Рішення № 10975112, 20.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р. Справа № 16/035-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Прип‘ятського спеціального прокурора в інтересах держави в особі 1.Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Чорнобиль

2. Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення „Чорнобильсервіс” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м.Чорнобиль

до           Дочірнього підприємства „Чорнобильське монтажне управління” Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», с.Погреби, Броварський район

про стягнення 146 999,66 грн.

за участю представників:

від прокуратури –не з‘явився;

від позивача 1 –не з‘явився;

від позивача 2 - Пац В.А., довіреність № 65-01/01 від 18.01.2010 р., юрисконсульт;

від відповідача –не з‘явився

Суть спору:

Прип‘ятським спеціальним прокурором в інтересах держави в особі Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Чорнобиль та Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення „Чорнобильсервіс” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м.Чорнобиль до господарського суду Київської області подано позов № 593 від 19.05.2010 р. (вх. номер канцелярії суду 2276 від 25.05.2010 р.) про стягнення з Дочірнього підприємства «Чорнобильське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», с. Погреби, Броварський район 130 251,15 грн. основної заборгованості за отримані послуги водо-, теплопостачання та водовідведення, 3005,21 грн. пені, 9 117,58 грн. штрафу, 3976,55 грн. інфляційних, 649,17 грн. 3% річних, а всього 146999,66 грн.

          Відповідно до ухвали від 31.05.2010 р. порушено провадження у справі №16/035-10.

          Прокурор та представник позивача 2, які були присутні в судових засіданнях, просять суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважають, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача 1 жодного разу в судові засідання не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив.

          Відповідач жодного разу в судові засідання не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судових засідань ухвалами господарського суду Київської області від 31.05.2010 р., від 15.06.2010р. та від 06.07.2010 р. (в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення). Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача 2, присутніх в судових засіданнях, господарський суд

встановив:

Між позивачем 2 - Державне підприємство по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення „Чорнобильсервіс” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (виконавець) та відповідачем –Дочірнім підприємством «Чорнобильське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(споживач) укладено Договір № 77/02 від 20.11.2008 р. про надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення (надалі по тексту –Договір), відповідно до умов якого позивач 2 (виконавець) надає відповідачу (споживач) послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення (теплова енергія, централізоване холодне постачання, водовідведення) (п.1.1 та п. 1.2 Договору).

Послуги надаються відповідачу в обсягах згідно розрахунку, який є невід‘ємною частиною Договору і складається на підставі письмових даних відповідача (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, розрахунки за надані послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення здійснюються на умовах 100% попередньої оплати за повну вартість місячного обсягу на підставі рахунку позивача 2. Наступна оплата проводиться з урахуванням перерахунку за фактично спожиті обсяги в минулому м’ясці в термін до 5 числа місяця, в якому надаються послуги.

Відповідач звернувся до позивача 2 з листом № 1-902 від 03.11.2009 р., в якому просив продовжити надання послуг позивачем 2 у 2010 році та продовжити дію Договору № 77/02- від 20.11.2008 р. про надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення. Листом № 2-193 від 31.03.2010 р. відповідач повідомив позивача 2 про припинення з 01.04.2010 р. дії Договору № 77/02 від 20.11.2008 р. про надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення в зв‘язку з реорганізацією підприємства. До суду доказів щодо реорганізації відповідача на момент розгляду справи не надано, в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідно до якого станом на 21.06.2010 р. відповідач зареєстрований як юридична особа.

Позивач 2 з січня по березень 2010 р. свої зобов‘язання за Договором виконав, надав відповідачу послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за січень 2010 р. № Ч-00000006 та № Ч-00000007, за лютий 2010 р. № Ч-00000052 та № Ч-00000091, підписаними представниками сторін та засвідченими відбитком печатки; звітом про отримання відповідачем послуг з тепло-, водопостачання за березень 2010 р.; довідкою-рахунком про споживання тепла, води та переробку стоків у березні 2010 р. (в якій зазначено обсяги тепла, води та прийняті стоки відповідача (гуртожиток та база). Позивач 2 надав відповідачу рахунки-фактури: за послуги за січень 2010 р. № Ч-00000006 від 28.01.2010 р. на суму 39006,32 грн. та № Ч-00000007 від 28.01.2010 р. на суму 16603,94 грн.; за послуги за лютий 2010 р. № Ч-00000055 від 25.02.2010 р. на суму 27411,58 грн. та № Ч-00000059 від 25.02.2010 р. на суму 11889,47 грн.; за послуги за березень 2010 р. № Ч-00000102 від 29.03.2010 р. на суму 30307,07 грн. та № Ч-00000103 від 29.03.2010р. на суму 5032,75грн.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення в повному обсязі не виконав, у зв‘язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до позовної заяви становить 130251,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше на встановлено договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву або доказів оплати наданих позивачем послуг суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 130 251,15 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 130 251,15 грн. підлягає задоволенню.

Прокурор та позивач 2 просять також стягнути з відповідача пеню в сумі 3005,21грн. та штраф в розмірі 7% в сумі 9117,58 грн. з посиланням на п. 6.5 Договору та ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 6.5 Договору, за несвоєчасні розрахунки за надані послуги, згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” від 22.11.96 р. № 543-96 ВР споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня, на всю суму боргу за кожний день несплати платежу, а також до нього застосовуються штрафні санкції у відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України.

Прокурором та позивачами надано розрахунок пені, відповідно до якого пеня нараховувалась з 05.01.2010 р. по 01.04.2010 р. Однак, зазначений розрахунок, відповідно до якого пеня становить 3005,21 грн., не може бути прийнятий судом повністю, оскільки у зазначеному розрахунку застосовувалась облікова ставка НБУ у розмірі 12%, однак з 12.08.2009 р. по 08.06.2010 р. облікова ставка НБУ становила 10,25% (постанова НБУ від 10.08.2009 р. № 468).

Враховуючи вищевикладене, судом зроблено перерахунок пені, відповідно до якого пеня за період з 05.01.2010 р. по 01.04.2010 р. становить 2601,60 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З посиланням на Договір та ч. 2 ст. 231 ГК України, прокурором та позивачами нараховано відповідачу штраф у розмірі 7% у разі прострочення понад тридцять днів в сумі 9117,58 грн.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тобто, за невиконання умов Договору та несвоєчасний розрахунок з позивачем 2 за надані послуги, до відповідача може бути застосована лише одна відповідальність одного виду (або пеня, або штраф).

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов‘язання, в якому хоча б одна сторона є суб‘єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов‘язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 4 ч. 3 Прикінцевих положень Господарського кодексу України Кабінету Міністрів України доручено визначити суб‘єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.

На даний час Кабінетом Міністрів України не визначено суб‘єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до відповідача за несвоєчасний розрахунок з позивачем 2 за отримані послуги може бути застосована лише одна відповідальність, а саме стягнення пені в сумі 2601,60 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 9117,58грн. задоволенню не підлягають.

Прокурором та позивачами також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних в сумі 3 976,55 грн. за період з січня по березень 2010 р. та 3 % річних в сумі 649,17 грн. за період з січня по березень 2010 р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, а саме 130251,15 грн. основної заборгованості, 2601,60 грн. пені, 3976,55 грн. інфляційних та 649,17 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорнобильське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», що знаходиться за адресою: 07416, Київська область, Броварський район, с.Погреби, вул. Пухівська, 1-А (ідент. код 04631938, р/р 2600110768001 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092) на користь Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов‘язкового) відселення „Чорнобильсервіс” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що знаходиться за адресою: 07270, Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 70 (ідент код 24547720, р/р 37120003001085 УДК в Іванківському районі Київської області, код банку 821018) 130251 (сто тридцять тисяч двісті п‘ятдесят одна) грн. 15 коп. основної заборгованості, 2601 (дві тисячі шістсот одна) грн. 60 коп. пені, 3976 (три тисячі дев‘ятсот сімдесят шість) грн. 55 коп. інфляційних та 649 (шістсот сорок дев‘ять) грн. 17 коп. 3% річних.

3.           Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорнобильське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», що знаходиться за адресою: 07416, Київська область, Броварський район, с.Погреби, вул. Пухівська, 1-А (ідент. код 04631938, р/р 2600110768001 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092) в доход державного бюджету України 1 374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 78 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 71 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           В решті позову відмовити.

5.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   О.О.Христенко