Рішення № 10974806, 13.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 10/118-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/118-10

за позовом                    Державного підприємства «Новосанжарське лісове                                                             господарство», смт. Нові Санжари, Полтавська область до                              відкритого акціонерного товариства «Карат», м. Вишгород про                              стягнення 3117,90 грн. Представники: від позивача:          не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Новосанжарське лісове господарство»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Карат»будинок матері і дитини «Ворскла»(далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 3117,90 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 3117,90 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.05.2010 р. справу №19/59, на підставі ст. 17 ГПК України, направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області, оскільки в судовому засіданні встановлений факт, що відкрите акціонерне товариство «Карат»будинок відпочинку матері і дитини «Ворска»є структурним підрозділом відкритого акціонерного товариства «Карат»та не є юридичною особою. Згідно з витягом з ЄДРПОУ від 27.07.2010 р. місцезнаходженням належного відповідача - відкритого акціонерного товариства «Карат»є: «07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19», а отже справа підлягає розгляду за місцезнаходженням належного відповідача у господарському суді Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2010 р. справу № 19/59 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., присвоєно їй № 10/118-10 та призначено до розгляду.

В судові засідання 22.06.2010 р. та 13.07.2010 р. представники сторін не з’явились. Позивачем частково надіслані документи, витребувані судом. Відповідачем вимоги ухвал суду від 28.05.2010 р. та від 22.06.2010 р. не виконані, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надіслані. Сторони належним чином були повідомлені про місце і час судових засідань, про що свідчить відбиток штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 28.05.2010 р. та від 22.06.2010 р.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представників сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області –

ВСТАНОВИВ:

Позивачем на підставі товарно-транспортної накладної серії 1394 від 30.04.2009р. поставлено, а відповідачем прийнято товар, а саме: лісопродукція на суму 3117,90 грн.

Для отримання товару відповідачем видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЖП № 714883 від 23.04.2009 р. на ім’я Скляр Валентини Ігорівни.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, вартість товару, поставленого позивачем на підставі товарно-транспортної накладної та отриманого відповідачем на підставі довіреності, залишена останнім не сплаченою, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 3117,90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.12.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 03-13/798, надсилання якої підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком № 1742 від 06.01.2010 р., з вимогою в строк до 10-ти днів здійснити оплату товару у сумі 3117,90 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату вартості отриманого товару не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання 22.06.2010 р. та 13.07.2010 р. не з’явився, письмових пояснень чи доказів оплати вартості товару не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 3117,90 грн. за поставлений позивачем на підставі товарно-транспортної накладної та отриманого відповідачем на підставі довіреності товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 3117,90 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Карат»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19; код ЄДРПОУ 14311784) на користь Державного підприємства «Новосанжарське лісове господарство»(39300, Полтавська область, Новосанжарський район, смт. Нові Санжари, вул. Пролетарська, 3; код ЄДРПОУ 00992734) 3117,90 грн. заборгованості, а також судові витрати: 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Державному підприємству «Новосанжарське лісове господарство» (39300, Полтавська область, Новосанжарський район, смт. Нові Санжари, вул. Пролетарська, 3; код ЄДРПОУ 00992734) з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито в сумі 102,00 грн., перерахованого за платіжним дорученням № 558 від 22.03.2010 р. та зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., перерахованих за платіжним дорученням № 559 від 22.03.2010 р., оригінали яких залишені в матеріалах справи господарського суду Київської області № 10/118-10.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя          А.І. Привалов