Рішення № 10974807, 13.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 10/103-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/103-10

за позовом закритого акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс», м. Дрогобич, Львівська область

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Зелений Бір, Васильківський район

про стягнення 4512,00 грн.

Представники:

від позивача: Білинський М.О. - довіреність № 10/06-191-21 від 30.06.2010 р.;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 4512,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань згідно з умовами Договору на транспортно-експедиційне обслуговування по перевозці вантажів № 261 від 12.02.2009 р., у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 4000,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 400,00 грн. інфляційних втрат та 112,00 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 20.05.2010 р. порушено провадження у справі № 10/103-10 та призначено її до розгляду.

В судових засіданнях 01.06.2010 р. та 22.06.2010 р. судом відкладався розгляд справи, у звязку із неявкою в судові засідання представників сторін, та неподання останніми витребуваних документів.

В судовому засіданні 13.07.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач особисто в судове засідання 13.07.2010 р. не зявився, свого представника не направив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить відбиток штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 22.06.2010 р., відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, враховуючи відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання відповідача або його представника, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2009 р. між позивачем (перевізник) та відповідачем (експедитор) укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування по перевозці вантажів, відповідно до умов якого між сторонами врегульовані відносини, що виникають при транспортному обслуговуванню вантажів, що надаються експедитором для перевезення автомобільним транспортом перевізника в міському, міжміському та міжнародному сполученні.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці на кожне перевезення, яка є невідємною частиною договору.

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем, у лютому 2009 р. підписано замовлення на транспорт № 33, яким визначені: адреса завантаження транспортного засобу - Угорщина Тисайварош промзона Tiszai Vegri Kombinat № замовлення 421998; найменування вантажу - сировина на піддонах - 20625 кг.; дату завантаження - 13.02.2009 р. ранок 07-30; дату прибуття на термінал - 17-17.02.2009 р.; адресу розвантаження - м. Житомир, згідно з СМR; фрахтову суму - 5500,00 грн., та визначено суму простою транспортного засобу, що склала 1155,00 грн.

Позивач в повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе зобовязання згідно з умовами договору своєчасно надавши відповідачу автомобіль державний № НОМЕР_3/НОМЕР_4, що підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною TVK 084097. Зазначена накладна також містить штамп Чопської митниці про перетин митного кордону - 16.02.2009 р.

Умовами п. 4.4 договору між сторонами погоджено, що оплата послуг перевізника здійснюється експедитором безготівковим шляхом на рахунок перевізника протягом 10-ти банківських днів на підставі належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів (ТТН, СМR), з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку та акту виконаних робіт, якщо інше не вказано в замовлені.

Для здійснення оплати наданих транспортних послуг позивачем виставлений відповідачу рахунок № СФА-000615 від 23.02.2009 р. на суму 6655,00 грн.

Проте в порушення взятих на себе зобовязань згідно з умовами договору відповідачем лише частково здійснена оплата наданих позивачем транспортних послуг у сумі 2655,00 грн., про що свідчать надані позивачем копії банківських виписок з його особистого рахунку, вартість наданих транспортних послуг у сумі 4000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з умов Договору на транспортно-експедиційне обслуговування по перевозці вантажів № 261 від 12.02.2009 р., він містить в собі елементи договору перевезення та договору експедитування.

Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором транспортного експедитування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України).

05.10.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 09/10-246-21 на суму 4000,00 грн., якою вимагає негайно здійснити оплату наданих позивачем транспортних послуг з перевезення вантажу.

Відповідач відповіді на претензію позивача не надав, оплату вартості транспортних послуг не здійснив.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання 01.06.2010 р., 22.06.2010 р. та 13.07.2010 р. не зявився, письмових пояснень чи доказів оплати вартості отриманих транспортних послуг не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім згідно з умовами Договору на транспортне експедиційне обслуговування № 261 від 12.02.2009 р. послуги, на час прийняття рішення не сплачена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 400,00 грн., які нараховані за період квітень 2009 р. - лютий 2010 р. та 3 % річних у сумі 112,00 грн., які нараховані за період з 01 квітня 2009р. по 09 березня 2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми закону та враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, наданий позивачем, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 400,00 грн. інфляційних втрат та 112,00 грн. 3 % річних визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 625, 628, 909, 929 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь закритого акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс»(82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. П. Орлика, 22; код ЄДРПОУ 13825481) 4000,00 грн. заборгованості, 400,00 грн. інфляційних втрат, 112,00 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов