Рішення № 10975443, 20.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" липня 2010 р. Справа № 18/080-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь», м. Сімферопіль

до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с. Гора

про стягнення 9991,59 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Пучкін А.В.

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» (далі –позивач) до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі –відповідач) про стягнення 9991,59 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 14.06.2010 року та призначено справу до розгляду на 29.06.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 29.06.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 20.07.2010 року.

В судовому засіданні 20.07.2010 року позивач позовні вимоги підтримав, в обґрунтування позову зазначив, що відповідач в порушення умов Угоди про наземне обслуговування № 549.14.6.Д.04.04/10-139 не оплачував своєчасно надані послуги.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на несвоєчасність виставлення позивачем рахунків на оплату наданих послуг.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 20.07.2010 року не з‘явився. За таких обставин суд розглядає справу увідповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Угодою про наземне обслуговування № 549.14.6.Д.04.04/10-139 від 25.10.2004 року, на підставі якої позивач надавав відповідачу послуги з обслуговування повітряних суден.

Як передбачено п.п. 7.1.4 Угоди, відповідач зобов’язаний оплачувати рахунки за надані послуги протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання.

Пунктом 7.1.6 Угоди передбачено, що остаточний розрахунок проводиться не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним.

Факт надання послуг підтверджується умовами Угоди та відповідачем не заперечується і не спростовується.

Однак, як вбачається зі змісту позовних вимог, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконував, рахунки на оплату послуг оплачував з простроченням, наведеним в розрахунку до позову.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв’язку з несвоєчасною оплатою відповідачем виставлених рахунків-фактур, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню на підставі п. 7.1.6 Угоди та 3% річних від простроченої суми.

Відповідач, заперечуючи проти позову посилається на несвоєчасне виставлення позивачем рахунків на оплату, що унеможливило своєчасну сплату коштів за надані послуги.

Позивач надав суду докази того, що рахунки на оплату послуг надавались відповідачу вчасно щоб у останнього була можливість їх оплатити в обумовлений Угодою 5-денний термін до сплину кінцевого терміну розрахунків, про що свідчать копії відповідних поштових повідомлень про вручення (долучені до матеріалів справи).

Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 2, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, судом встановлено, що такий розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та здійснений у відповідності до діючого законодавства, тому з відповідача підлягає стягненню всього 9991,59 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 9991,59 грн. пені та річних згідно розрахунку позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора; пошт.адр.: 08307, Київська обл., м. Бориспіль-7, Аеропорт, код 20048090) на користь Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»(95491, м. Сімферополь, пл. Аеропорту, 15, код 01130621) 9991,59 грн. пені та річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя