Рішення № 10975711, 30.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2010 р. Справа № 17/104-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сналга”

до Приватного підприємства „Шелен”

про стягнення 17251,20грн.          

За участю представників:

від позивача Боженко Ю.В. (дов. від 08.06.2010р.);

від відповідача не з’явилися;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сналга” (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства „Шелен” (далі - відповідач) про стягнення 17251,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 7/1 МЛС від 10.02.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2010р. порушено провадження у справі № 17/104-10, розгляд справи призначено на 09.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2010р. розгляд справи відкладено на 30.07.2010р.

В судовому засідання 30.07.2010р. представник позивача подав суду уточнення позовних вимог (а.с. 44-45), згідно якого просив суд стягнути з відповідача 19771,48 грн. заборгованості, з яких: 17251,20грн. основного боргу, 1617,07грн. інфляційних втрат та 903,21грн. 3 % річних, яке прийнято судом, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 09.07.2010р. та 30.07.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сналга” (Митний ліцензійний склад) та Приватним підприємством „Шелен” (Поклажодавець) укладено договір № 7/1 МЛС по зберіганню вантажу на МЛС по вул. Індустріальна 7, смт. Калинівка, Васильківський район, згідно якого митний ліцензійний склад зобов’язався надати поклажодавцю послуги по зберіганню під митним контролем, складуванню товару, що надійшов на адресу поклажодавця згідно рахунку-фактури, товарно-транспортних накладних та інших документів, передбачених законодавством України, а поклажодавець –оплатити надані йому митним ліцензійним складом послуги.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору митний ліцензійний склад бере на себе зобов’язання прийняти товар, який поставляється на адресу поклажодавця, для зберігання під митним контролем і проводить складську роботу. Митний ліцензійний склад здійснює приймання товару по кількості міст і цілісності упаковки, згідно товарно-супровідних документів.

Даний договір діє з моменту підписання до 31.12.2009р. (п. 3.1. договору).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору поклажодавець протягом трьох днів, з моменту виставлення рахунку за зберігання, зобов’язаний здійснити оплату по фактично зайнятим об’ємам, що оформлюється окремим актом. Вартість зберігання товару за добу складає 10грн. за 1 м. кв. без врахування ПДВ.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, передбачені п. 1.1. договору на суму 17251,20грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-577 від 25.11.2009р. (а.с. 13), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

З метою досудового врегулювання спору 12.05.2010р. позивач пред’явив відповідачу претензію № 35 про сплату відповідачем 17251,20грн. заборгованості, яка отримана відповідачем 13.05.2010р., про що свідчить підпис представника відповідача на поштовому повідомленні (а.с. 21).

Наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за договором у сумі 17251,20грн. підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль” № 140/02/04-427 від 14.07.2010р. (а.с. 37) та карткою рахунку позивача (а.с. 39).

Станом на момент судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем складає 17251,20грн.

Предметом позову з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с. 44-45) є вимога про стягнення з відповідача 19771,48грн. заборгованості, з яких: 17251,20грн. основного боргу, 1617,07грн. інфляційних втрат та 903,21грн. 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Згідно ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив: позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином; відповідач умови договору щодо оплати здійсненого позивачем зберігання не виконав, вимоги направленої на його адресу претензії не задовольнив, заборгованість не погасив.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 17251,20грн. заборгованості підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем, за період з 01.12.2009р. по 01.06.2010р., нараховано 1617,07грн. інфляційних втрат та 903,21грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, що вказаний позивачем в поданому ним помісячному розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 45-46), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 01.12.2009р. по 01.06.2010р. з урахуванням суми заборгованості складає 810,81грн. інфляційного збільшення та 259,48грн. 3 % річних відповідно.

Відтак, вимога про стягнення 1617,07грн. інфляційних втрат та 903,21грн. 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 810,81грн. інфляційних втрат та 259,48грн. 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 17251,20грн. основного боргу, 810,81грн. інфляційних втрат та 259,48грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що позивачем за уточнені позовні вимоги про стягнення 19771,48грн. сплачено державне мито в розмірі 172,51грн., хоча згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” останній повинен був сплатити 197,72грн. (1 % від суми заявлених позовних вимог), не доплативши до Державного бюджету України 25,21грн. (197,72 - 172,51грн.). Враховуючи те, що у разі оплати позивачем уточнених позовних вимог у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягало б стягненню 183,22грн. державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог (18 321,49грн.), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 172,51грн. та 10,71грн. (183,22грн. – 172,51грн.) з відповідача на користь Державного бюджету України.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

           1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Шелен” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72, адміністративний корпус № 106, кімната № 142; код ЄДРПОУ 33428376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сналга” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Калініна, 24-В; код ЄДРПОУ 14311330) 17 251 (сімнадцять тисяч двісті п’ятдесят одну гривню) 20 коп. основного боргу, 810 (вісімсот десять гривень) 81 коп. інфляційних втрат, 259 (двісті п’ятдесят дев’ять гривень) 48 коп. 3 % річних, 172 (сто сімдесят дві гривні) 51 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять гривень) 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Стягнути з Приватного підприємства „Шелен” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72, адміністративний корпус № 106, кімната № 142; код ЄДРПОУ 33428376) на користь Державного бюджету України 10 (десять гривень) 71 коп. державного мита.

          4. У задоволенні решти позову –відмовити.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 03.08.2010р.