Рішення № 10975976, 03.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2010 р. Справа № 10/138-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/138-10

за позовом відкритого акціонерного товариства «Каланчацький комбінат

хлібопродуктів», смт. Мирне, Херсонської області;

до державного підприємства Міністерства оборони України

«Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква;

про           стягнення 266874,44 грн.

Представники сторін:

від позивача :          Щербак Є.А., довіреність № 10 від 02.07.2010р.;

від відповідача:          не з’явився.

обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»(надалі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(надалі –відповідач) про стягнення заборгованості за отриманий на підставі Договору № 129-к купівлі-продажу від 28.12.2009р. товар у розмірі 251500,00 грн. та нарахованої за прострочку платежу пені в сумі 15374,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2010р. порушено провадження у справі № 10/138-10 та призначено її розгляд на 20.07.2009р.

Присутній у судовому засіданні 20.07.2010р. повноважний представник позивача надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги задовольнити частково в сумі 201000,00 грн. заборгованості, оскільки 08.07.2010р. відповідач перерахував частину боргу в сумі 50000,00 грн. Крім того, відповідач повністю заперечує в частині стягнення пені, посилаючись на відсутність його вини у виникненні порушення зобов’язання, оскільки фінансування підприємства можливе тільки при прийнятті Державного бюджету України на 2010 рік, затвердження кошторису Міністерства оборони України та своєчасному надходженні відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва на 03.08.2010р., з метою надання сторонам можливості врегулювати спір.

Представник відповідача у судове засідання 03.08.2010р. не з’явився, проте через канцелярію господарського суду до початку розгляду справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із участю повноважного представника у справі, котра слухається Вищим господарським судом України 03.08.2010р. о 10 год. 15 хв.

Представник позивача присутній в засіданні суду заперечив проти відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач навмисно затягує вирішення спору по суті. Крім того, відповідачем за той час, що був наданий судом, не вживались заходи щодо можливого врегулювання спору мирним шляхом.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, залишив його без задоволення, оскільки до клопотання не додано доказів, які свідчать про те, що повноважний представник відповідача по даній справі, також буде приймати участь в розгляді іншої справи, яка розглядається Вищим господарським судом України 03.08.2010р. о 10 год. 15 хв.

Оскільки сторони про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, суд вважає, що, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті без участі представника відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2009р. між відкритим акціонерним товариством «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»(за договором – продавець) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(за договором –покупець) було укладено Договір № 129-к купівлі-продажу.

Згідно з умовами договору, продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити крупи в асортименті, згідно Специфікаціям та на умовах договору (п.1.1. договору). Продавець здійснює відвантаження товару у строки та в об’ємах згідно Специфікаціям, які є невід’ємними частинами договору (п. 4.1. договору).

Між сторонами до Договору № 129-к купівлі-продажу були підписані Специфікація № 1 від 28.12.2009р. та Специфікація № 2 від 22.02.2010р.

Порядок оплати товару, визначений у п. 4.2. договору, яким передбачено, що 100% оплата вартості товару, зазначеної у специфікації, здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачеві товар загальною вартістю 251500,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 000000051 від 29.12.2009р. на суму 129500,00 грн. та № КС-0000380 від 24.02.2010р. на суму 122000,00 грн., а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1015 від 30.12.2009р. та № 119 від 24.02.2010р.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідачем станом на день подачі позивачем позову до суду не були виконані зобов’язання за Договором № 129-к купівлі-продажу на суму 251500,00 грн. Після порушення провадження відповідач платіжним дорученням № 2957 від 08.07.2010р., копія якого залучена до матеріалів справи, сплатив позивачу частину заборгованості в сумі 50000,00 грн.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 201500,00 грн., а, отже, позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню, в іншій частині вимог –провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі прострочки платежу, згідно п. 4.2., покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 15374,44 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені та задовольняє її в сумі 15374,44 за розрахунком позивача, доданим до позовної заяви, які є арифметично правильними.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на ст. 614 ЦК України, щодо відсутності його вини у порушенні зобов’язань та як наслідок цього - звільнення від відповідальності у вигляді пені, оскільки з наданих суду доказів не вбачається, що укладений між сторонами Договір № 129-к купівлі-продажу від 28.12.2009р. містить посилання на те, що покупець та договір фінансується за рахунок державних асигнувань, а товар за договором купівлі-продажу придбаний з метою виконання умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007р., укладеного між відповідачем та Міністерством оборони України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь відкритого акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»(75822, Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вул. Елеваторна, 5, код ЄДРПОУ 00952344) суму основної заборгованості 201500,00 грн., пеню –15374 грн. 44 коп., державне мито –2668 грн. 74 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Видати наказ.

3. В іншій частині вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –06.08.2010 р.