Рішення № 10975741, 02.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2010 р. Справа № 9/119-07/15/4          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом

До

Третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-фірма „Бортничі”,

с. Щасливе, Бориспільського району,

1)          Приватного підприємства „Саньсун”, м. Київ,

2)          Щасливської сільської ради, с. Щасливе,

Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру” в особі Бориспільського районного відділу Київської регіональної філії,

м. Бориспіль,

провизнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, за участю представників сторін:

позивач: Біцюк В.С. – предст., дов. від 08.12.2009 року;

відповідач- 1: не з’явився;

відповідач- 2: не з’явився;

третя особа: не з’явився;

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-фірма «Бортничі»(позивач) до Приватного підприємства «Саньсун» (відповідач-1) та Щасливської сільської ради (відповідач-2) про визнання договорів оренди земельних ділянок від 30.10.2004 р. та від 07.03.2006 р. недійсними, скасування їх державної реєстрації та зобов’язання ПП «Саньсун»звільнити належну на праві власності ТОВ «Агро-фірма «Бортничі»земельну ділянку площею 3,5763 га.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2007 р. позов був задоволений частково: визнано недійсними на майбутнє договори оренди земельних ділянок площами 2,5 га та 3,4348 га від 30.10.2004 р. та від 07.03.2006 р. відповідно, зобов’язано ПП «Саньсун»звільнити земельну ділянку площею 3,5763 га, що належить на праві власності позивачу, стягнуто з відповідачів держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо скасування державної реєстрації договорів оренди від 30.10.2004 р. та від 07.03.2006 р. провадження у справі було припинено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.08.2007 р. зазначене рішення суду було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2007 р. касаційна скарга відповідача-1 була задоволена частково, рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанції скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, постановою Вищого господарського суду було зазначено, що підставою для скасування судових рішень є те, що суди попередніх інстанцій порушили при розгляді справи ст. 43 ГПК України, а саме не призначили відповідну технічну експертизу для з’ясування питання щодо співпадання земельної ділянки належної на праві власності позивачу та земельних ділянок орендованих відповідачем-1.

Ухвалою Верховного суду України від 13.12.2007 р. позивачу було відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2007 р.

Відповідно до резолюції голови господарського суду Київської області справу було передано судді Рябцевій О.О.

Ухвалами господарського суду Київської області від 22.02.2008 р. у справі була призначена будівельно-технічна судова експертиза, а провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

Ухвала про зупинення провадження у справі була оскаржена відповідачем-1 до Київського міжобласного апеляційного господарського суду. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р. апеляційна скарга відповідача-1 була залишена без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 р. касаційна скарга відповідача-1 була залишена без задоволення, а постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 20.08.2009 р. відповідачу-1 було відмовлено в порушенні касаційного провадження на постанову Вищого господарського суду України від 25.02.2009 р., а справа була направлена до Господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2009 року, справа була прийнята до свого провадження та розгляду по суті суддею Щоткіним О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області, на підставі клопотання сторін, строк вирішення спору було продовжено у відповідності до ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв’язку з оскарженням відповідачами ухвал суду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 30.10.2004 р. та 07.03.2006 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 були укладені договори оренди земельних ділянок площею 2,5 га. та 3,4348 га. відповідно. Межі вказаних земельних ділянок частково збігаються з межами земельної ділянки позивача, що належить йому на праві приватної власності.

Враховуючи те, що на момент укладення вищевказаних договорів оренди, земельна ділянка, що наданий момент належить позивачу, перебувала у приватній власності інших осіб, відповідач-2 не мав права передавати відповідачу-1 земельні ділянки в оренду, а тому позивач просить визнати відповідні договори оренди земельних ділянок недійсними, та звільнити їх, а також просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,5 га, яка знаходиться в с. Щасливому Бориспільського району Київської області, укладений 30.10.2004 р. між відповідачами; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,4348 га, яка знаходиться в с. Щасливому Бориспільського району Київської області, укладений 07.03.2006 р. між відповідачам; зобов’язати третю особу, як адміністратора Державного реєстру земель скасувати державну реєстрацію наведених вище договорів оренди земельних ділянок площами 2,5 га та 3,4348 га; зобов’язати відповідача-1 звільнити земельну ділянку площею 3,5763 га, що належить на праві власності позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЕ № 582348, що знаходиться в с. Щасливому Бориспільського району Київської області.

Відповідач-1 проти позову заперечує. Зокрема зазначає у відзиві на позов, що в червні 2004 р. відповідач-1 звернулося до відповідача-2 з заявою про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,5 га під розміщення складських приміщень. Рішенням відповідача-2 від 01.07.2001 р. був наданий дозвіл на збір матеріалів місця розташування земельної ділянки.

14.09.2004 р. рішенням відповідача-2 був наданий дозвіл на складання проекту землевідводу. У процесі виготовлення проекту було вивчено склад земельних угідь, визначено межі земельної ділянки, проведено державну землевпорядну експертизу, яка дала позитивний висновок щодо проекту землевідводу. Рішенням Щасливської сільської ради № 211.2-21-ІV від 28.10.2004 р. проект землевідводу був затверджений, а 30.01.2004 р. між відповідачами був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,5 га.

Вказаний договір був зареєстрований третьою особою (запис № 3 від 02.11.2004 р.) На вказаній земельній ділянці відразу ж почалися будівельні роботи. Протягом 2004-2007 років будь-яких претензій з боку ЗАТ «Веста»чи ТОВ «Злагода»не надходило.

У 2005-2006 роках аналогічним чином відповідач-1 отримав в оренду земельну ділянку площею 3,4348 га, зокрема 07.03.2006 р. був укладений договір оренди даної земельної ділянки, який був зареєстрований третьою особою. На вказаній земельній ділянці також почалися будівельні роботи без будь-яких заперечень з боку ЗАТ «Веста»чи ТОВ «Злагода».

Також відповідач-1 зазначає, що позивач придбав частину земельної ділянки, яка належала ЗАТ «Веста», ця частина повинна була визначатися на місцевості шляхом складання плану-схеми земельної ділянки до укладення договору купівлі-продажу.

На думку відповідача-1, з доданих до справи документів взагалі не вбачається, що земельні ділянки, які знаходяться у використанні сторін мають спільні межі або збігання, відсутні докази, що саме земельні ділянки, передані в оренду відповідачу-1 відводилися або перебували у складі земельних ділянок, що відводилися у власність чи користування іншим особам; схема розміщення земельних ділянок, на яку посилається позивач, що виготовлена ТОВ «Інтеграл-Сервіс», не є належним доказом по даному спору. З посиланням на положення ст.. 93, 116 Земельного кодексу України, зазначає, що виникнення права на оренду земельної ділянки прямо пов’язано з рішеннями відповідача-2, які є чинними, не скасованими і не є предметом оскарження.

Відповідач-2 проти позову також заперечує. У відзиві на позов зазначає, що Радою у відношенні земельних ділянок площами 2,5 га та 3,4348 га наданих в оренду відповідачу-1 у 2004 та 2006 роках під будівництво складських приміщень приймалися у встановленому порядку, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України; договори оренди від 30.10.2004р. та від 07.03.2006 р. укладені та зареєстровані у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до змісту рішень ради від 14.09.2004 р. № 203.26-20-ІV та від 27.12.2005 р. № 398.5-34-ІV, як зазначає відповідач-2, відповідач-1 отримав дозволи на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 2,5 га та 3,5 га під розміщення складських приміщень. Також відповідач-2 зазначає, що відповідно до норм Земельного кодексу України були розроблені проекти землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок і рішеннями ради від 28.10.2004 р. № 211.3-21-ІV та від 02.03.2006 р. № 447/14-37-IV проекти землеустрою були затверджені та доручено сільському голові укласти договори оренди.

Відповідачем-2 зазначалося, що земельні ділянки були надані відповідачу-1 в оренду з земель державної власності, що знаходяться в межах с. Щасливе і не надані у користування –згідно висновків Бориспільського районного відділу земельних ресурсів та матеріалів проектів відведення.

Третя особа у судовому засіданні, що відбулося 26.07.2010 р., проти вимог щодо зобов’язання її скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок площами 2,5 га та 3,4348 га від 30.10.2004 р. та 07.03.2006 р. відповідно, заперечувала, посилаючись на те, що вона не є відповідачем у справі та на те що, відповідно до частини 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться данні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, а отже, у разі прийняття та набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, їх державна реєстрація буде скасована відповідно до вимог зазначеного закону, а отже у цій частині відсутній предмет спору.

02.08.2010р. представники відповідачів та третьої особи не з’явились, хоча про час та місце наступного судового засідання були повідомлені належним чином.

02.08.2010р. від представника Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” в особі Бориспільського районного відділу Київської регіональної філії було подано клопотання в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи, у зв’язку з ознайомленням з матеріалами справи.

Суд, розглянувши вказане клопотання, відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне:

Відповідно до положень статті 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010р. розгляд справи було відкладено до 02.08.2010р., у зв’язку з закінченням дослідження доказів, наявних в матеріалах справи та для підготування повного тексту рішення.

Даний факт не позбавляв третю особу ознайомитись з матеріалами справи до 02.08.2010р., що дає суду підстави вважати про навмисне затягування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів та третьої особи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.01.2007 р. між ЗАТ «Веста»та позивачем, був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,3406 га, яка є частиною земельної ділянки площею 40,8000 га (кадастровий номер 3220888001:06:001:0002).

05.03.2007 р. між ЗАТ «Веста»та позивачем, був укладений Договір про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.01.2007 р. згідно якого було зменшено до 3,5763 га. розмір земельної ділянки, що передається у власність позивача.

07.03.2007 р. Позивач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,5763 га (кадастровий номер 3220888001:01:005:0007) серії ЯЕ № 582348, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732300021.

До набуття права власності позивачем, земельна ділянка площею 3,5763 га перебувала у складі земельної ділянки площею 40,8 га, що послідовно належала ВАТ «Племінний завод «Бортничі»(державний акт на право колективної власності на землю від 08.09.1997 р.), ТОВ «Злагода»(державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 086620 від 17.08.2004 р., що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2) та ЗАТ «Веста»(Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 005557 від 14.02.2006 р. зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300005). Зазначене підтверджується матеріалами справи, зокрема, копіями актів на право власності на землю, договорами на відчуження земельної ділянки, а також відповіддю Бориспільського районного відділу земельних ресурсів від 11.06.2007 р. № 448 наданої на судовий запит.

Таким чином, право власності на земельну ділянку, на захист якого подано позов, належить саме позивачу, а отже останній є належним позивачем в даній справі.

З’ясовуючи наявність чи відсутність факту порушення суб’єктивного матеріального права на захист якого подано позов, суд виходить з наступного:

30.10.2004 р. між відповідачем-2 та відповідачем-1 було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 2.5 га, яка знаходиться в с. Щасливому, Бориспільського району Київської області, посвідчений 30.10.2004 р. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А.В., та 02.11.2004 р. зареєстрований третьою особою за № 3(Договір оренди-1).

07.03.2006 р. між відповідачем-2 та відповідачем-1 було укладено ще один Договір оренди земельної ділянки площею 3,4348 га, яка знаходиться в с. Щасливому, Бориспільського району Київської області, посвідчений 07.03.2006 р. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. зареєстрований третьою особою за № 010632300003 (Договір оренди-2).

В ході розгляду справи судом було встановлено, що межі контуру земельної ділянки площею 3,5763 га, що належить на праві власності позивачу, частково збігаються з межами контуру земельних ділянок площею 2,5 га та 3,4348 га, що орендуються відповідачем-1 на підставі договорів оренди.

Так, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5679 від 03.12.2008 р. межі контуру земельної ділянки площею 3,5763га, що належить на праві власності позивачу на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 07.03.2007р. серії ЯЕ №582348, співпадають з межами контуру земельних ділянок площею 2,5га та 3,4348га, що орендуються відповідачем-1 на підставі договорів оренди з відповідачем-2 від 30.10.2004р. та від 07.03.2006р.

Загальна площа спільної земельної ділянки відповідача-1 та позивача становить 3,3081га, в тому числі:

-          0,7543га в частині ділянки площею 2,5га, орендованої відповідачем-1 на підставі договору оренди з відповідачем-2 від 30.10.2004р., яка розташована в координатах кутів:

№ точкиКоординати

XY

1574 613,99391 111,93

2574 603,49391 181,87

3574 488,37391 164,40

4574 519,62391 096,80

-          2,5538га в частині ділянки площею 3,4348га, орендованої відповідачем-1 на підставі договору оренди з відповідачем-2 від 07.03.2006р., яка розташована в координатах кутів:

№ точкиКоординати

XY

1574 613,99391 111,93

4574 519,62391 096,80

5574 505,53391 094,10

6574 524,25391 031,19

7574 568,14390 939,71

8574 587,73390 946,90

9574 604,34390 910,34

10574 676,71390 928,35

11574 697,54390 934,86

12574 712,79390 940,95

13574 694,60391 032,72

14574 660,23391 026,98

15574 651,56391 078,86

16574 650,95391 082,90

17574 618,95391 078,87

Зазначений висновок також підтверджується й іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме експлікацією земель, що була виготовлена ТОВ «Інтеграл сервіс», яке має ліцензію Державної служби геодезії, картографії та кадастру Серії АВ № 189123 на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, а також листами Бориспільського районного відділу земельних ресурсів від 30.05.2007 р. вих. № 411 та від 11.06.2007 р. вих. № 448.

У зазначеній вище Експлікації земель вказано, що спільна територія земельної ділянки, що орендується відповідачем-1 площею 2,5 га та земельної ділянки площею 3,5763 га, що належить на праві власності позивачу - становить площу 0,7545 га, а спільна територія земельної ділянки, що орендується відповідачем-1 площею 3,4348 га та земельної ділянки площею 3,5763 га, що належить на праві власності позивачу - становить площу 2,5538 га.

Як було встановлено судом, земельна ділянка площею 3,5763 га, що на даний час належить на праві власності позивачу, є частиною земельної ділянки площею 40,8 га, що послідовно з 1997 року належала на праві власності ВАТ «Племінний завод «Бортничі», ТОВ «Злагода»та ЗАТ «Веста».

На підставі наведеного судом встановлено, що відповідачем-2 за договорами оренди від 30.10.2004 р. та від 07.03.2006 р. передано в оренду відповідачу-1 у складі земельних ділянок площами 2,5 га та 3,4348 га, землі які належать на праві власності позивачу, загальною площею 3,3081га.

Згідно частини 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом. Статтею 124 Земельного кодексу України передбачена передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.

Частина 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі»встановлює, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Враховуючи зазначене суд дійшов до висновку, що відповідачами, при оформленні земельних ділянок в оренду, в частині передачі земельної ділянки, межі якої співпадають з межами земельної ділянки позивача в площі 3,3081га порушили вимоги ст. 4, ст. 6 Закону України «Про оренду землі», ст. 116 Земельного кодексу України, ст. 761 Цивільного кодексу України, оскільки, згідно вказаних вище договорів були передані в оренду землі, на передачу яких відповідач-2 не мав відповідних прав.

Відповідно до ст.. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; застосування інших, передбачених законом способів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставами для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ст. 203 цього Кодексу, зокрема вимоги щодо відповідності правочину Цивільному кодексу України або іншим актам цивільного законодавства.

Частина 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі»встановлює, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання недійсними договору оренди-1 та договору оренди-2 підлягають задоволенню частково. Договір оренди-1 підлягає визнанню недійсним в частині 0,7543га, що є складовою частиною земельної ділянки площею 2,5га, орендованої відповідачем-1 на підставі договору оренди з відповідачем-2 від 30.10.2004р. та яка розташована в координатах кутів:

№ точкиКоординати

XY

1574 613,99391 111,93

2574 603,49391 181,87

3574 488,37391 164,40

4574 519,62391 096,80

Договір оренди-2 підлягає визнанню недійсним в частині 2,5538га, що є складовою частиною земельної ділянки площею 3,4348га, орендованої відповідачем-1 на підставі договору оренди з відповідачем-2 від 07.03.2006р., яка розташована в координатах кутів:

№ точкиКоординати

XY

1574 613,99391 111,93

4574 519,62391 096,80

5574 505,53391 094,10

6574 524,25391 031,19

7574 568,14390 939,71

8574 587,73390 946,90

9574 604,34390 910,34

10574 676,71390 928,35

11574 697,54390 934,86

12574 712,79390 940,95

13574 694,60391 032,72

14574 660,23391 026,98

15574 651,56391 078,86

16574 650,95391 082,90

17574 618,95391 078,87

Стосовно позовних вимог про скасування державної реєстрації зазначених вище договорів оренди, суд дійшов наступного висновку.

Як було зазначено вище, Договір оренди-1 та Договір оренди-2 були зареєстровані третьою особою 02.11.2004 р. та 13.03.2006 р. відповідно.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлює, що державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Таким чином, судове рішення про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є підставою для скасування державної реєстрації такого договору відповідним підрозділом ДП «Центр державного земельного кадастру».

Враховуючи, що зазначена позовна вимога звернена до особи, що не є відповідачем у справі, а є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, що Договір оренди-1 та Договір оренди-2 є частково недійсними, а скасування державної реєстрації договорів проводиться відповідно до вимог зазначеного закону України після набуття рішенням законної сили, суд вважає що в цій частині предмет спору відсутній, отже, провадження в цій частині позову підлягає припиненню відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо позовної вимоги про звільнення відповідачем-1 земельної ділянки, що належить на праві власності позивачу, суд зазначає, що 08.12.2006 р. відповідачу-1 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільського району, було видано Дозвіл на виконання будівельних робіт за № 43. Факт володіння та користування земельними ділянками площею 2,5 га та 3,4348 га в тому числі в частині належної позивачу земельної ділянки відповідачем -1 не заперечується.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, припинення дії яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення тощо.

Стаття 387 Цивільного кодексу України встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи, що Договір оренди-1 та Договір оренди-2 є частково недійсними, в частині площ, що збігаються з площею земельної ділянки позивача –відповідач-1 неправомірно та без належних правових підстав використовує земельну ділянку позивача, що порушує його право власності.

За таких обставин позовні вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача-1 звільнити належну позивачу на праві власності земельну ділянку площею 3,5763 га. частиною якої незаконно володіє та користується відповідач-1 визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 1, ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним на майбутнє Договір оренди земельної ділянки в частині земельної ділянки площею 0,7543га, яка розташована в координатах кутів:

№ точкиКоординати

XY

1574 613,99391 111,93

2574 603,49391 181,87

3574 488,37391 164,40

4574 519,62391 096,80

земельної ділянки площею 2.5 га, яка знаходиться в с. Щасливому, Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладений 30.10.2004 р. між Щасливською сільською радою та Приватним підприємством «Саньсун», посвідчений 30.10.2004 р. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Козій А.В.

1.          Визнати недійсним на майбутнє Договір оренди земельної ділянки в частині земельної ділянки площею 2,5538га, яка розташована в координатах кутів:

№ точкиКоординати

XY

1574 613,99391 111,93

4574 519,62391 096,80

5574 505,53391 094,10

6574 524,25391 031,19

7574 568,14390 939,71

8574 587,73390 946,90

9574 604,34390 910,34

10574 676,71390 928,35

11574 697,54390 934,86

12574 712,79390 940,95

13574 694,60391 032,72

14574 660,23391 026,98

15574 651,56391 078,86

16574 650,95391 082,90

17574 618,95391 078,87 земельної ділянки площею 3,4348 га, яка знаходиться в с. Щасливому, Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладений 07.03.2006 р. між Щасливською сільською радою та Приватним підприємством „Саньсун”, посвідчений 07.03.2006 р. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. 4.          Припинити провадження у справі стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-фірма „Бортничі” щодо скасування державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки площею 2.5 га від 30.10.2004 р. та Договору оренди земельної ділянки площею 3,4348 га від 07.03.2006 р., укладених між Щасливською сільською радою та Приватним підприємством „Саньсун”.

5.          Зобов’язати Приватне підприємство „Саньсун” звільнити земельну ділянку площею 3,5763 га, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-фірма „Бортничі” на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 582348 виданого 07.03.2007 р.

6.          Стягнути з Приватного підприємства „Саньсун” (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул.. Сучкова, будинок 2а, код ЄДРПОУ 31352504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-фірма „Бортничі”(08325, Київська обл., Бориспільський район, село Щасливе, вул.. Лесі Українки, будинок 20-А, код ЄДРПОУ 34248101) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59,00 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 2538,00 (дві тисячі п’ятсот тридцять вісім) грн. витрат за проведення судової експертизи.

7.          Стягнути з Щасливської сільської ради (08325, Київська обл., Бориспільський район, село Щасливе, вул.. Фестивальна, будинок 9, код ЄДРПОУ 04527520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-фірма „Бортничі” (08325, Київська обл., Бориспільський район, село Щасливе, вул.. Лесі Українки, будинок 20-А, код ЄДРПОУ 34248101) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 2538,00 (дві тисячі п’ятсот тридцять вісім) грн. витрат за проведення судової експертизи.

8.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку

Суддя                                                             О.В. Щоткін