Рішення № 10975606, 22.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

22.07.10           Справа № 19/094-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна», м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», с. Іванковичі

Васильківського району Київської області;

про стягнення 564970,09 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача –Коваль В.Б. (довіреність № 01/276 від 02.06.2010 р.);

від відповідача – Білецький І.Ю. (довіреність № 2/9 від 04.01.2010 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»(надалі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(надалі –відповідач) про стягнення 564970,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умови укладеного між сторонами Договору № 6 від 30.01.2006 р. не сплатив кошти за одержаний товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 515956,52 грн., за прострочку оплати якої нараховані пеня в сумі 21504,26 грн., інфляційні збитки –14090,36 грн. та 3 % річних у розмірі 3418,95 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок не проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар, що, в свою чергу, підірвало ділову репутацію та престиж позивача.

Ухвалою від 15.06.2010 р. суд порушив провадження у справі № 19/094-10 та призначив її розгляд на 01.07.2010 р.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України, ухвалою від 15.06.2010 р. суд частково задовольнив заяву позивача та вжив заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог та судових витрат.

Ухвалою від 01.07.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 22.07.2010 р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом документів.

21.07.2010 р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ним повністю сплачено суму боргу, пені, інфляційні витрати та 3% річних, а щодо стягнення моральної шкоди, то в цій частині позовні вимоги не підтверджені належними доказами.

Крім того, представник відповідача подав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки на сьогоднішній день у забезпеченні позову відпала потреба, у зв’язку з задоволенням майнових вимог позивача у добровільному порядку.

Присутній у судовому засіданні 22.07.2010 р. представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких повідомив суд про те, що відповідачем здійснено погашення суми суму борги, пені, інфляційних витрат та 3% річних. Однак, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати та стягнути 10000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача заперечив проти стягнення моральної шкоди з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні за згодою представників сторін була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нортон –Україна» (за договором –продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (за договором –покупець) було укладено Договір № 6, згідно умов якого продавець передає у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення, препарати, біологічно-активні добавки, парафармацевтичну продукцію, а покупець приймає та оплачує товар, на умовах визначених у даному договорі.

Відповідно до п.1.5. договору, асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється згідно даного договору, визначаються у накладних, які оформляються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід’ємною частиною договору (п. 1.6. договору).

Крім того, до Договору № 6 від 30.01.2006 р. було укладено ряд додаткових угод.

Так, відповідно до Додаткової угоди № 17 від 18.11.2009 р., встановлено окремий порядок розрахунків за поставлений покупцю лікарський засіб «Азитроміцин –Нортон табл. в/об 500 мг № 3», виробництва Амерікан Нортон корпорейшн, США, а саме продавець сплачує покупцеві за поставлений товар на умовах відстрочення платежу 30 календарних днів. Термін оплати починає свій перебіг з моменту підписання видаткової накладної покупцем.

Згідно Додаткової угоди № 18 від 30.12.2009 р., строк дії Договору № 6 від 30.01.2006 р. встановлено до 31.12.2011 р. до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

На виконання умов договору, позивач за видатковою накладною № 436 від 11.08.2009 р. на умовах оплати з відстрочкою платежу 60 календарних днів поставив відповідачу товар на суму 44541,54 грн. Проте, оплату поставленого товару за вказаною накладною відповідачем здійснено не було.

Крім того, 18.08.2009 р. позивачем, на підставі видаткової накладної № 462 на умовах оплати з відстрочкою платежу 60 календарних днів, було поставлено відповідачеві товару на суму 56311,20 грн. Однак, порушуючи умови договору, відповідач провів частковий розрахунок 30.12.2009 р. на суму 852,74 грн. Отже, сума заборгованості за вищевказаною накладною склала 55458,46 грн.

Відповідно до видаткових накладних № 769 від 11.11.2009 р., № 801 від 18.11.2009 р., № 851 від 08.12.2009 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 29491,88 грн., з відстрочкою платежу 30 днів.

Позивачем також було здійснено поставку товару на підставі видаткових накладних № 670 від 15.10.2009 р. на суму 508355,10 грн., № 111 від 24.02.2010 р. на суму 136694,63 грн., № 112 від 24.02.2010 р. на суму 298484,55 грн.

Факт одержання товару відповідачем за вказаними вище видатковими накладними підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких додані до позовної заяви.

Згідно п.4.1 договору, покупець здійснює розрахунки за поставлений товар по мірі його реалізації щомісячними виплатами, що провадяться після надання зазначеного в п. 8.4. договору звіту (звітний період –1 календарний місяць) протягом 15 календарних днів. У випадку ненадання звіту протягом зазначеного в п. 8.4. терміну, строк оплати за поставлений товар спливає через 40 календарних днів з дати поставки.

У відповідності з п. 8.4. договору, покупець надає продавцеві звіти з 1 по 5 число кожного місяця про обсяги продажу та залишки товару на складах.

Так, відповідно до звіту відповідача № 0044, сума реалізованого ним товару за звітний період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р. склала 132216,13 грн.

01.04.2010 р. та 02.04.2010 р. відповідачем було здійснено часткове перерахування зазначених коштів на рахунок позивача в розмірі 120234,98 грн. Сума заборгованості за зазначений звітний період склала 11981,15 грн.

Відповідно до звітів відповідача, доданих до справи, ним за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р. було отримано грошові кошти від реалізації товару, що підлягають поверненню позивачу в розмірі 374 483,59 грн., а саме: звіт № 0045 за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р. - 39057,45 грн., звіт № 0046 за період з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р. - 26217,94 грн., звіт № 0047 за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. - 182682,56 грн., звіт № 0048 за період з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р. - 126525,54 грн.

Таким чином, на день звернення позивача до суду загальна сума невиконаних відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 6 від 30.01.2006 р. складала 515956,52 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності зі приписами статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Крім того, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 7.4. договору, у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такої прострочки.

Отже, у відповідності з п. 7.4. договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем за порушення строків оплати товару були нараховані пеня в сумі 21504,26 грн., інфляційні збитки –14090,36 грн. та 3 % річних у розмірі 3418,95 грн.

Як встановлено судом, після звернення позивача до суду відповідач повністю сплатив суму основного боргу в розмірі 515956,52 грн., а також пеню в сумі 21504,26 грн., інфляційні збитки –14090,36 грн. та 3 % річних у розмірі 3418,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до матеріалів справи. Таким чином, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній і тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., завданої внаслідок не проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар, що, в свою чергу, підірвало ділову репутацію та престиж позивача.

Проте, обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення даних обставин, у цьому випадку, покладається законом на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що його ділова репутація була дійсно підірвана, престиж перед контрагентами знизився внаслідок протиправних дій або бездіяльності відповідача.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача в частині позовних вимог, за якими провадження у справі припинено, оскільки заборгованість була сплачена після звернення позивача до суду, а в іншій частині вимог –на позивача.

Крім того, статтею 68 ГПК України передбачено, що господарський суд, який розглядає справу, вирішує питання про скасування забезпечення позову із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи, що відповідачем повністю погашено суму основного боргу та штрафні санкції, а в іншій частині позовних вимог суд відмовляє, тому, виходячи з приписів ст. 68 ГПК України, підлягають скасуванню заходи до забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2010 р.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 68, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 515956,52 грн., пені за прострочку платежу в сумі 21504,26 грн., інфляційних збитків у сумі 14090,36 грн. та 3 % річних у розмірі 3418,95 грн.

2. В частині стягнення 10000 грн. моральної шкоди в позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4; код 19351156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-В, код 32108271) 5549 (п’ять тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн. 70 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути на підставі рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-В, код 32108271) з Державного бюджету України 400 (чотириста) грн. зайве сплаченого державного мита, перерахованого квитанцією № 3715/0237 від 09.06.2010 р., оригінал якої залишено в матеріалах справи господарського суду Київської області № 19/094-10.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя