Рішення № 10976332, 09.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2010 р. Справа № 17/110-10

          Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства „Васильківтепломережа”

до першого відповідача Військової частини А - 1789

другого відповідача Київського квартирно-есплуатаційного

управління Міністерства оборони України

про стягнення 1211589,56грн.          

За участю представників:

від позивача Кашуба Л.Г. (дов. № 23 від 18.01.2010р.);

від першого відповідача не з’явилися;

від другого відповідача Толмачова О.Ю. (дов. № 303/25/3-3064 від 24.10.2009р.).

Обставини справи:

Комунальне підприємство „Васильківтепломережа” (далі - позивач) звернулося з позовом до Військової частини А - 1789 (далі –перший відповідач) та Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі –другий відповідач) про стягнення з другого відповідача 1211589,56грн. заборгованості, з яких: 1107505,29грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 76946,86грн. пені, 16 145грн. інфляційних втрат та 10992,41грн. 3 % річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням другим відповідачем своїх зобов’язань за договором на споживання теплової енергії № 2/19/12 від 03.01.2007р. та додатковою угодою 61-2009110 до договору № 2/19 на постачання та споживання теплової енергії від 03.01.2007р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.06.2010р. порушено провадження у справі № 17/110-10, розгляд справи призначено на 09.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2010р. розгляд справи відкладено на 30.07.2010р.

12.07.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області від першого відповідача надійшло заперечення до позовної заяви № 82/ю від 09.07.2010р. (Вх. № 7955 від 12.07.2010р., а.с. 58-59), згідно якого останній просив суд в частині позовних вимог до Військової частини А1789 про стягнення 1 211 589,56грн. відмовити повністю.

В судовому засіданні 30.07.2010р. представником другого відповідача подано заперечення на позовну заяву (а.с. 64-68), згідно якого позовні вимоги визнані безпідставними та необґрунтованими, оголошено перерву до 09.08.2010р.

В судовому засіданні 09.08.2010р. представником позивача подано розрахунок штрафних санкцій № 473 від 09.08.2010р. (а.с. 72-73), згідно якого арифметично правильний розрахунок пені за період з 10.01.2010р. по 21.06.2010р. складає 75517,47грн., інфляційних втрат за період з січня 2009р. по квітень 2010р. –14644,01грн., 3 % річних – за період з 10.01.2010р. по 21.06.2010р. –10858,36грн., який прийнятий судом. Представник позивача підтримав позов з урахуванням поданого ним розрахунку штрафних санкцій. Представник другого відповідача заперечив проти позову. Представник першого відповідача в судове засідання 09.08.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та другого відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2007р. між Комунальним підприємством „Васильківтепломережа” (Постачальник), Військовою частиною А - 1789 (Споживач) та Київським квартирно-експлуатаційним управління МО України (Платник) укладено договір на споживання теплової енергії № 2/19/12, за умовами якого постачальник зобов’язався забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії для об’єктів споживача в кількості та об’ємах, які зазначені у додатку № 1 договору, а споживач –оплачувати одержану теплову енергію, яку надає постачальник на об’єкти споживача за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 2.6. договору платник зобов’язується оплатити теплову енергію споживача грошовими коштами шляхом перерахування її вартості на рахунок постачальника; плата за послуги вноситься не пізніше десятого числа місяця, що настає за розрахунковим.

При невиконанні платником п. 2.6. договору постачальник припиняє надання теплової енергії споживачу. Усі роботи, пов’язані з поновленням відпуску теплоносіїв після погашення заборгованості, проводяться за рахунок платника. Для бюджетних організацій ціна за 1 Гкал –244,64грн. включаючи 40,77грн. ПДВ (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє на протязі року, та буде вважатися щорічно продовженим. Якщо за місяць до закінчення його дії не надійшла заява від однієї із сторін про його розірвання.

Як вбачається з додатку № 1 до договору від 03.01.2007р. обсяг енергії, яку позивач поставляє на об’єкти першого відповідача за місяць складає 642,486 Гкал.

23.12.2009р. між Комунальним підприємством „Васильківтепломережа” (Постачальник), Військовою частиною А 1789 (Споживач) та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням МО України (Платник) укладено додаткову угоду 61-2009110 до договору № 2/19 на постачання та споживання теплової енергії від 03.01.2007р. (а.с. 38), згідно якої сторони погодили, що постачальник на підставі договору № 2/19 проводить розрахунки за спожиту теплову енергію споживачем з постачання та споживання теплової енергії на умовах зазначених в договорі.

Згідно п. 2 додаткової угоди вартість теплової енергії за заявленими величинами за договором за 2009р. становить 149999,44грн.

Пунктом 4 додаткової угоди встановлено, що оплату за спожиту теплову енергію споживачем проводить платник у терміни, зазначені у п. 3 договору.

На виконання даного договору позивач поставив першому відповідачу теплову енергію, спожиту останнім в обсязі 1567,495 Гкал на загальну суму 1108181,48грн.

За спожиту першим відповідачем, за період з грудня 2009р. по березень 2010р., теплову енергію, позивачем другому відповідачу були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 1108181,48грн. (а.с. 21-25). Виставлені позивачем рахунки другий відповідач оплатив частково, сплативши 28.12.2009р. 679,19грн., внаслідок чого заборгованість другого відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за договором склала 1107505,29грн.

Відповідачі станом на 19.05.2010р. визнали заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 1107505,29грн., що підтверджується актом звірки розрахунків між підприємством та розпорядником коштів державного бюджету за отримані комунальні послуги (а.с. 46), підписаним та скріпленим печатками всіх сторін договору. Також наявність у відповідачів заборгованості у сумі 1107505,29грн. підтверджується довідкою Комунального підприємства „Васильківтепломережа” № 472 від 08.07.2010р. (а.с. 47), підписаною в.о. директора, головним бухгалтером та скріпленою печаткою підприємства.

08.04.2010р. позивач звернувся до першого відповідача з борговою вимогою про сплату останнім заборгованості за договором в сумі 1107505,29грн., яка 08.04.2010р. отримана представником першого відповідача, що підтверджується відміткою на вимозі (а.с. 20 на звороті). 05.05.2010р. перший відповідач відповів на боргову вимогу позивача, зазначивши про необхідність звернення позивача із зазначеною вимогою до другого відповідача.

Предметом позову з урахуванням розрахунку штрафних санкцій № 473 від 09.08.2010р. (а.с. 72-73) є вимога про стягнення з другого відповідача 1208525,19грн. заборгованості, з яких: 1107505,29грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 75517,47грн. пені, 14644,01грн. інфляційних втрат та 10858,36грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд встановив, що позивач поставив першому відповідачу теплову енергію спожиту останнім на загальну суму 1108181,48грн.; за спожиту першим відповідачем згідно договору на споживання теплової енергії № 2/19/12 від 03.01.2007р. теплову енергію другий відповідач розрахувався частково на суму 679,19грн.; станом на момент судового розгляду справи заборгованість другого відповідача перед позивачем за договором становить 1107505,29грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним та скріпленим печатками всіх сторін договору (а.с. 46) та довідкою Комунального підприємства „Васильківтепломережа” № 472 від 08.07.2010р. (а.с. 47), підписаною в.о. директора, головним бухгалтером та скріпленою печаткою підприємства.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг другого відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з другого відповідача 1107505,29грн. основного боргу за поставлену теплову енергію підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з другого відповідача 14644,01грн. інфляційних втрат за період з 10.01.2010р. по 31.03.2010р. та 10858,36грн. 3 % річних за період з 10.01.2010р. по 21.06.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним помісячному розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 73), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих у період з 10.01.2010р. по 31.03.2010р. та 3 % річних, нарахованих за період з 10.01.2010р. по 21.06.2010р. складає 14644,01грн. інфляційних втрат та 11246,88грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 14644,01грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі, а вимога про стягнення 10858,36грн. 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 10858,36грн., оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

У зв’язку з неналежним виконанням другим відповідачем грошового зобов’язання за договором позивачем за період з 10.01.2010р. по 21.06.2010р. нарахована пеня в сумі 75517,47грн.: 25635,79грн. на суму боргу 282581,43грн. за період з 10.01.2010р. по 21.06.2010р.; 26906,50грн. на суму боргу 366773,40грн. за період з 10.02.2010р. по 21.06.2010р.; 16591,63грн. на суму боргу 287649,60грн. за період з 10.03.2010р. по 21.06.2010р.; 6383,55грн. на суму боргу 170500,86грн. за період з 10.04.2010р. по 21.06.2010р.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що платник у разі несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, як це передбачено Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Враховуючи вищезазначене, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним уточненому розрахунку пені (а.с. 73), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 10.01.2010р. по 21.06.2010р. становить загалом 76216,45грн., зокрема: 25707,17грн. на суму боргу 282581,43грн. за період з 10.01.2010р. по 21.06.2010р.; 26980,45грн. на суму боргу 366773,40грн. за період з 10.02.2010р. по 21.06.2010р.; 16636,39грн. на суму боргу 287649,60грн. за період з 10.03.2010р. по 21.06.2010р.; 6892,44грн. на суму боргу 170500,86грн. за період з 10.04.2010р. по 21.06.2010р.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, кризові явища у вітчизняній економіці, а також те, що другий відповідач є неприбутковою та бюджетною організацією, суд вирішив зменшити розмір штрафної санкції (пені) вдвічі до 37758,74грн.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2005р. у справі № 14/298.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В частині позовних вимог до першого відповідача Військової частини А –1789 провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки договором на споживання теплової енергії № 2/19/12 від 03.01.2007р. та додатковою угодою 61-2009110 до договору № 2/19/12 від 23.12.2009р. стороною, яка зобов’язана оплачувати одержану теплову енергію є другий відповідач у справі.

Аналогічна позиція міститься у постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.03.2010р. у справі № 10/226-09.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1107505,29грн. основного боргу, 37758,74грн. пені, 14644,01грн. інфляційних втрат та 10858,36грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на другого відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського квартирно-есплуатаційного управління Міністерства оборони України (01101, м. Київ, вул. Антоновича, 2/32, корпус 97; код ЄДРПОУ 22991617) на користь Комунального підприємства „Васильківтепломережа” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 60-а; код ЄДРПОУ 31916457) 1107 505 (один мільйон сто сім тисяч п’ятсот п’ять гривень) 29 коп. основного боргу за використану теплову енергію, 37 758 (тридцять сім тисяч сімсот п’ятдесят вісім гривень) 74 коп. пені, 14 644 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок чотири гривні) 01 коп. інфляційних втрат, 10858 (десять тисяч вісімсот п’ятдесят вісім гривень) 36 коп. 3 % річних, 11 107 (одинадцять тисяч сто сім гривень) 66 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім гривень) 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позову –відмовити.

4. Припинити провадження у справі № 17/110-10 в частині позовних вимог до Військової частини А -1789.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 11.08.2010р.