Рішення № 10975113, 20.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р. Справа № 16/036-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Прип‘ятського спеціального прокурора в інтересах держави в особі 1.Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Чорнобиль

2. Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення „Чорнобильсервіс” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м.Чорнобиль

до           Дочірнього підприємства „Чорнобильське монтажне управління” Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», с.Погреби, Броварський район

про стягнення 14 117,53 грн.

за участю представників:

від прокуратури –не з‘явився;

від позивача 1 –не з‘явився;

від позивача 2 - Пац В.А., довіреність № 65-01/01 від 18.01.2010 р., юрисконсульт;

від відповідача –не з‘явився

Суть спору:

Прип‘ятським спеціальним прокурором в інтересах держави в особі Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Чорнобиль та Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення „Чорнобильсервіс” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м.Чорнобиль до господарського суду Київської області подано позов №590 від 19.05.2010 р. (вх. номер канцелярії суду 2279 від 25.05.2010 р.) про стягнення з Дочірнього підприємства «Чорнобильське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», с. Погреби, Броварський район 10478,40 грн. основної заборгованості за прання білизни та 1 874,20 грн. основної заборгованості за отримані послуги по вивезенню та захороненню побутових відходів , 484,41 грн. пені, 864,68 грн. штрафу, 353,98 грн. інфляційних, 61,86 грн. 3% річних, а всього 14117,53 грн.

          Відповідно до ухвали від 31.05.2010 р. порушено провадження у справі №16/035-10.

          Прокурор та представник позивача 2, які були присутні в судових засіданнях, просять суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважають, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача 1 жодного разу в судові засідання не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив.

          Відповідач жодного разу в судові засідання не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судових засідань ухвалами господарського суду Київської області від 31.05.2010 р., від 15.06.2010р. та від 06.07.2010 р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача 2, присутніх в судових засіданнях, господарський суд

встановив:

Між позивачем 2 - Державне підприємство по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення „Чорнобильсервіс” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (виконавець) та відповідачем –Дочірнім підприємством «Чорнобильське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(замовник) укладено Договір № 343/07 від 19.11.2008 р. на прання постільної білизни (надалі по тексту –Договір 1), відповідно до умов якого позивач 2 (виконавець) здійснює прання постільної білизни відповідача (замовника) (п.1.1 Договору 1).

Відповідно до п. 3.1 Договору 1, розрахунки за прання білизни здійснюються на умовах 100% попередньої оплати за повну вартість місячного обсягу. Наступна оплата проводиться з урахуванням перерахунку за фактично спожиті обсяги в минулому м’ясці в термін до 5 числа місяця, в якому надаються послуги.

Відповідач звернувся до позивача 2 з листом № 1-902 від 03.11.2009 р., в якому просив продовжити надання послуг позивачем 2 у 2010 році та продовжити дію Договору № 343/07 від 19.11.2008 р. на прання постільної білизни. Листом № 2-194 від 31.03.2010р. відповідач повідомив позивача 2 про припинення з 01.04.2010 р. дії Договору № 343/07 від 19.11.2008 р. на прання постільної білизни в зв‘язку з реорганізацією підприємства. До суду доказів щодо реорганізації відповідача на момент розгляду справи не надано, в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідно до якого станом на 21.06.2010 р. відповідач зареєстрований як юридична особа.

Позивач 2 з січня по березень 2010 р. свої зобов‘язання за Договором 1 виконав, надав відповідачу послуги прання постільної білизни, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за січень 2010 р. № Ч-00000028, за лютий 2010р. № Ч-00000072, підписаними представниками сторін та засвідченими відбитком печатки; накладними № 9 від 02.03.2010 р. та № 33 від 17.03.2010 р. про приймання і видачу білизни з пральні. Позивач 2 надав відповідачу рахунки-фактури: за послуги за січень 2010 р. № Ч-00000028 від 28.01.2010 р. на суму 2619,60 грн., за послуги за лютий 2010р. № Ч-00000078 від 25.02.2010 р. на суму 3746,03 грн., за послуги за березень 2010 р. № Ч-00000133 від 30.03.2010 р. на суму 6732,37 грн.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати послуг з прання постільної білизни в повному обсязі не виконав, у зв‘язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до позовної заяви становить 10478,40 грн.

Між позивачем 2 - Державне підприємство по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення „Чорнобильсервіс” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (виконавець) та відповідачем –Дочірнім підприємством «Чорнобильське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(замовник) укладено також Договір № 342/07 від 19.11.2008 р. на вивіз та захоронення побутових відходів для сторонніх організацій, підприємств та установ (надалі по тексту –Договір 2), відповідно до умов якого позивач 2 (виконавець) надає послуги з вивозу та захоронення побутових відходів з об‘єкту відповідача (замовника), який знаходиться за адресою: м. Чорнобиль, вул. Кірова, 13 (п.1.1 Договору 1).

Відповідно до п. 3.1 Договору 2, розрахунки за послуги з вивозу та захоронення побутових відходів здійснюються на умовах 100% попередньої оплати за повну вартість місячного обсягу. Наступна оплата проводиться з урахуванням перерахунку за фактично спожиті обсяги в минулому м’ясці в термін до 5 числа місяця, в якому надаються послуги.

Відповідач звернувся до позивача 2 з листом № 1-902 від 03.11.2009 р., в якому просив продовжити надання послуг позивачем 2 у 2010 році та продовжити дію Договору № 342/07 від 19.11.2008 р. на вивіз та захоронення побутових відходів. Листом № 2-196 від 31.03.2010р. відповідач повідомив позивача 2 про припинення з 01.04.2010р. дії Договору № 342/07 від 19.11.2008 р. на вивіз та захоронення побутових відходів в зв‘язку з реорганізацією підприємства. Як зазначалось вище, доказів щодо реорганізації відповідача на момент розгляду справи до суду не надано.

Позивач 2 з січня по березень 2010 р. свої зобов‘язання за Договором 2 виконав, надав відповідачу послуги з вивезення та захоронення побутових відходів, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за січень 2010 р. № Ч-00000031, за лютий 2010 р. № Ч-00000071, підписаними представниками сторін та засвідченими відбитком печатки; актами виконаних робіт по утилізації твердих побутових відходів у березні 2010 р. Позивач 2 надав відповідачу рахунки-фактури: за послуги за січень 2010 р. № Ч-00000031 від 28.01.2010 р. на суму 749,69 грн., за послуги за лютий 2010р. № Ч-00000077 від 25.02.2010 р. на суму 874,63 грн., за послуги за березень 2010 р. № Ч-00000134 від 30.03.2010 р. на суму 999,58 грн.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати послуг з вивезення та захоронення побутових відходів в повному обсязі не виконав, у зв‘язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до позовної заяви становить 1874,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше на встановлено договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву або доказів оплати наданих позивачем послуг суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 10478,40 грн. (за Договором 1) та 1874,20 грн. (за Договором 2), а всього 12352,60 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 12 352,60 грн. підлягає задоволенню.

Прокурор та позивач 2 просять також стягнути з відповідача пеню в сумі 392,80грн. (за Договором 1) та 91,61 грн. (за Договором 2) та штраф в розмірі 7% в сумі 733,49 грн. (за Договором 1) та 131,19 грн. (за Договором 2) з посиланням на п. 4.4 Договору 1 та п. 4.5 Договору 2 та ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 4.4 Договору 1 та п. 4.5 Договору 2, за несвоєчасні розрахунки за надані послуги, згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” від 22.11.96 р. № 543-96 ВР споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня, на всю суму боргу за кожний день несплати платежу, а також до нього застосовуються штрафні санкції у відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України.

Прокурором та позивачами надано розрахунок пені, відповідно до якого пеня нараховувалась з 05.01.2010 р. по 01.04.2010 р. Однак, зазначений розрахунок, відповідно до якого пеня становить всього 484,41 грн., не може бути прийнятий судом повністю, оскільки у зазначеному розрахунку застосовувалась облікова ставка НБУ у розмірі 12%, однак з 12.08.2009 р. по 08.06.2010 р. облікова ставка НБУ становила 10,25% (постанова НБУ від 10.08.2009 р. № 468).

Враховуючи вищевикладене, судом зроблено перерахунок пені, відповідно до якого пеня за період з 05.01.2010 р. по 01.04.2010 р. по Договору 1 становить 335,51грн., по Договору 2 становить 78,25 грн., а всього 413,76 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З посиланням на Договори 1 та 2 та ч. 2 ст. 231 ГК України, прокурором та позивачами нараховано відповідачу штраф у розмірі 7% у разі прострочення понад тридцять днів в сумі 733,49 грн. за Договором 1 та 131,19 грн. за Договором 2., а всього 864,68 грн.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тобто, за невиконання умов Договорів 1 та 2 та несвоєчасний розрахунок з позивачем 2 за надані послуги, до відповідача може бути застосована лише одна відповідальність одного виду (або пеня, або штраф).

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов‘язання, в якому хоча б одна сторона є суб‘єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов‘язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 4 ч. 3 Прикінцевих положень Господарського кодексу України Кабінету Міністрів України доручено визначити суб‘єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.

На даний час Кабінетом Міністрів України не визначено суб‘єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до відповідача за несвоєчасний розрахунок з позивачем 2 за отримані послуги може бути застосована лише одна відповідальність, а саме стягнення пені в сумі 413,76 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 864,68грн. задоволенню не підлягають.

Прокурором та позивачами також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних в сумі 353,98 грн. за період з січня по березень 2010 р. та 3 % річних в сумі 61,86 грн. за період з січня по березень 2010 р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, а саме 12352,60 грн. основної заборгованості, 413,76 грн. пені, 353,98 грн. інфляційних та 61,86 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорнобильське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», що знаходиться за адресою: 07416, Київська область, Броварський район, с.Погреби, вул. Пухівська, 1-А (ідент. код 04631938, р/р 2600110768001 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092) на користь Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення „Чорнобильсервіс” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що знаходиться за адресою: 07270, Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 70 (ідент код 24547720, р/р 37120003001085 УДК в Іванківському районі Київської області, код банку 821018) 12 352 (дванадцять тисяч триста п‘ятдесят дві) грн. 60 коп. основної заборгованості, 413 (чотириста тринадцять) грн. 76 коп. пені, 353 (триста п‘ятдесят три) грн. 98 коп. інфляційних та 61 (шістдесят одна) грн. 86 коп. 3% річних.

3.           Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорнобильське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», що знаходиться за адресою: 07416, Київська область, Броварський район, с.Погреби, вул. Пухівська, 1-А (ідент. код 04631938, р/р 2600110768001 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092) в доход державного бюджету України 131 (сто тридцять одна) грн. 82 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 36 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           В решті позову відмовити.

5.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   О.О.Христенко