Рішення № 10976361, 27.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р. Справа № 15/073-10

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в

інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ

публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк

«Київ», м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Ко», Київська

обл., Васильківський р-н, с. Шевченківка

про стягнення 293528,15 доларів США та 101999,72 грн.

за участю представників:

від позивача 1: Самойленко А.В. (дов. № 31-28030-02-2/21 від 25.09.2008р.);

від позивача 2: Прядко А.М. (дов. №21/118 від 18.05.2010р.);

від відповідача: не з’явився;

від прокуратури: не з’явився;

Обставини справи:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва (далі-прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (далі-позивач 1), публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі-позивач 2) до товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Ко»(далі-відповідач) про стягнення 293528,15 доларів США та 101999,72 грн., з яких 75000,00 грн. та 225000,00 доларів США заборгованості по кредиту за кредитним договором № 108/2005 від 05.03.2005р., 18757,75 грн. та 42175,27 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 7603,77 грн. та 22811,33 доларів США пені за порушення строків сплати кредиту, 638,20 грн. та 3541,55 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не в повному обсязі погасив наданий йому на підставі кредитного договору № 108/2005 від 05.03.2005р. кредит у розмірі 100000,00 грн. та 225000,00 доларів США, у зв’язку з чим у відповідача на підставі п. 5.4.3. кредитного договору утворилась заборгованість у сумі 75000,00 грн. та 225000,00 доларів США за кредитом та 18757,75 грн. та 42175,27 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом. У зв’язку наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 7603,77 грн. та 22811,33 доларів США пені за порушення строків сплати кредиту, 638,20 грн. та 3541,55 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом. Таким чином, сума позову становить 293528,15 доларів США та 101999,72 грн.

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 121 Конституції України, оскільки акціонерний комерційний банк «Київ»капіталізований шляхом придбання 99,9% акцій державою в особі Міністерства фінансів України, а порушення позичальником кредитних зобов’язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов’язань перед кредиторами, в тому числі перед державою.

23.07.2010р. через загальний відділ господарського суду від позивача публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»надійшла заява № 51-02/200 від 22.07.2010р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що просить стягнути 7603,77 грн. та 22811,33 доларів США пені за порушення строків сплати кредиту, 638,20 грн. та 3541,55 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, яка нарахована у відповідності з ч.6 ст. 232 ГК України.

          Представник позивача Міністерства фінансів України у судових засіданнях 28.05.2010р., 06.07.2010р. та 27.07.2010р. підтримав позовні вимоги.

Представник позивача публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»у судових засіданнях 28.05.2010р., 06.07.2010р. та 27.07.2010р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судові засідання 28.05.2010р. та 06.07.2010р. не з’явився, проте 05.07.2010р. до суду надійшла телеграма, в якій відповідач просив суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 06.07.2010р. розгляд справи відкладено на 27.07.2010р.

Представник відповідача у судове засідання 27.07.2010р. не з’явився, станом на час розгляду справи про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав. Відповідач відзив на позов суду не надав.

27.07.2010р. після закінчення судового засідання та оголошення вступної та резолютивної частини рішення через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшла телеграма, в якій відповідач просив суд відкласти розгляд справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2005 року між акціонерним комерційним банком «Київ», яке змінило назву на публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»(свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 457523) (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Базис Ко»(Позичальник) було укладено договір № 108/2005. Відповідно до умов п.2.1. якого кредитор надає позичальнику кредит частинами на поповнення обігових коштів на строк з 05.03.2005р. до 04.03.2008р. у сумі 1292050,00 грн. наступним чином: кредит у гривнях у сумі 100000,00 грн. зі сплатою 24% річних, кредит у валюті у сумі 225000,00 доларів США, що становить 1192050,00 грн. зі сплатою 16,5 % річних.

Відповідно до п.5.4.4. договору позичальник зобов’язується повернути кредит та суму нарахованих процентів за користування кредитом, у повному обсязі, в строк та у порядку, встановленому цим договором.

Згідно з п. 5.4.6. договору проценти за користування кредитом перерахувати на рахунок кредитора щомісячно, до 28 числа поточного місяця –за період з 01 по 30 (31) число поточного місяця.

28.04.2006р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору № 108/2005 від 05.03.2005р., відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п.2.1. договору в наступній редакції: «2.1. Кредитор надає позичальнику кредит частинами на поповнення обігових коштів на строк з 05.03.2005р. до 04.03.2008р. у сумі 1292050,00 грн. наступним чином: кредит у гривнях у сумі 100000,00 грн. зі сплатою 26% річних, кредит у валюті у сумі 225000,00 доларів США зі сплатою 18,5 % річних».

Позивач на виконання умов кредитного договору № 108/2005 від 05.03.2005р. перерахував відповідачу 05.03.2005р. кредитні кошти в сумі 100000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 05.03.2005р. на суму 100000,00 грн. та 225000,00 доларів США (у гривневому еквіваленті становить 1191418,80 грн.), що підтверджується меморіальними валютними ордерами № 3 від 11.03.2005р. на суму 114000,00 дол.США, № 7 від 16.03.2005р. на суму 105000,00 дол.США, № 6 від 05.04.2005р. на суму 6000,00 дол.США, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов договору зобов’язання за Кредитним договором не виконав, в строк до 04.03.2008р. кредит не повернув, відсотки не погасив, у зв’язку з чим станом на 01.02.2010р. заборгованість відповідача перед публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ»становить 75000,00 грн. та 225000,00 дол.США за неповернення кредиту та за несплату відсотків за користування кредитом у сумі 18757,75грн. та 42175,27 дол. США.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Вищий господарський суд України в п. 19 розділу 7 Інформаційного листа № 01-08/369 від 29.06.2010р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" при вирішенні питання чи необхідно у прийнятті судового рішення про стягнення іноземної валюти зазначати в резолютивній частині такого рішення еквівалент стягуваної суми в національній валюті України (гривнях) посилається на те, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Відповідно до дозволу №14-1 та додатку до дозволу № 14-1 від 06.12.2001р. Національного Банку України акціонерний комерційний банк «Київ»має право здійснювати операції з валютними цінностями.

Таким чином, оскільки відповідач в порушення умов договору № 108/2005 від 05.03.2005р. не сплатив позивачу кредитні кошти в строк до 04.03.2008р. та не сплачував відсотки за користування кредитними коштами в строки, визначені п.5.4.6. договору, то вимога прокурора про стягнення з відповідача 75000,00 грн. та 225000,00 доларів США заборгованості по кредиту, 18757,75 грн. та 42175,27 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, які нараховані за загальний період з 05.03.2005р. по 31.01.2010р. підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача 7603,77 грн. та 22811,33 доларів США пені за порушення строків сплати кредиту, 638,20 грн. та 3541,55 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 6.1. договору № 108/2005 від 05.03.2005р. при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів за його користування Позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України на протязі періоду, за який сплачується пеня.

Прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 7603,77 грн. та 22811,33 доларів США пені за порушення строків сплати кредиту, 638,20 грн. та 3541,55 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, яка нарахована за період з 05.03.2008р. по 31.08.2008р. за подвійною обліковою ставкою НБУ. Оскільки розрахунок пені є арифметично вірним та розрахований з дотриманням вимог ч.6 ст.232 ГК України, то зазначена вимога підлягає задоволенню.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Ко»(08672, Київська обл., Васильківський р-н, с.Шевченківка, вул. Шевченка, буд. 7-А, код 31292556) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01030, м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22, код 14371869) 75000,00 грн. (сімдесят п’ять тисяч грн. 00 коп.), 225000,00 доларів США (двісті двадцять п’ять тисяч дол. 00 центів) заборгованості за кредитним договором, 18757,75 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот п’ятдесят сім грн. 75 коп.), 42175,27 доларів США (сорок дві тисячі сто сімдесят п’ять дол. 27 центів) заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 7603,77 грн. (сім тисяч шістсот три грн. 77 коп.), 22811,33 доларів США (двадцять дві тисячі вісімсот одинадцять дол. 33 цента) пені за порушення строків сплати кредиту, 638,20 грн. (шістсот тридцять вісім грн. 20 коп.) та 3541,55 доларів США (три тисячі п’ятсот сорок один дол. 55 центів) пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Ко»(08672, Київська обл., Васильківський р-н, с.Шевченківка, вул. Шевченка, буд. 7-А, код 31292556) в доход Державного бюджету України 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.) та 2935,28 дол. США (дві тисячі дев’ятсот тридцять п’ять дол. 28 центів) державного мита.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Ко»(08672, Київська обл., Васильківський р-н, с.Шевченківка, вул. Шевченка, буд. 7-А, код 31292556) в доход Державного бюджету України 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 06.08.2010 р.