Рішення № 10975266, 22.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2010 р. Справа № 4/115-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Металспецпостач", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд", м. Фастів

про стягнення 14947,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача          Кучіяш І.Г. –керівник

від відповідача          не зявився;

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Приватного підприємства "Металспецпостач" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд" (відповідач) про стягнення 14947,67 грн., які складаються з 4149,20 грн. основного боргу, 8977,96 грн. пені, 1820,51 штрафу та судових витрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2010р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 22.07.2010р.

22.07.2010р. представник відповідача втретє в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву та пояснень по справі не надіслав.

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

08.05.2008 року Приватне підприємство"Металспецпостач" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд" товар на підставі листа № 49 від 07.05.2008 року, що також підтверджується видатковою накладною №000204 на суму 18205,08 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю №ЯОШ № 272554 від 07.06.2008р. виданої на ім’я Павленко Людмили Іванівни.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Частиною 2 ст. 712 ЦКУ встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.          

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 000871 від 08.05.2008 року для сплати суми боргу, який був сплачений лише частково в сумі 9000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 562 від 03.06.2008року, в сумі 4700,00 грн. відповідно до платіжного доручення 450 від 29.08.2008року, в сумі 355, 88 грн. відповідно до платіжного доручення 230 від 24.07.2009 року.

Всього залишилось не сплачено суми боргу в розмірі 4149,20 грн.

Оскільки відповідач своїх зобов’язань в повному обсязі не виконав, доказів повної сплати заборгованості за поставлений товар суду не надав, суд вважає за можливе задовольнити суму боргу та стягнути з відповідача 4149,20 грн.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 8977,96 грн. пені та 1820,51 грн. штрафу.

Суд, розглянувши дану вимогу, не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного:

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Отже, майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).

Оскільки зобов’язання між сторонами здійснювались за відсутності письмового договору, сторонами такий вид відповідальності як пеня та/або штраф передбачений не був, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення 8977,96 грн. пені та 1820,51 грн. штрафу задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 33, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівагрошляхбуд" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул.. Червоний Шлях, 26, код 04654425) на користь Приватного підприємства "Металспецпостач" (03039, м. Київ, вул.. Саперно-Слобідська, 25, код 30270327) – 4149 (чотири тисячі сто сорок дев’ять) грн.. 20 коп. основного боргу, 41 (сорок одну) грн.. 50 коп. державного мита, 65 (шістдесят п’ять) грн.. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні стягнення 8977,96 грн. пені та 1820,51 грн. штрафу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 30.07.2010р.