Рішення № 10975708, 26.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2010 р. Справа № 4/127-10

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ренесанс Трейд",

м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

про стягнення 3807,66 грн.

за участю представників сторін:

позивач Литвинчук А.О. - предст., дов. від 14.05.2010р.

відповідач не зявився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ренесанс Трейд" звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 3807,66 грн., яка складається з 3430,03 грн. заборгованості за договором поставки № 107 від 23.03.2009 року, 48,21 грн. штрафу, 329,42 грн. пені, судові витрати та 3000 грн. адвокатських витрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.07.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги суду, викладені в ухвалі від 08.07.2010р. не виконав, у звязку з чим справа на підставі ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для повного та обєктивного вирішення спору по суті.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Київської області, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Торговий дім "Ренесанс Трейд" (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений Договір поставки № 107 (Договір), відповідно до умов якого продавець зобовязується постачати товар (передавати у власність покупця), а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору.

Згідно п. 4.2. цього Договору оплата за товар здійснюється за цінами, зазначеними у накладній, на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.3. зазначається, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів по попередній оплаті.

Покупець зобов'язаний приймати та оплачувати товар згідно з умовами визначеними у цьому Договорі. (п. 5.2. договору).

На виконання умов договору, на підставі замовлень покупця, ТОВ "Торговий дім "Ренесанс Трейд" поставив відповідачу партію товару (21.08.2009 року) на суму 1550 гривень 87 копійок, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 21.08.09 року, та на суму 2729 гривень 16 копійок - 04.09.09 року.

Однак, в порушення умов договору, відповідач в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, здійснивши лише часткову оплату в розмірі 850 гривень 00 копійок., у звязку з чим заборгованість склала 3430 гривень 03 копійки.

У відповідності до ст.712 чинного ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру правовідносин сторін.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, з поданих до суду доказів та матеріалів справи, вбачається, що позивач свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі та належним чином, а тому вимога про стягнення 3430,03 грн. заборгованості за Договором поставки є обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також відповідачем заявлено до стягнення 329,42 грн. пені та штрафу в сумі 48,21 грн.

Згідно п.п. 6.2 Договору поставки, у разі прострочення оплати за отриманий товар, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобовязання по оплаті.

За односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобовязань, що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 0,3% від вартості товару (п. 6.3).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача, розмір пені становить 329,42 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 329,42 грн. підлягає задоволенню в повному розмірі.

Що стосується стягнення з відповідача 48,21 грн. штрафу, нарахованого відповідно до п. 6.3 договору, суд зазначає, що оскільки сторони самостійно передбачили додатково до сплати пені ще й штраф, та оскільки положення даного пункту договору не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 48,21 грн. штрафу.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3000 грн. адвокатських послуг.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.

Приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати за надання юридичних послуг в розмірі 3 000 грн., обґрунтовуючи свою вимогу укладеним договором № 1/10 про надання правової допомоги у господарських справах від 12.01.2010 року.

Проте згадана вимога задоволенню не підлягає, оскільки на підтвердження своїх вимог, останнім не подано до суду доказів, які б свідчили, що правова допомога була надана за вказаним позовом (акт виконаних робіт про надання юридичних послуг, а також платіжне доручення, яке підтверджує його оплату).

При цьому, враховуючи предмет позову та обєм роботи виконаної адвокатом суд також вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката передбачений п.3.1. Договором № 1/10 від 12.01.2010 року, не є співрозмірним ціні позову.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі розмірі 3807,66 грн. В частині стягнення 3000 грн. адвокатських послуг суд відмовляє.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ренесанс Трейд" (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2, Л.А., код ЄДРПОУ 36184176) 3430 (три тисячі чотириста тридцять) грн.. 03 коп. суми основного боргу, 329 (триста двадцять девять) грн.. 42 коп. пені, 48 (сорок вісім) грн.. 21 коп. штрафу, 101 (сто дві) грн.. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в задоволенні стягнення 3000 грн. адвокатських послуг.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 03.08.2010р.