Рішення № 10976342, 01.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 5/056-10          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод», м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг», м. Буча

про стягнення 4818,15 грн.

за участю представників:

позивача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(далі –відповідач) про стягнення 4818,15 грн., з яких 4308,24 грн. основного боргу та 509,91 пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 12.03.2010 року та 22.04.2010 року в судове засідання двічі не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзиву на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір від 12.03.2008р. № 15970 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов’язався поставити у власність відповідача товар, а відповідач –покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Моментом передачі права власності на товар, є момент фізичного одержання товарів відповідачем та оформлення уповноваженими представниками обох сторін відповідної документації, що підтверджує фактичну передачу товару (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору найменування, кількість, ціна і вартість товару фіксується в накладній, що виписується до попереднього замовлення покупця та протоколу узгодження цін та асортименту і передається по факсу, e-mail або через торгового представника постачальника.

Згідно п. 3.2 договору покупець оплачує суму за реалізований товар за цінами, зазначеними у накладній кожні 7 календарних днів, але не пізніше 7-ми календарних днів від дати поставки товару.

Якщо товар не реалізується протягом 30 календарних днів відповідач має право повернути його постачальнику, попередньо повідомив його про це письмово (поштою, факсом, е-mail) не менш ніж за 5 днів до повернення і на вказану дату підготувати товар та необхідні документи. Повернення товару здійснюється в присутності уповноважених представників обох сторін (п. 2.16 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним № К-00042690 від 15.12.2008р. на суму 1809,89 грн., № К-00043440 від 23.12.2008р. на суму 140,99 грн., № К-00043680 від 25.12.2008р. на суму 184,75 грн., № К-00000050 від 05.01.2009р. на суму 2059,14 грн., № К-00000940 від 20.01.2009р. на суму 349,98 грн., № К-00001721 від 03.02.2009р. на суму 356,26 грн., поставив відповідачу товар, на загальну суму 4901,01 грн., а відповідач вказаний товар отримав, про що свідчить підписи повноваженої особи відповідача на перелічених накладних, якій завірений штампом останнього.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково на суму 592,77 грн.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 4308,24 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір зазначеної заборгованість також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 31.10.2009р. складає 4308,24 грн. Завірена копія зазначеного акта залучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 4308,24 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 4308,24 грн. заборгованості за поставлений товар.

Крім того, позивач на підставі п. 4.3 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строку оплати товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 509,91 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4308,24 грн. основного боргу та 509,91 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 66-а, код ЄДРПОУ 35095803) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 9, код ЄДРПОУ 05407953) 4308 (чотири тисячі триста вісім) грн. 24 коп. заборгованості, 509 (п’ятсот дев’ять) грн. 91 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.