Ухвала суду № 10976730, 19.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16230-31-77

УХВАЛА

"19" серпня 2010 р. Справа № 21/182-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесбудінвест»

до: 1. Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Мегапрод»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

про розірвання договорів

Без виклику представників сторін

суддя Ярема В.А.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесбудінвест»(далі-ТОВ «Одесбудінвест»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»(далі-ПАТ «ПУМБ»/відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Мегапрод» (далі-ТОВ «Універсал Мегапрод»/відповідач 2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору ОСОБА_1 (далі-ОСОБА_1./третя особа 1), ОСОБА_2 (далі-ОСОБА_2./третя особа 2) та ОСОБА_3 (далі-ОСОБА_3/третя особа 3), про розірвання рамкового договору №ЮР/07-13 від 21.02.2007р. та договору поруки від 02.02.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2010р. порушено провадження у справі № 21/182-10 та призначено справу до розгляду.

Разом з позовними матеріалами позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 1 вчиняти будь-які дії на виконання рамкового договору №ЮР/07-13 від 21.02.2007р., в тому числі здійснювати платежі по гарантіям.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що 21.02.2007р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено рамковий договір №ЮР/07-13 від 21.02.2007р., відповідно до умов якого банк виставляє гарантіє на користь бенефіціарів (третіх осіб 1, 2, 3), а клієнт (позивач) зобовязаний відшкодувати банку всі суми, сплачені останнім за такими гарантіями.

У разі надання банком гарантій та при надходженні до банку вимоги про здійснення платежу за гарантією, перед здійсненням такого платежу банк письмово повідомляє клієнта (позивача) про надходження вимоги та про заплановану дату здійснення такого платежу. Клієнт, після отримання такої вимоги та до настання зазначеної банком дати, зобовязаний перерахувати банку грошові кошти в обсязі, необхідному для здійснення відповідно платежу за гарантією.

Якщо кошти від клієнта не надходять в необхідний строк або в достатньому обсязі, банк здійснює платіж за гарантією за власний рахунок, внаслідок чого в останнього виникає право зустрічної вимоги (регресу) до позивача.

16.10.2008р. банк повідомив позивача про надходження від бенефіціарів (третіх осіб 1, 2, 3) вимоги про здійснення виплат за гарантіями у сумі 2782500,00 дол. США, внаслідок невиконання позивачем своїх обовязків за інвестиційними контрактами (основними зобовязаннями).

Водночас, позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням бенефіціарами своїх обовязків за інвестиційними контрактами в частині сплати інвестиційних внесків, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка №9000/1722-2151 від 11.08.2010р., яка підписана заступником ДПРД ПАТ «Фінбанк»та скріплена відбитком печатки банківської установи, зазначені контракти були розірвані.

За таких обставин, у зв'язку з припиненням основного зобовязання, яке забезпечене гарантією банку, позивач відмовився від виплати гарантії та запропонував відповідачу 1 розірвати рамковий договір №ЮР/07-13 від 21.02.2007р.

Оскільки позивачу стало відомо, що незважаючи на припинення основного зобовязання та відсутності у бенефіціарів права вимоги до банку щодо виплат, останній має намір задовольнити вимоги та здійснити виплати по гарантіям, в позивача є підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду по даній справі.

Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що гарантія, на відміну від інших способів забезпечення виконання зобовязання, може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з ч. 2 п. 1.1., 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006р. «Про деякі питання практики забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи, що предметом позову є вимога позивача, зокрема, про розірвання рамкового договору №ЮР/07-13 від 21.02.2007р., на виконання умов якого були видані гарантії бенефіціарам, що свідчить про відповідність заявлених позивачем заходів забезпечення позову предмету даного спору, а також зважаючи на те, що невжиття вищезазначених заходів забезпечення позову може реально утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, та з метою уникнення значних негативних майнових наслідків для сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 1 вчиняти будь-які дії на виконання рамкового договору №ЮР/07-13 від 21.02.2007р., в тому числі здійснювати платежі по гарантіям.

При винесенні даної ухвали судом також враховано, що вжиття заходів щодо забезпечення позову є правом суду, і, при цьому, закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі №12/13-10 від 15.07.2010р.

Згідно зі ст. 67 ГПК України, забезпечення позову можливе, зокрема, шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Заходи по забезпеченню позову діють до скасування їх судом в порядку, передбаченому ст. 68 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

Ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесбудінвест»про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14282829) вчиняти будь-які дії на виконання рамкового договору №ЮР/07-13 від 21.02.2007р., в тому числі здійснювати платежі по гарантіям.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення судом і виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом зі строком предявлення до виконання до 19.08.2013р.

Суддя В.А. Ярема