Рішення № 10975532, 27.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р. Справа № 7/099-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ,

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бориспіль, Київська область,

простягнення 3635,46грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Давиденко М.М. представник за довіреністю б/н від 23.02.2010року,

від відповідача: не зявились,

секретар судового засідання: Данилік Л.М.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 31.05.2010року (вх. №2550 від 09.06.2010року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 3635,46грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про співробітництво №09-03/11/06-002 від 17.07.2006року щодо повернення у відповідності з умовами договору грошових коштів у сумі 2280,00грн., які були перераховані на рахунок відповідача в якості платежу за придбаний у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_4 товар, а саме шафи-купе. У звязку з розірванням кредитного договору №001-09303-080507 від 08.05.2007року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»та ОСОБА_4, згідно якого останньому надавався кредит у розмірі 2280,00грн. на придбання у відповідача товару, та у звязку з неповерненням Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 перерахованих коштів, позивач просить суд стягнути з відповідача 2280,00грн. основного боргу, 188,10грн. 3% річних та 1167,36грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2010року було порушено провадження у справі № 7/099-10 та призначено її розгляд на 13.07.2010року.

У звязку з неявкою в судове засідання 13.07.2010року представників відповідача, розгляд справи відкладався на 27.07.2010року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2010року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 27.07.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

За згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 27.07.2010року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив

03.11.2006року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»(банк за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець за договором, відповідач у справі) був укладений договір про співробітництво №09-03/11/06-002 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого з метою просування товарів, які реалізуються у магазинах продавця, та з метою задоволення потреб споживачів, сторони домовились, що продавець буде виписувати кінцевим споживачам товарів рахунки-фактури і резервувати вказані в рахунках-фактурах товари на термін не більше 5 днів, а банк буде приймати виписані продавцем рахунки-фактури та додаткові документи для надання кредитів в оплату вартості товарів, вибраних споживачами у продавця, та контролювати надходження коштів в оплату товарів.

Згідно п. 3.1. договору при зверненні споживача з проханням придбати товар на умовах залучення кредиту банку, продавець попереджає споживача про строк резервування замовленого товару та виписує споживачу рахунок-фактуру на повну вартість товару та направляє споживача до співробітника банку для отримання інформації про умови кредитування на придбання товару.

Пунктами 7.1., 7.2. договору сторонами визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом невизначеного строку. Якщо одна із сторін має намір достроково припинити дію договору, сторона повинна письмово повідомити іншу за 30 днів до моменту запланованого розірвання. В цьому випадку після закінчення 30-денного терміну з дати письмового повідомлення вказаний договір вважається достроково розірваним за погодженням сторін.

Жодною із сторін не подано суду доказів звернення одна до одної у визначений договором строк і формі з заявою про його розірвання, а тому господарський суд вважає, що договір про співробітництво №09-03/11/06-002 від 03.11.2006року є чинним на момент розгляду спору у господарському суді.

З наявних матеріалів справи, господарським судом встановлено, що 08.05.2007року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»(позивач у справі) та ОСОБА_4 (позичальник за договором) був укладений кредитний договір №001-09303-080507 (далі кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитор (ПАТ «Дельта Банк») надає позичальнику грошові кошти на наступні цілі: 1) на придбання позичальником майна у сумі 2280,00грн., згідно з переліком, що зазначений у рахунку-фактурі №33 від 08.05.2007року та Розділі 11 цього договору, та 2) на оплату позичальником страхового платежу ЗАТ «СК «Брама життя»у розмірі 45,60грн., що разом складають суму кредиту 2325,50грн.

Згідно п. 1.3. кредитного договору з його підписанням позичальник доручає кредитору перерахувати продавцю майна за реквізитами: ФОП ОСОБА_1, поточний рахунок №260002033 відкритий в АППБ «Аваль»філія, м. Бориспіль, МФО 321789 частину суми кредиту (без врахування суми плати за надання кредиту, що зазначена в п. 1.1. цього договору.

Строк дії кредитного договору встановлюється з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником зобовязань за цим договором (п. 10.1. кредитного договору).

Відповідно до рахунку-фактури №33 від 08.05.2007року ФОП ОСОБА_1 зобовязувався передати споживачу ОСОБА_4 шафу-купе на суму 2280,00грн. і саме на придбання вказаного товару Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»згідно п. 1.1. кредитного договору було надано ОСОБА_4 кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про співробітництво №09-03/11/06-002 від 03.11.2006року та кредитного договору №001-09303-080507 від 08.05.2007року позивачем на користь відповідача були перераховані грошові кошти у розмірі 2280,00грн. Даний факт підтверджується платіжним дорученням №15739956 від 08.05.2007року на суму 2280,00 грн.

29.05.2007року ОСОБА_4 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»з заявою б/н про розірвання кредитного договору №001-09303-080507 від 08.05.2007року у звязку з тим, що шафа-купе в зазначений час йому поставлена не була (копія заяви наявна в матеріалах справи).

З наявної в матеріалах справи довідки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 30.05.2007року вбачається, що вказаний вище товар не був своєчасно поставлений споживачу по причині відсутності його на фабриці.

Враховуючи вищенаведені обставини, кредитний договір №001-09303-080507 від 08.05.2007року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»та ОСОБА_4, був розірваним.

Господарським судом встановлено, що позивач з метою повернення сплачених відповідачу, в якості оплати вартості шафи-купе, грошових коштів у розмірі 2280,00грн. звертався до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з листами, в яких ПАТ «Дельта Банк»просило відповідача повернути зазначені грошові кошти у звязку з анулюванням кредитного договору. Однак відповіді на надіслані листи відповідач не надав, та сплачені кошти не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Господарський суд зазначає, що відповідно до п. 3.6. договору про співробітництво якщо споживач протягом 10 календарних днів з моменту перерахування банком кредитних коштів на рахунок продавця в оплату вартості товару не отримав його або не узгодив з продавцем інший строк отримання товару, продавець має право розірвати договірні відносини щодо купівлі-продажу товару зі споживачем в односторонньому порядку та зобовязаний в строк пяти робочих днів повернути кошти, отримані в оплату вартості товару, на рахунок банку, про що письмово повідомляє банк. Банк протягом 1 робочого дня з моменту отримання грошових коштів від продавця спрямовує їх на погашення заборгованості споживача за відповідним кредитним договором. У разі виникнення після такого погашення залишку грошових коштів, банк виплачує їх споживачу.

Отже, враховуючи той факт, що відповідно до платіжного доручення №15739956 від 08.05.2007року позивач перерахував на поточний рахунок відповідача 2280,00грн. в якості оплати вартості шафи-купе згідно рахунку-фактури №33 від 08.05.2007року, та враховуючи те, що споживач (ОСОБА_4), якому було видано кредит на придбання у відповідача шафи-купе, не отримав у визначений строк зазначений товар, що спричинило розірвання кредитного договору, господарський суд дійшов до висновку, що згідно п. 3.6. договору про співробітництво Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобовязана була повернути сплачені кошти протягом пяти робочих днів відповідачу.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що на момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів повернення сплачених позивачем коштів у сумі 2280,00грн., господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2280,00грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1167,36грн. та 3% річних 188,10грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Оскільки інфляційні втрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 1470,60грн. інфляційних втрат та 195,27грн. 3% річних (розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), а тому вважає, поданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних невірним. Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрат у розмірі 1167,36грн. та 3% річних 188,10грн., заяви про збільшення або зміни позовних вимог в цій частині Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»не подавало, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявлених до стягнення сумах.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3635,46грн. правомірним, обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі 3635,46грн., з яких 2280,00грн. сума боргу, 1167,36грн. інфляційні втрати та 188,10грн. 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят)грн. 00коп. основного боргу, 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім)грн. 36коп. інфляційних втрат, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 10 коп. 3% річних та судові витрати: 102(сто дві)грн.00коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В. М.

Дата підписання 29.07.2010року