Рішення № 10976344, 01.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 5/064-10          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства «Фонд комунального майна», м. Славутич

до Приватного підприємства «Будкомплекс», м. Славутич

про стягнення 64007,97 грн. та розірвання договору

за участю представників:

позивача:Осіпова С.В. –дов. від 05.03.2010р.

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(далі –Позивач) до Приватного підприємства «Будкомплекс»(далі –Відповідач) про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 18.09.2009р. № 410, укладеного між сторонами у справі та стягнення 64007,97 грн., з яких 50290,51 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором, 482,57 грн. інфляційних втрат, 214,04 грн. 3% річних та 13020,85 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором.

Представник позивача під час розгляду справи подав до суду клопотання від 21.04.2010р. № 273 яким в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та просить суд розірвати зазначений вище договір оренди, стягнути з відповідача 112070,39 грн. основного боргу зі сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором, 51584,72 грн. пені, 3645,61 грн. інфляційних втрат, 847,98 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про розірвання вищезазначеного договору оренди, стягнення з відповідача 112070,39 грн. основного боргу зі сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором, 51584,72 грн. пені, 3645,61 грн. інфляційних втрат, 847,98 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції клопотання від 21.04.2010р. № 273 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 12.03.2010р. та від 22.04.2010р. в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 18.09.2009р. № 410 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач –орендодавець передає, а відповідач - орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно будівлі складу матеріалів будівельно-монтажного управління “Підземінжбуд” загальною площею 1129,20 кв.м., яке розташовано за адресою: Київська область, м. Славутич, Будівельна база, (п. 1.1, 1.2, 1.3 договору).

Об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутича і знаходиться на балансі комунального підприємства «Фонд комунального майна»(п. 1.7 договору).

Відповідно до умов п. 2.1 договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту прийому – передачі.

Згідно з п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на майно. Власником майна залишається територіальна громада м. Славутича, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший (базовий) місяць оренди –вересень 2009р. становить 15244,20 грн., крім того ПДВ – 3048,84 грн. Всього з ПДВ –18293,04 грн. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції що публікується в поточному місяці.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Згідно п. 5.1.17, 5.1.18 договору орендар зобов’язався компенсувати орендодавцю плату за землю та відшкодувати витрати орендодавця за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на будівлю складу матеріалів будівельно-монтажного управління “Підземінжбуд”.

Відповідач у відповідності до п. 5.1.1 договору зобов’язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати всі платежі, передбачені договором.

Договір вступає в силу з 01.10.2009р. та діє по 09.09.2012р. включно.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду будівлю складу матеріалів будівельно –монтажного управління «Підземінжбуд»загальною площею 1129,20 кв. м, що розміщене за адресою: Київська область, м. Славутич, Будівельна база, про що свідчать акт прийому –передачі до договору оренди № 410 від 18.09.2009р., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим відповідач в супереч умов договору оренди не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов’язання щодо сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом в якому, зокрема, просить стягнути заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 112070,39 грн., з яких, як вбачається з доданих до суду розрахунків суми позову 104459,86 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. включно, 5687,46 грн. компенсація плати за землю передбачена п. 5.1.17 договору, 1923,07 грн. відшкодування витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди передбачені п. 5.1.18 договору.

Для сплати орендних платежів та інших платежів передбачених п. 5.1.17, 5.1.18 договору оренди позивач виставив відповідачу рахунки на оплату № СФ-001876 від 01.10.2009р. на суму 18439,38 грн., № СФ-001853 від 01.10.2009р. на суму 947,91 грн., № СФ-001932 від 02.11.2009р. на суму 1923,07 грн., № СФ-002055 від 02.11.2009р. на суму 18605,34 грн., № СФ-002039 від 02.11.2009р. на суму 947,91 грн., № СФ-002225 від 14.12.2009р. на суму 14350,21 грн., № СФ-00002210/1 від 14.12.2009р. на суму 947,91 грн., № СФ-0000153/1 від 18.01.2010р. на суму 947,91 грн., № СФ-0000167 від 19.01.2010р. на суму 18979,30 грн., № СФ- 0000334 від 10.02.2010р. на суму 19320,92 грн., № СФ-0000320/1 від 10.02.2010р. на суму 947,91 грн., № СФ-0000464 від 12.03.2010р. на суму 19688,02 грн., № СФ-0000586/1 від 12.03.2010р. на суму 947,91 грн., всього виставлено позивачем рахунків на загальну суму 116993,70 грн.

Суд зазначає, що за спірний період жовтень 2009р. - березень 2010р. включно згідно умов договору орендна плата склала 109383,17 грн.

Відповідач свої договірні зобов’язання щодо сплати орендних платежів за вказаний період належним чином не виконав, сплативши лише 4923,31 грн., в зв’язку з чим за останнім рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 104459,86 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною сумою виставлених орендних платежів за вказаний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Отже, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо сплати в повному обсязі орендних платежів з жовтня 2009р. по березень 2010р. включно, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 104459,86 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості зі сплати орендних платежів відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов в частині вимог про стягнення 104459,86 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5687,46 грн. компенсації з плати за землю передбаченої п. 5.1.17 договору та 1923,07 грн. відшкодування витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди передбачених п. 5.1.18 договору суд зазначає таке.

Судом досліджено умови договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 18.09.2009р. № 410 та встановлено, що сторони договору не визначили строк (термін) з якого у відповідача виникає обов’язок компенсувати та відшкодувати вищезазначені затрати позивача. Рахунки які позивач виставив відповідачу для оплати сум компенсації з плати за землю та відшкодування витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди також не містять строку (терміну) їх оплати.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів виставлення відповідачу вимоги щодо сплати останнім 5687,46 грн. компенсації з плати за землю передбаченої п. 5.1.17 договору та 1923,07 грн. відшкодування витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди передбачених п. 5.1.18 позивач суду не надав.

Оскільки, строк (термін) виконання зобов’язань із сплати вказаних сум у відповідача не настав то відсутня прострочка з їх сплати, і як наслідок відсутні підстави вимагати сплату вказаних сум.

З огляду на вказані обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги у вказаній частині є передчасними та безпідставними, в зв’язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення сплати орендних платежів та на думку позивача і інших платежів передбачених договором (5687,46 грн. компенсація плати за землю, 1923,07 грн. відшкодування витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди) останній просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми орендних платежів та інших платежів передбачених договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 3645,61 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 847,98 грн.

Разом з тим, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати з простроченої суми боргу зі сплати орендних платежів за період прострочення визначений позивачем в розрахунку інфляційних втрат в розмірі 3086,44 грн., три проценти річних з простроченої суми боргу зі сплати орендних платежів за період прострочення визначений позивачем в розрахунку 3% річних в розмірі 779,59 грн.

В решті заявленої до стягнення сумі інфляційних втрат та трьох процентів річних суд відмовляє з огляду на наступне.

По-перше здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат з простроченої суми боргу зі сплати орендних платежів за період прострочення є арифметично невірним. По-друге нарахуванні інфляційних втрат та трьох відсотків річних на суми некомпенсованої відповідачем плати за землю в розмірі 5687,46 грн. та невідшкодованих останнім витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди в розмірі 1923,07 грн. є безпідставним оскільки виходячи зі змісту вищезазначеної ст. 625 Цивільного кодексу України боржник сплачує кредиторові інфляційні втрати та три проценти річних за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом строк (термін) виконання зобов’язань компенсувати та відшкодувати затрати позивача із плати за землю та проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди у відповідача не настав, в зв’язку з чим відсутня прострочка з їх сплати, і як наслідок відсутні підстави нарахування на вказані суми інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Розрахунок позивача інфляційних втрат та трьох процентів на суми некомпенсованої відповідачем плати за землю в розмірі 5687,46 грн. та невідшкодованих останнім витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди передує виникненню у відповідача обов’язку здійснити погашення вказаних сум, а відтак відсутні підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов’язання щодо компенсації та відшкодування вказаних сум, оскільки строк їх погашення ще не настав.

З огляду на зазначене позовні вимоги у вказаній частині є безпідставними, в зв’язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Крім того, позивач на підставі п. 3.7 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5% за кожний календарний день прострочення орендних платежів і платежів з компенсації плати за землю та відшкодування витрат за проведення експертної оцінки і виготовлення технічної документації на об’єкт оренди включаючи день проплати, яка за розрахунком позивача складає 51584,72 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки розмір пені, визначений сторонами в договорі перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ на час прострочення то належна до стягнення сума пені з прострочених орендних платежів, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням вимог ст. 3 вищезазначеного Закону складає 5333,42 грн.

Позовні вимоги в частині нарахованої пені на суму некомпенсованої відповідачем плати за землю в розмірі 5687,46 грн. та невідшкодованих останнім витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди в розмірі 1923,07 грн. є безпідставними, позаяк, як вже було зазначено строк (термін) виконання зобов’язань компенсувати та відшкодувати затрати позивача із плати за землю та проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди у відповідача не настав, в зв’язку з чим відсутня прострочка з їх сплати, і як наслідок відсутні підстави нарахування на вказані суми пені.

Крім того, ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом досліджено вищезазначений договір оренди, зокрема п. 3.7 договору на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог в частині заявлених до стягнення суми пені нарахованої на суму некомпенсованої відповідачем плати за землю і суму невідшкодованих останнім витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди та встановлено, що сторони при його укладанні не встановили такий вид забезпечення виконання грошового зобов’язання із сплати вказаних сум як пеня .

Оскільки сторонами договору не встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань зі сплати компенсації з плати за землю і відшкодування витрат за проведення експертної оцінки та виготовлення технічної документації на об’єкт оренди у вигляді пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання вказаних грошових зобов’язань пені задоволенню не підлягають.

За таких обставин стягненню підлягає пеня нарахована на прострочену суму орендних платежів з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 5333,42 грн. В решті суми пені суд відмовляє.

Що стосується позовних вимог в частині розірвання договору оренди то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом.

Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Отже враховуючи перелічені норми законодавства та беручи до уваги те, що відповідно до умов спірного договору оренди майно було передано відповідачу в строкове платне користування, проте, орендна плата останнім в порушення п. 5.1.1 договору не сплачувалась в повному обсязі протягом дії договору, суд приходить до висновку про допущення відповідачем істотних порушень умов договору і як наслідок використання останнім орендованого майна всупереч договору, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою наймодавця.

За таких обставин вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 18.09.2009р. № 410, укладеного між сторонами у справі, є обґрунтованою та правомірною, а відтак підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Будкомплекс»(07100, Київська область, м. Славутич, Будбаза, код ЄДРПОУ 32166766) на користь Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, код ЄДРПОУ 32301037) 104459 (сто чотири тисячі чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 86 коп. заборгованості зі сплати орендних платежів 5333 (п’ять тисяч триста тридцять три) грн. 42 коп. пені, 3086 (три тисячі вісімдесят шість) грн. 44 коп. інфляційних втрат, 779 (сімсот сімдесят дев’ять) грн. 59 коп. 3% річних, 1194 (одну тисячу сто дев’яносто чотири) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита та 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 18.09.2009р. № 410, укладеного між Комунальним підприємством «Фонд комунального майна»(07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, код ЄДРПОУ 32301037) та Приватним підприємством «Будкомплекс»(07100, Київська область, м. Славутич, Будбаза, код ЄДРПОУ 32166766).

4. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.