Рішення № 10976820, 13.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2010 р. Справа № 17/136-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний інженерний центр „Нові технології”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамант”

про стягнення 10201,50грн.          

За участю представників:

від позивача Шокін К.В. (дов. № 0810/02 від 10.08.2010р.);

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний інженерний центр „Нові технології” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамант” (далі - відповідач) про стягнення 10201,50грн. заборгованості, з яких: 9000грн. основного боргу, 931,50грн. інфляційних втрат, 270грн. 3 % річних, а також судові витрати: 272,70грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань з оплати товару, який переданий позивачем відповідачу згідно видаткових накладних № РН-70301 від 03.07.2008р. та № РН-71001 від 10.07.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2010р. порушено провадження у справі № 17/136-10, розгляд справи призначено на 06.08.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2010р. розгляд справи відкладено на 13.08.2010р.

В судовому засіданні 13.08.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання 06.08.2010р. та 13.08.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач поставив відповідачу товар: профіль U торцевий 8 мм, профіль Н 8 мм та шайбу середню прозору на загальну суму 11 694грн., а саме: згідно видаткових накладних № РН-70301 від 03.07.2008р. на суму 11514грн. та № РН-71001 від 10.07.2008р. на суму 180грн. (а.с. 10), який отриманий представником відповідача –Пасічником Сергієм Сергійовичем на підставі довіреностей № ЯПВ 542288 від 03.07.2010р. та № ЯПВ 542298 від 09.07.2007р.(а.с. 8-9).

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем на підставі ст. 207 ЦК України було вчинено правочин, за яким позивач передав відповідачу у власність товар.

На момент розгляду справи відповідач розрахувався за отриманий від позивача згідно видаткових накладних товар частково у сумі 2694грн., що підтверджується довідкою АТ „УкрСиббанк” № 132-1/3139-120 від 04.08.2010р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 9 000грн., яка не погашена відповідачем до моменту звернення позивача до суду, що підтверджується довідкою МП ТОВ „РІЦ „Нові технології” (а.с. 35), яка підписана директором та головним бухгалтером МП ТОВ „РІЦ „Нові технології” та скріплена печаткою товариства.

Відповідачем позов визнано у повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2008р. по 31.10.2008р.

Предметом позову є вимога про стягнення 10201,50грн. заборгованості, з яких: 9000грн. основного боргу, 931,50грн. інфляційних втрат, 270грн. відсотків за користування грошовими коштами, а також судових витрат: 272,70грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000грн. витрат на правову допомогу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що 06.04.2010р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, пред’явив відповідачу претензію № 0604/01 (а.с. 13) про повну сплату боргу за отриманий товар згідно спірних накладних у місячний строк від дня пред’явлення цієї вимоги, яка отримана представником відповідача - Шевченко 09.04.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 000грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем нараховано 931,50грн. інфляційних втрат та 270грн. 3 % річних за період з 16.04.2009р. по 31.03.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 45), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих з урахуванням суми заборгованості складає 900грн. інфляційних втрат та 258,90грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення 931,50грн. інфляційних витрат та 270грн. 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 900грн. інфляційних втрат та 258,90грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 3 000грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, передбачено що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, суми, що підлягають сплаті за послуги адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2007р. у справі № 35/381.

Витрати позивача на оплату послуг адвоката –Воронцова В.М. в розмірі 3 000грн. підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 241, виданим адвокату Воронцову В.М. (а.с. 16), квитанцією до прибуткового касового ордера № 11 від 06.04.2010р. (а.с. 17).

У зв’язку з вищевикладеним, вимога відповідача про відшкодування 3 000грн. витрат, які пов’язані з оплатою послуг адвоката є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 9 000грн. основного боргу, 900грн. інфляційних втрат, 258,90грн. 3% річних та 3000грн. витрат на послуги адвоката є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамант” (08741, Київська область, Обухівський район, село Халеп’я, вул. Шевченка, буд. 210; код ЄДРПОУ 16307545) на користь Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний інженерний центр „Нові технології” (21009, Вінницька обл., м. Вінниця, Замостянський район, вул. І. Бевза, буд. 2, кв. 6; код ЄДРПОУ 13298768) 9 000 (дев’ять тисяч гривень) 00 коп. основного боргу, 900 (дев’ятсот гривень) 00 коп. інфляційних втрат, 258 (двісті п’ятдесят вісім гривень) 90 коп. 3 % річних, 3000 (три тисячі гривень) 00 коп. витрат на послуги адвоката, 101 (сто одну гривню) 59 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять гривень) 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. У задоволенні решти позову –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 17.08.2010р.