Рішення № 10975267, 22.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2010 р. Справа № 7/104-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укретелеком», м. Київ,

до                    Управління праці та соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації, м. Сквира, Київська область,

про                    стягнення 2691,48грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Чернятіна Л.Г. –представник за довіреністю №100 від 25.01.2010року;

від відповідача: не з’явились,

секретар судового засідання: Данилік Л.М.

обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укретелеком»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №1328-081 від 10.06.2010року (вх. №2719 від 18.06.2010року) до Управління праці та соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації (далі –відповідач) про стягнення 2691,48грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором №325 про надання послуг електрозв’язку від 21.09.2004року по оплаті наданих послуг за період з листопада 2009року по квітень 2010року, в результаті чого в останнього утворилась заборгованість у сумі 2605,10грн. У зв’язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 2605,10грн., пеню в розмірі 62,66грн., інфляційні втрати в сумі 21,72грн. та 3% річних в розмірі 2,00грн., а всього 2691,48грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2010року було порушено провадження у справі №7/104-10 та призначено її розгляд на 22.07.2010року.

14.07.2010року через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву №1426 від 09.07.2010року (вх. №8085), в яких відповідач стверджує, що станом на 08.07.2010року сума основного боргу погашена, а тому просить суд залишити позов без задоволення.

Представник позивача у справі у судовому засіданні 22.07.2010року надав довідку №74 від 21.07.2010року, в якій позивач зазначає, що станом на 21.07.2010року основний борг відповідачем повістю погашено, відтак позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 62,66грн., інфляційні втрати в сумі 21,72грн. та 3% річних в розмірі 2,00грн.

Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору (про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення) в судове засідання 22.07.2010року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 22.07.2010року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суд встановив:

21.09.2004року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(підприємство зв’язку за договором) та Управлінням праці та соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації (споживач за договором, відповідач у справі) був укладений договір №325 про надання послуг електрозв’язку (далі –договір), відповідно до п. 1. якого підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до п. 3.2.8. договору споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.5.).

Як стверджує позивач, свої обов’язки по наданню телекомунікаційних послуг ВАТ «Укртелеком»виконував належним чином і у відповідності до показників належних технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Однак, в порушення умов договору відповідач виконував свої обов’язки неналежним чином, а саме у період з листопада 2009року по квітень 2010року надані послуги електрозв’язку оплачував частково та несвоєчасно, а тому за ним утворилась заборгованість у сумі 2605,10грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату телекомунікаційних послуг.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення зв’язку та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003року №1280 однією із умов надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЕ.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005року, п. 5.1. Правил користування місцевим телефонним зв’язком, затверджених постановою Кабінету міністрів України №385 від 22.04.1997року, п. 3.2.8. договору абонент зобов’язаний своєчасно вносити плату за користуванням телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

З поданих відповідачем заперечень на позовну заяву та довідки, наданої позивачем у судового засіданні, господарським судом досліджено, що за надані послуги електрозв’язку відповідач перед позивачем повністю розрахувався, що підтверджується платіжними дорученнями №100 від 17.06.2010року на суму 390, 00грн., №101 від 17.06.2010року на суму 168,81грн., №102 від 17.06.2010року на суму 59,96грн., №103 від 17.06.2010року на суму 1381, 23грн., №79 від 21.05.2010року на суму 41,98грн. та банківськими випискам по особовому рахунку позивача за 20.04.2010року на суму 106,44грн. та за 02.04.2010року на суму 600,00грн.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що на момент звернення позивача з позовом до господарського суду 18.06.2010року (як вбачається з відтиску штампу господарського суду на першому аркуші позовної заяви) заборгованість відповідача перед позивачем за надані позивачем послуги електрозв’язку була відсутня, а відтак на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 2605,10грн. у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманих послуг доведено позивачем належними та допустимими доказами та не заперечено відповідачем.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

На цих підставах позивачем заявлено до стягнення пеню, враховуючи вимоги ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації»(в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня), в розмірі 62,66грн. При цьому, господарський суд звертає увагу позивача, що згідно наданого позивачем до позовної заяви розрахунку пені

вбачається, що сума пені за всі прострочені періоди становить 109,21грн. (19,47 + 27,08 + 30,62 + 32,66), а не 62,66 грн., як помилково підсумував позивач.

Водночас, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд зазначає, що до стягнення з відповідача підлягає 81,44грн. (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), а тому вважає, поданий позивачем розрахунок пені невірним. Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 62,66грн. пені, заяви про збільшення або зміни позовних вимог в цій частині ВАТ «Укретелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»не подавало, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягненні сумі –62,66грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язань щодо проведення розрахунку за отримані послуги електрозв’язку, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у сумі 21,72грн. та 3% річних в розмірі 2,00грн.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних нарахувань та 3% річних господарський суд зазначає, що до стягнення з відповідача підлягає 38,91грн. інфляційних втрат та 20,82грн. 3% річних (розрахунок суми інфляційних нарахувань та 3% річних здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), а тому вважає, поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних невірним. Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 21,72грн. інфляційних втрат та 2,00грн. 3 рычних, заяви про збільшення або зміни позовних вимог в цих частинах ВАТ «Укретелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укрелеком»не подавало, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявлених до стягнення сумах.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 86,38грн., з яких 62,66грн. –пеня, 21,72грн. –інфляційні втрати та 2,00грн. –3% річних. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2605,10грн. основного боргу господарський суд припиняє.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, пров. Якушкіна, буд. 3, код ЄДРПОУ 03193732) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6, код ЄДРПОУ 01184901) 62 (шістдесят дві) грн. 66 коп. пені, 21 (двадцять одну) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 2(дві)грн. 00коп. –3% річних та судові витрати: 3 (три) грн.27коп. державного мита та 7 (сім) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині стягнення 2605,10грн. основного боргу припинити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В. М.

Дата підписання 26.07.2010року