.1, 10.1 Договору передбачено, що постачальник передає покупцеві у 2009 році імпортований природний газ для покриття (компенсації) обсягів негативного розбалансування газу, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Обсяг газу, переданий постачальником покупцеві для покриття (компенсації) обсягів негативного розбалансування у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання сторонами до 15 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу, акту приймання-передачі газу, який складається на підставі наданих покупцем відповідно до п. 3.2 цього договору актів обліку обсягів негативного розбалансування газу в ГРМ.

Загальна сума цього договору складається з сум вартості місячних поставок газу.

Остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі актів приймання-передачі газу до 20 січня 2010р.

Договір вважається укладеним з дати його підписання та скріплення печатками сторін, діє в частині поставки газу з 01.01.2009р. до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Відповідно до підписаного сторонами 14.04.2009р. Протоколу розбіжностей до Договору, сторони дійшли згоди про викладення, зокрема, пунктів 3.3 та 5.1 Договору у наступній редакції: обсяг газу, переданий постачальником покупцеві для покриття (компенсації) обсягів негативного розбалансування газу у 2009 році оформлюється шляхом підписання сторонами до 15 січня 2010 року актів приймання-передачі газу для покриття (компенсації) обсягів розбалансування газу.

Розрахунки за обсяги негативного розбалансування газу його транспортування покупець здійснює грошовими коштами у національній валюті України шляхом перерахування на рахунок постачальника до 20.01.2010р. на підставі акту приймання-передачі обсягів розбалансування газу.

Судом встановлено, що протягом дії Договору позивач свої обов’язки за Договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору, протягом січня-квітня 2009р., позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 121749,04 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі природного газу від 30.04.2009р. на суму 7 626,85 грн., від 30.04.2009р. на суму 113967,10 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Втім, свої обов’язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого газу відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті вартості поставленого газу за Договором у сумі 121749,04 грн.

Відсутність сплати відповідачем вартості поставленого газу підтверджується також поясненнями представника відповідача, наданими в судових засіданнях.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 121749,04 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за Договором протягом січня-квітня 2009р.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник передає покупцеві у 2009 році імпортований природний газ для покриття (компенсації) обсягів негативного розбалансування газу, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що Розрахунки за обсяги негативного розбалансування газу його транспортування покупець здійснює грошовими коштами у національній валюті України шляхом перерахування на рахунок постачальника до 20.01.2010р. на підставі акту приймання-передачі обсягів розбалансування газу.

За таких обставин, підписання відповідачем Актів приймання-передачі природного газу за спірний період без будь-яких заперечень з боку відповідача щодо обсягу чи якості поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем газу, та відповідно породжує у нього обов’язок щодо оплати вартості поставленого газу за Договором у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість поставленого природного газу, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, зазначений факт відповідачем не спростований, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 121749,04 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за Договором протягом січня-квітня 2009р. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу (до 20.01.2010р.), позивач просить суд стягнути з відповідача 10961,80 грн. пені, нарахованої з 21.01.2010р. по 08.06.2010р. (162 дні) на 121749,04 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами пунктів 6.2, 6.3 Договору, передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати газу у строки, зазначені у п. 5.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 10957,41 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 10961,80 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 10957,41 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 1617,31 грн. 3% річних, нарахованих за період: з 21.01.2010р. по 01.07.2010р. на 121749,04 грн. заборгованості;

- 3408,97 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: з 01.02.2010р. по 31.03.2010р. на 121749,04 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 1621,10 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1617,31 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

До того ж, оскільки розмір інфляційних втрат, нарахованих позивачем за зазначений період, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 408,97 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Клопотання ж відповідача про зменшення розміру нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат у порядку п. 3 ст. 551 ЦК України задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення по справі, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Пунктом 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приписами статей 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів тяжкого фінансового становища у розумінні ст. 34 ГПК України, а також те, що розмір пені, що підлягає стягненню за даним рішенням не є надмірно великим порівняно із сумою основної заборгованості відповідача за Договором, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності виняткових підстав для зменшення розміру пені за даним рішення.

Щодо зменшення розміру нарахованих 3% річних та інфляційних втрат в порядку ст. 551 ЦК України слід зазначити, що штрафними санкціями, згідно ст. 230 ГК України, є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та проценти річних, є самостійними формами цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, які не відносяться до штрафних санкцій.

Наведена правова позиція викладена також і у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.2003р.

Оскільки ст. 551 ЦК України містить право суду обмежити розмір нарахованих саме штрафних санкцій, а 3% річних та інфляційні втрати, за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, суд дійшов висновку про відсутність підстав для обмеження розміру 3% річних та інфляційні втрати, що підлягають стягненню за даним рішенням в порядку ст. 233 ГК України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 551, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства»Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Киїоблгаз», Київська обл., м. Боярка (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 17, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 19412538) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31301827) 121749 (сто двадцять одну тисячу сімсот сорок дев'ять) грн. 04 коп. заборгованості, 10957 (десять тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім) грн. 41 коп. пені, 1617 (одну тисячу шістсот сімнадцять) грн. 31 коп. 3% річних, 3408 (три тисячі чотириста вісім) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 1377 (одну тисячу триста сімдесят сім) грн. 32 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Повне рішення складено 20.08.2010р.