Рішення № 10975534, 27.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р. Справа № 7/079-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс», м. Київ,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гарант», м. Сквира Київська область,

про                    стягнення 7503,21грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кудін О.Г. –представник за довіреністю №1юр-17/10 від 01.10.2009року,

від відповідача: не з’явились;

секретар судового засідання: Данилік Л.М.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №1юр-3/05 від 25.05.2010року (вх. №2353 від 27.05.2010року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гарант»(далі –відповідач) про стягнення 7503,21грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гарант»своїх зобов’язань за договором №7 від 26.11.2009року про надання послуг по збиранню врожаю, а саме щодо своєчасної і повної оплати за надані послуги по збиранню врожаю, а тому просить суд стягнути з відповідача 5400,00грн. суму основного боргу, 234,90грн. інфляційних втрат, 452,18грн. пеню, 1350,00грн. штрафу, 66,13грн. –3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2010року було порушено провадження у справі № 7/079-10 та призначено її розгляд на 15.07.2010року.

В зв’язку з неявкою у судове засідання 15.07.2010року представників відповідача розгляд справи було відкладено на 27.07.2010року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2010року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 27.07.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 27.07.2010року судом за згодою представника позивача на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

26.11.2009року між Відкритим акціонерним товариством «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс»(виконавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гарант»(замовник за договором, відповідач у справі) було укладено договір №7 про надання послуг по збиранню врожаю (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є дії виконавця по наданню замовнику послуг по збиранню сільськогосподарських культур на земельних площах замовника комбайном марки «DOMINATOR»в с. Селезенівка Сквирського району Київської області, та дії замовника по прийняттю та сплаті вартості послуг, наданих виконавцем.

Пунктом 2.1.1. договору визначено обов’язок виконавця провести на земельних площах замовника у відповідності з агротехнічними умовами, що звичайно ставляться до збирання наступних сільськогосподарських культур: обмолот сорго.

Згідно п. 3.2., 3.3. договору загальна вартість послуг по даному договору з урахуванням ПДВ складає 18000,00грн. Фактична вартість наданих за даним договором послуг буде визначена на підставі останнього акту виконаних робіт, який підписується сторонами після завершення виконаних робіт по збиранню врожаю.

Порядок оплати наданих робіт визначений сторонами у п. 3.4. договору, де вказано, що замовник перед початком сільськогосподарських робіт авансує виконавця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ВАТ «Київоблагротехсервіс»30% вартості послуг передбачених цим договором. Кожні сім днів замовник та виконавець оформлюють акти приймання-передачі виконаних робіт. Коли вартість виконаних робіт перевищує суму отриманого авансу, замовник на протязі 3 календарних днів з моменту підписання кожного акту приймання-передачі виконаних робіт перераховує кошти на поточний рахунок виконавця.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань згідно даного договору (п.5.4. договору).

Господарським судом досліджено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги передбачені п. 2.1.1. договору, на загальну суму 5400,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 23.12.2009року (оригінал акту оглянутий судом в судовому засіданні). Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача та скріплений печатками товариств. Як вбачається з акту №1 від 23.12.2009року та наявних матеріалів справи жодних претензій щодо якості виконаних робіт відповідачем не заявлялось, а роботи були прийняті в повному обсязі на загальну суму 5400,00грн.

Враховуючи, що акт приймання-передачі виконаних робіт підписаний сторонами 23.12.2009року та беручи до уваги положення п. 3.4. договору, відповідач за надані послуги повинен був розрахуватись протягом трьох календарних днів, тобто до 26.12.2009року включно.

Як стверджує позивач та не заперечено відповідачем, в порушення умов договору, відповідач вартість наданих послуг по обмолоту сорго у визначений договором строк не сплатив і на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість за такі послуги становить 5400,00грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт надання позивачем послуг по обмолоту сорго на загальну суму 5400,00грн., проте доказів оплати вартості таких послуг не надав, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 5400,00грн. є доведеною та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 4.6., 4.7. договору визначено, що у випадку повної або часткової несплати вартості отриманих послуг, замовник повинен сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за надані послуги за кожен день прострочки, а також штраф в розмірі 25% від суми несплаченої, або частково несплаченої вартості отриманих послуг.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 452,18грн. за період з 27.12.2009року по 24.05.2010року та штраф у сумі 1350,00грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені та штрафу одночасно, господарський суд зазначає, що такі вимоги є цілком обґрунтованими та законними з наступних підстав.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, в тому числі і умови щодо відповідальності сторін, що не суперечать законодавству.

Проаналізувавши умови укладеного сторонами договору, господарський суд відзначає, що договором передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки –пені та штрафу. При цьому, чинне законодавство не встановлює граничного розміру неустойки, а тому збільшення її розміру за рахунок встановлення штрафу у випадку порушення виконання зобов’язання з оплати у, встановлений вказаним договором строк, не суперечить чинному законодавству, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такого виду неустойки як пеня.

За таких обставин, зміст пунктів 4.6., 4.7. договору про надання послуг, який передбачає наслідки несвоєчасної оплати отриманих послуг та встановлює відповідальність в даному випадку замовника у вигляді сплати пені за кожний день прострочки, а також у разі несвоєчасної несплати збільшує розмір відповідальності застосуванням штрафу є таким, що не суперечить чинному законодавству.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені та штрафу, господарський суд вважає поданий розрахунок арифметично вірним. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 452,18грн. та штрафу у сумі 1350,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.8. договору у випадку, якщо замовник прострочив виконання грошового зобов’язання, він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язань щодо проведення розрахунку за отримані послуги позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у сумі 66,13грн. та 234,90грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним.

Що ж до вимоги про стягнення 234,90грн. інфляційних втрат, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у розмірі 199,80грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 35,10грн. інфляційних нарахувань (234,90грн.-199,80грн.) суд відмовляє.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 7468,11грн., з яких 5400,00грн. сума основного боргу, 452,18грн. пеня, 1350,00грн. штраф, 199,80грн. інфляційні втрати та 66,13грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 35,10грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Враховуючи що спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гарант»(09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 17, кв. 17, код ЄДРПОУ 31466362) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київське обласне підприємство «Облагротехсервіс»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 00914680) 5 400 (п’ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. боргу, 452 (чотириста п’ятдесят дві)грн. 18 коп. пені, 1350 (одну тисячу триста п’ятдесят)грн. 00 коп. штрафу, 199 (сто дев’яносто дев’ять)грн. 80 коп. інфляційних втрат, 66 (шістдесят шість) грн. 13 коп. 3% річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В. М.

Дата підписання 29.07.2010року