Рішення № 10974944, 14.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" липня 2010 р. Справа № 21/278-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп», Київська обл., м. Бровари про стягнення 3898982,15 гривень

за участю представників:

від позивача: Присяжнюк Р.В. (довіреність від 16.04.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(далі-ВАТ КБ «Надра»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп»(далі-ТОВ «Укрпромінвестгруп»/відповідач) про стягнення 2613993,02 грн., з яких: 166115,85 євро заборгованості по сплаті кредиту за угодою №25/2/2006/978-К/82 від 03.11.2006р., що по курсу НБУ станом на 09.10.2009р. складає 1955165,94 грн., 8556,13 євро пені, що по курсу НБУ станом на 09.10.2009р. складає 100704,74 грн., 12000,00 грн. штрафу, 41594,61 євро заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, що по курсу НБУ станом на 09.10.2009р. складає 489564,15 грн., 4253,07 євро пені, що по курсу НБУ станом на 09.10.2009р. складає 50058,18 грн. та 6500,00 грн. штрафу.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2009р. порушено провадження у справі №21/278-09 та призначено справу до розгляду на 16.11.2009р.

В судовому засіданні 16.11.2009р. представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2009р. провадження у даній справі зупинено до вирішення господарським судом міста Києва справи №34/668 від 30.10.2009р. за позовом ТОВ «Укрпромінвестгруп»до ВАТ КБ «Надра»про визнання недійсним кредитного договору №25/2/2006/978-К/82 від 03.11.2006р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2010р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 15.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2010р. розгляд даної справи відкладено на 29.03.2010р.

В судовому засіданні 29.03.2010р. оголошувалась перерва до 21.04.2010р.

В судовому засіданні 21.04.2010р. представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.04.2010р. провадження у даній справі зупинено до вирішення Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2010р. у справі №34/668 за позовом ТОВ «Укрпромінвестгруп»до ВАТ КБ «Надра»про визнання недійсним кредитного договору №25/2/2006/978-К/82 від 03.11.2006р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2010р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 14.06.2010р.

В судовому засіданні 14.06.2010р. оголошувалась перерва до 05.07.2010р.

05.07.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки та відстрочення виконання рішення суду.

В судовому засіданні 05.07.2010р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 3898982,15 грн., з яких: 288378,35 євро заборгованості по сплаті кредиту за угодою №25/2/2006/978-К/82 від 03.11.2006р., що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 2820945,86 грн., 23984,99 євро пені, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 233743,20 грн., 13000,00 грн. штрафу, 77974,36 євро заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 762752,95 грн., 6393,32 євро пені, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 62540,14 грн. та 6000,00 грн. штрафу. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2010р. розгляд даної справи відкладено на 14.07.2010р.

14.07.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи.

В обґрунтування зазначеного клопотання представник відповідача, Головненко Д.О., посилається на відсутність в нього можливості бути присутнім в судовому засіданні 14.07.2010р. у зв'язку з необхідністю перебувати на навчанні у Національному університеті оборони України.

Оскільки суду не надано доказів, що підтверджують факт представлення інтересів позивача, як юридичної особи, в суді лише представником Головненко Д.О., суд дійшов висновку, що зазначене клопотання є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2006р. між ВАТ КБ «Надра»(далі-кредитор) та ТОВ «Укрпромінвестгруп»(далі-позичальник) укладено кредитну угоду №25/2/2006/978-К/82 (далі-Угода).

Пунктами 4.1, 6.1, 12.1.1 та 15.1.1 Угоди передбачено, що кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 311985,00 євро. Кредитор надає кредит до 02.11.2010р.

Позивальник повертає кредит (кожний наступний транш) у валюті кредиту згідно з графіком повернення кредиту, що буде викладений в додаткових угодах до Кредитної угоди про одержання позичальником кожного кредитного траншу.

Позичальник до повного повернення кредиту та сплати відсотків зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі виконувати умови цієї Угоди щодо погашення кредиту (кожного кредитного траншу), сплати відсотків, комісій на користь кредитора та відшкодування збитків і витрат.

Угода набуває чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін, і залишається чинною до дати повного виконання сторонами зобов’язань за цією Угодою відповідно до її положень та умов.

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за Договором виконав належним чином.

Так, 12.04.2007р. позивачем видано відповідачу перший кредитний транш у розмірі 270387,00 євро, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру в іноземній валюті №NL-99 від 12.04.2007р.

Додатковою угодою №1 від 12.04.2007р. до Угоди сторонами погоджено графік сплати відсотків та погашення кредитної заборгованості за Угодою, відповідно до якого починаючи з 04.05.2007р. позичальник 2 рази на місяць сплачує кредитору по 3181,03 євро. Остаточний розрахунок (270387,00 євро) здійснюється до 02.11.2010р.

30.08.2007р., на виконання умов додаткової угоди №2 від 30.08.2007р. до Угоди, позивачем видано відповідачу другий транш у розмірі 41598,00 євро, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру в іноземній валюті №NL-99 від 30.08.2007р.

Додатковою угодою №2 від 30.08.2007р. до Угоди сторонами погоджено графік сплати відсотків та погашення кредитної заборгованості за Угодою, відповідно до якого починаючи з 17.09.2007р. позичальник 2 рази на місяць сплачує кредитору по 3794,45 євро. Остаточний розрахунок здійснюється (288378,35 євро) до 02.11.2010р.

Про належне виконання позивачем зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення кредитором умов Угоди.

Втім, відповідач свої обов’язки за Угодою в частині своєчасної сплати кредиту належним чином не виконав, сплативши лише 23606,65 євро, внаслідок чого, як зазначає позивач, за ним утворилась заборгованість по сплаті кредиту у сумі 288378,35 євро.

Факт часткового повернення відповідачем кредиту за Угодою підтверджується копіями банківських виписок з позичкового рахунку відповідача за 16.05.2007р., 14.06.2007р., 26.07.2007р., 06.08.2007р., 21.08.2007р., що містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 288378,35 євро заборгованості по сплаті кредиту за Угодою, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 2820945,86 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Пунктами 6.1, 12.1.1 Угоди визначено, що позивальник повертає кредит (кожний наступний транш) у валюті кредиту згідно з графіком повернення кредиту, що буде викладений в додаткових угодах до Кредитної угоди про одержання позичальником кожного кредитного траншу.

Позичальник до повного повернення кредиту та сплати відсотків зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі виконувати умови цієї Угоди щодо погашення кредиту (кожного кредитного траншу), сплати відсотків, комісій на користь кредитора та відшкодування збитків і витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 288378,35 євро заборгованості по сплаті кредиту за Угодою, яка утворилась станом на 21.06.2010р.

Додатковою угодою №2 від 30.08.2007р. до Угоди сторонами погоджено графік сплати відсотків та погашення кредитної заборгованості за Угодою, відповідно до якого починаючи з 04.05.2007р. по 02.11.2010р. позичальник 2 рази на місяць сплачує кредитору по 3181,03 євро.

Відповідно до зазначеного графіку, останній платіж по сплаті кредиту, що передує заяві позивача про збільшення позовних вимог у даній справі (21.06.2010р.), відповідач мав здійснити 15.06.2010р.

За таких обставин, враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону та приписи Угоди, суд дійшов висновку, що право на стягнення кредиту за Угодою у позивача виникло лише на суму заборгованості, яка утворилась за період з 17.09.2007р. по 15.06.2010р., що у сумі становить 254228,15 євро, а не на загальну суму (288378,35 євро), обов’язок по сплаті якої у відповідача виникає лише 02.11.2010р.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив суму кредиту, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості за період з 17.09.2007р. по 15.06.2010р. становить 254228,15 євро, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 288378,35 євро заборгованості по сплаті кредиту за Угодою підлягає частковому задоволенню в розмірі 254228,15 євро, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 2486885,18 грн.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем строків повернення кредиту (відповідно до графіку, зазначеного у додатковій угоді №2 від 30.08.2007р.), позивач просить суд стягнути з відповідача 23984,99 євро пені, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 233743,20 грн., нарахованої на зростаючу суму заборгованості за періоди: з 21.12.2009р. по 05.01.2010р. на 213717,37 євро заборгованості, з 06.01.2010р. по 15.01.2010р. на 217511,82 євро заборгованості, з 16.01.2010р. по 05.02.2010р. на 221306,27 євро заборгованості, з 06.02.2010р. по 15.02.2010р. на 225100,72 євро заборгованості, з 16.02.2010р. по 05.03.2010р. на 228895,17 євро заборгованості, з 06.03.2010р. по 15.03.2010р. на 232689,62 євро заборгованості, з 16.03.2010р. по 05.04.2010р. на 236484,07 євро заборгованості, з 06.04.2010р. по 15.04.2010р. на 240278,52 євро заборгованості, з 16.04.2010р. по 05.05.2010р. на 244072,97 євро заборгованості, з 06.05.2010р. по 15.05.2010р. на 247867,42 євро заборгованості, з 18.05.2010р. по 04.06.2010р. на 251661,87 євро заборгованості, з 05.06.2010р. по 07.06.2010р. на 251661,87 євро заборгованості, з 08.06.2010р. по 15.06.2010р. на 255411,32 євро заборгованості, з 16.06.2010р. по 20.06.2010р. на 259205,77 євро заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 11.1 Угоди у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (кожного кредитного траншу), сплати відсотків та комісій, інших платежів на умовах цієї Угоди позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом строку прострочення, за кожен день прострочення за весь період прострочення.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи Угоди та вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за прострочення сплати кредиту за Угодою у позивача виникло лише на суму заборгованості, яка утворилась за період з 17.09.2007р. по 15.06.2010р., що у сумі становить 254228,15 євро, а тому суд здійснював обрахунок пені на зростаючу суму заборгованості за наступні періоди: з 21.12.2009р. по 05.01.2010р. на 208694,75 євро заборгованості, з 06.01.2010р. по 15.01.2010р. на 212489,20 євро заборгованості, з 16.01.2010р. по 05.02.2010р. на 216283,65 євро заборгованості, з 06.02.2010р. по 15.02.2010р. на 220078,10 євро заборгованості, з 16.02.2010р. по 05.03.2010р. на 223872,55 євро заборгованості, з 06.03.2010р. по 15.03.2010р. на 227667,00 євро заборгованості, з 16.03.2010р. по 05.04.2010р. на 231461,45 євро заборгованості, з 06.04.2010р. по 15.04.2010р. на 235255,90 євро заборгованості, з 16.04.2010р. по 05.05.2010р. на 239050,35 євро заборгованості, з 06.05.2010р. по 15.05.2010р. на 242844,80 євро заборгованості, з 18.05.2010р. по 04.06.2010р. на 246639,25 євро заборгованості, з 05.06.2010р. по 07.06.2010р. на 250433,70 євро заборгованості, з 08.06.2010р. по 20.06.2010р. на 254228,15 євро заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вищезазначених норм Закону та приписів Угоди, становить 23532,50 євро, вимога позивача про стягнення з відповідача 23984,99 євро пені, підлягає частковому задоволенню у розмірі 23532,50 євро, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 230197,26 грн.

Крім того, пунктами 4.5, 6.3 Угоди передбачено, що щомісячно, в термін до 15 числа місяця наступного за періодом нарахування відсотків, позичальник сплачує кредитору відсотки за користування кредитом, що нараховуються за кожен період нарахування відсотків за відсотковою ставкою по кредиту.

Позичальник сплачуватиме кредитору відсотки за користування кредитом, які нараховуються на неповернену суму кредиту (кредитного траншу), на кожну дату сплати відсотків за відсотковою ставкою по кредиту. Відсотки нараховуються щомісячно на основі банківського року на неповернуту частину кредиту (кредитного траншу) за фактичну кількість днів періоду нарахування відсотків, починаючи з дати надання кредиту (кредитного траншу).

01.08.2008р. сторонами підписано додаткову угоду №4 до Угоди, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що відсоткова ставка по кредиту становить 15,5% річних.

Втім, свої обов’язки за Угодою в частині щомісячної сплати відсотків за користування кредитом відповідач належним чином не виконав.

Так, за користування кредитом протягом квітня 2007р.-червня 2010р. відповідачем сплачено лише 54255,51 євро, що, як зазначає позивач, були зараховані у якості сплати відсотків за користування кредитом протягом квітня 2007р.-вересня 2008р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.10.2008р. по 20.06.2010р. у сумі 77974,36 євро, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 762752,95 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 77974,36 євро заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.10.2008р. по 20.06.2010р., що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 762752,95 грн.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно п. 1 додаткової угоди №4 до Угоди, процентна ставка за користування кредитом становить 15 відсотків річних.

Пунктом 12.1.1 Угоди визначено, що позичальник до повного повернення кредиту та сплати відсотків зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі виконувати умови цієї Угоди щодо погашення кредиту (кожного кредитного траншу), сплати відсотків, комісій на користь кредитора та відшкодування збитків і витрат.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив відсотки за користування кредитом, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 77974,36 євро заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.10.2008р. по 20.06.2010р., що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 762752,95 грн. підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов’язання в частині сплати відсотків за користування кредитом, у відповідності з п. 11.1 Угоди, позивач просить суд стягнути з відповідача 6393,32 євро пені, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 62540,14 грн., нарахованої на зростаючу суму заборгованості за період: з 21.12.2009р. по 15.01.2010р. на 52893,42 євро заборгованості, з 16.01.2010р. по 15.02.2010р. на 56742,47 євро заборгованості, з 16.02.2010р. по 15.03.2010р. на 60591,53 євро заборгованості, з 16.03.2010р. по 15.04.2010р. на 64068,10 євро заборгованості, з 16.04.2010р. по 15.05.2010р. на 67917,14 євро заборгованості, з 16.05.2010р. по 15.06.2010р. на 71642,03 євро заборгованості, з 16.06.2010р. по 20.06.2010р. на 75491,10 євро заборгованості.

Оскільки розмір пені, нарахованої позивачем відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, приписам Угоди та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 6393,32 євро пені, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 62540,14 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання (часткова сплата кредиту та відсотків за користування ним), позивач, на підставі п. 14.2.1 Угоди, просить суд стягнути з відповідача 19000,00 грн. штрафу, з яких: 13000,00 грн. штрафу за прострочення сплати кредиту та 6000,00 грн. штрафу за прострочення відсотків за користування кредитом.

Приписами пунктів 14.1 та 14.2.1 Угоди передбачено, що подія невиконання зобов’язання –це, зокрема, не здійснення позичальником на корить кредитора відповідних платежів (будь-якої суми, належної до сплати), на умовах та у строки визначені Угодою.

Якщо подія невиконання зобов’язань виникла і триває більше 30 календарних днів позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 500 гривень.

Втім, статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

З приписів даної норми вбачається, що підставою застосування штрафу може бути порушення будь-якого зобов'язання, за виключенням прострочення виконання саме грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.04.2010р. у справі №11/267-09.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 19000,00 грн. штрафу, оскільки вимога про стягнення штрафу, нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання, суперечить вимогам п. 2 ст. 549 ЦК України.

Водночас, 05.07.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки на 90% та відстрочення виконання рішення суду на п’ять місяців у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем надано суду припис територіальної державної інспекції праці у Київській області №10-04-039/27-26, відповідно до якого відповідачу приписано здійснювати виплату працівникам заробітної плати у відповідності до ст. КЗпП, а також звіт про фінансові результати за 1 квартал 2010р., без зазначення у ньому як розміру прибутку Товариства та і розміру збитків.

Позивач проти зменшення пені заперечив.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання відповідача задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення по справі, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Приписами статей 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки надані відповідачем припис територіальної державної інспекції праці у Київській області №10-04-039/27-26 та звіт про фінансові результати Товариства не є належними та допустимими доказами наявності у відповідача тяжкого фінансового становища у розумінні ст. 34 ГПК України, а також те, що розмір пені, що підлягає стягненню за даним рішенням не є надмірно великим порівняно із сумою основної заборгованості відповідача за Угодою, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності виняткових підстав для зменшення розміру пені за даним рішення на 90%.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до приписів пунктів 1.1-1.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996р. №02-5/333 (далі-Роз’яснення) застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Крім того, розстрочку та відстрочку виконання рішення господарський суд повинен надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, доказів, що підтверджують факт існування обставин, які ускладнюють виконання відповідачем рішення у даній справі, як-то довідки з банківських установ, в яких відкриті поточні рахунки відповідача, про відсутність в останнього грошових коштів необхідних для виконання рішення, докази існування дебіторської заборгованості та звернення з даного приводу до суду, суду не надано.

Надані ж відповідачем припис територіальної державної інспекції праці у Київській області №10-04-039/27-26 та звіт про фінансові результати Товариства, як доказ відсутності в останнього можливості виконати Рішення у встановлений строк чи встановленим способом, судом не приймається, оскільки зазначені документи не є належними доказами у справі у розумінні ст. 34 ГПК України.

Інших доказів неможливості виконання відповідачем рішення у даній справі суду не надано.

За таких обставин, оскільки відповідачем не доведено факту відсутності в нього можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про відстрочення виконання даного рішення на 5 місяців є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 22, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33212210) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», м. Київ (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20025456):

- 254228 (двісті п’ятдесят чотири тисячі двісті двадцять вісім) євро 15 євроцентів заборгованості по сплаті кредиту, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 2486885 (два мільйони чотириста вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 18 коп. та 23532 (двадцять три тисячі п’ятсот тридцять дві) євро 50 євроцентів пені, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 230197 (двісті тридцять тисяч сто дев’яносто сім) грн. 26 коп.;

- 77974 (сімдесят сім тисяч дев’ятсот сімдесят чотири) євро 36 євроцентів заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 762752 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ятдесят дві) грн. 95 коп. та 6393 (шість тисяч триста дев’яносто три) євро 32 євроценти пені, що по курсу НБУ станом на 21.06.2010р. складає 62540 (шістдесят дві тисячі п’ятсот сорок) грн. 14 коп.;

- 23167 (двадцять три тисячі сто шістдесят сім) грн. 73 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                         В.А. Ярема

Рішення підписане 19.07.2010р.