Рішення № 10974662, 13.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 7/051-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Приватного акціонерного товариства «Нова лінія», м. Київ,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт», м. Вишневе, Київська область,

про                    стягнення 19880,14грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Колісник С.Є. –представник за довіреністю б/н від 12.04.2010року,

від відповідача: Крилов А.В. –представник за довіреністю б/н від 31.05.2010року,

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Нова лінія»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №1829 від 08.04.2010року (вх.№1556 від 13.04.2010року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»(далі – відповідач) про стягнення 19880,14грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором оренди №ДГ-УД-02 від 01.01.2008року, зокрема, щодо своєчасного повернення об’єкту оренди за актом прийому-передачі після закінчення строку дії договору, а тому просить суд стягнути з відповідача 12000,00грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого приміщення, 6000,00грн. орендної плати за час користування приміщенням після припинення дії договору, 931,73грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати, 498,00грн. інфляційних нарахувань на суму боргу та 450,41грн. 10% річних від простроченої суми.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2010року було порушено провадження у справі №7/051-10 та призначено її розгляд на 12.05.2010року.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 12.05.2010року представників відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, та поданим відповідачем клопотанням №12/05-010 від 12.05.2010року (вх. №5264 від 12.05.2010року) про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладався на 01.06.2010року.

У судове засідання 01.06.2010року представники сторін з’явились і господарським судом в порядку вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 17.06.2010року.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 17.06.2010року представників відповідача розгляд справи було відкладено на 24.06.2010року.

Ухвалою в.о. Голови господарського суду Київської області від 17.06.2010року строк вирішення спору у справі №7/051-10 було продовжено на один місяць до 19.07.2010року.

У судовому засіданні 24.06.2010року представник відповідача у справі надав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що орендна плата згідно умов договору оренди сплачується відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків, оскільки позивач після закінчення дії договору щомісячно не надсилав дані рахунки відповідачу, то у останнього не виникло обов’язку по оплаті орендної плати. Поданий відзив залучений судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.06.2010року господарським судом була оголошена перерва до 13.07.2010року.

У судовому засіданні 13.07.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.07.2010року заперечив проти задоволення вимог позовної заяви з підстав, викладених у відзиві.

За згодою представників сторін, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 13.07.2010року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

01.01.2008року між Закритим акціонерним товариством «Нова лінія»(орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт» (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди №ДГ-УД-02 (далі –договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов’язався передати, а орендар зобов’язався прийняти в тимчасове платне користування об’єкт оренди (нежитлове приміщення), що розташований на території майнового комплексу ЗАТ «Нова лінія»(м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 9-А).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата за один календарний місяць за весь об’єкт оренди становить 833,33грн., крім того ПДВ 166,67грн., разом 1000,00грн.

Згідно п.п. 3.4., 3.5. договору орендар зобов’язується внести в якості авансу орендну плату за два місяці оренди протягом 3-х днів з дати підписання цього договору. Зазначена сума буде врахована сторонами при розрахунках за останні два місяці оренди. Орендна плата за другий та наступні місяці оренди сплачується орендарем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця, щомісячно до 12 числа поточного місяця, на підставі рахунку, який надається орендодавцем орендарю до 5 числа поточного місяця.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє протягом 364 днів (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.2. договору він може бути продовженим по обопільній письмовій згоді сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Факт прийому - передачі нежитлового приміщення в оренду відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі об’єкту оренди б/н від 01.01.2008року, складеним і підписаним представниками сторін та скріпленим печатками товариств у відповідності з умовами договору.

Господарським судом встановлено, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2008року, відповідно до п. 9.1. договору.

Матеріалами справи підтверджується, а саме листами позивача №2389 від 10.07.2008року та №2636 від 29.07.2008року, листом відповідача №14/0408/08 від 04.08.2008року, що сторони не мали наміру продовжувати строк дії договору, сторонами не було підписано жодних додаткових угод згідно п. 9.2. договору, а відтак слід вважати, що договір припинив свою дію 31.12.2008року (через 364 календарних днів).

Як визначено ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Сторонами у п. 10.1. договору визначено, що по завершенню терміну оренди, обумовленого п. 9.1. даного договору, або у випадку настання будь-яких подій, у відповідності з якими сторони обумовлять розірвання даного договору, орендар зобов’язаний повернути об’єкт оренди в термін, визначений сторонами. У випадку, якщо такий термін не буде спеціально визначений, вважається що орендар зобов’язаний звільнити та надати об’єкт оренди орендодавцю протягом 10 календарних днів, після настання дня, визначеного сторонами як день закінчення терміну оренди, або як день закінчення терміну дії даного договору.

Об’єкт оренди повинен бути повернутий орендарем орендодавцю за актом прийому-передачі в належному стані, без будь-яких пошкоджень. Орендодавець повинен підписати даний акт протягом 3 календарних днів з дати, визначеної сторонами як день закінчення терміну оренди або як день закінчення терміну дії даного договору. (п. 10.2. договору).

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач у визначений договором десятиденний строк не повернув об’єкт оренди, позивач звернувся до нього з листом №314 від 19.01.2009року, в якому вимагав повернути об’єкт оренди та підписати акт прийому-передачі.

Як встановлено господарським судом та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні, акт прийому-передачі об’єкта оренди, як того вимагає п. 10.2. договору, після закінчення строку дії оренди відповідачем підписано не було, а тому слід вважати, що відповідач не виконав належним чином зобов’язання, передбаченого договором, щодо своєчасного повернення об’єкту оренди.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 6000,00грн. орендної плати за час користування нежитловим приміщенням після закінчення строку дії договору оренди. Господарський суд вважає заявлену вимогу безпідставною та неправомірною з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Стаття 291 ГК України вказує, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Господарським судом було встановлено, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2008року, таким чином зобов’язання сторін також припинились, окрім зобов’язання відповідача повернути об’єкт оренди.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Таким чином, з припиненням договору оренду припинилися і обов’язки сторін, встановлені договором, за винятком тих, що настали за час дії договору чи пов’язані з його припиненням.

Враховуючи, що договір оренди припинив дію з 31.12.2008року, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»орендної плати, встановленої договором за період після припинення його дії та пені за прострочку оплати даного платежу є безпідставними. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 09.07.2009року у справі №11/649д/07-6/437д/07-28/261д/08.

Окрім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки дія договору оренди, на підставі якого позивачем нараховано пеню та 10% річних, закінчилась 31.12.2008року, та враховуючи, що інших угод між сторонами не укладалось, нарахування пені, та 10% річних на суму боргу, які передбачені умовами договору оренди. а також інфляційних нарахувань є безпідставним.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»12000,00грн. неустойки за несвоєчасне повернення об’єкту оренди, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.1. договору, він вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє протягом 364 днів.

Частиною 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об’єкта оренди; ліквідації суб’єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об’єкта оренди.

Листом від 19.01.2009року №314 позивач заперечував проти продовження чинності договору оренди на новий строк та вимагав повернення відповідачем орендованого приміщення.

З наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»відзиву на позовну заяву та доданого до нього листа від 04.08.2008року №14/0408/08 вбачається, що відповідачем на вимогу позивача передбачалось припинення оренди спірного приміщення 31.12.2008року, тобто по закінченню строку дії договору. Крім того, у відзиві відповідач зазначає, що з 01.01.2009року він не займає спірне приміщення. З усних пояснень позивача вбачається, що на момент розгляду спору відповідач спірне приміщення не займає.

Статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, аналіз матеріалів справи свідчить про те. що відповідач припинив користуватися спірним приміщенням, а сторони не мали наміру продовжувати дію договору оренди №ДГ-УД-02 від 01.01.2008року на новий строк.

Виставлення позивачем рахунку-фактури від 30.06.2009року №БУ-000015444, акту здачі-приймання робіт №БУ-00001379 не свідчить про продовження чинності договору на новий строк, оскільки сторони не дійшли згоди про його пролонгацію, і відповідач фактично припинив користування приміщенням, а тому вказаний рахунок залишений відповідачем неоплаченим.

Відповідно до ч. 1. ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Доказів своєчасного повернення орендованого майна відповідач суду не надав.

Згідно ч.2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За приписами глави 51 ЦК України мірами відповідальності, що застосовуються за порушення зобов’язання за наявності вини є сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди, а також припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, та зміна умов зобов’язання.

Частиною 1 ст. 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання.

Крім того, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що штраф як різновид неустойки може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1. ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 547 ЦК України унормовано, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 3 ст. 6 ЦК України визначає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 785 ЦК України та іншими приписами законодавства не встановлено заборони для сторін договору оренди передбачити інші положення щодо виду та розміру штрафних санкцій за несвоєчасне повернення приміщення орендарем.

Крім того, обов’язковість застосування ч. 2 ст. 785 ЦК України не випливає з її змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 7.4. договору його сторони спеціально обумовили зменшення розміру неустойки у вигляді штрафу за порушення орендарем зобов’язання щодо своєчасного повернення приміщення орендодавцю до 200% від суми щомісячної орендної плати. Відтак господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача за несвоєчасне повернення об’єкту оренди підлягає стягненню штраф у розмірі 2000,00грн. (1000,00грн. розмір місячної орендної плати*2), як такий, що передбачений умовами договору. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 26.08.2008року у справі №35/30.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у сумі 2000,00грн. –неустойка у вигляді штрафу за несвоєчасне повернення об’єкту оренди. В іншій частині позову, а саме в стягненні 6000,00грн. орендної плати, 10000,00грн. неустойки за несвоєчасне повернення об’єкту оренди, 931,73грн. пені, 450,41грн. 10% річних та 498,00грн. інфляційних нарахувань, господарський суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.                    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святоюр’ївська, 11, код ЄДРПОУ 32101667) на користь Приватного акціонерного товариства «Нова лінія»(02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, код ЄДРПОУ 30728887) 2000 (дві тисячі)грн. 00 коп. неуйстоки та судові витрати: 20( двадцять)грн.00коп. державного мита і 23 (двадцять три)грн. 74коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.                    В іншій частині позову відмовити.

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Дата підписання 14.07.2010року