Рішення № 10974463, 05.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2010 р. Справа № 17/079-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ Агротехнологій”

до Селянського (фермерського) господарства „Риск”

про стягнення 178982,61грн.

За участю представників:

від позивача Мажар Л.С. (дов. від 17.05.2010р.);

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Світ Агротехнологій” (далі - позивач) звернулося з позовом до Селянського (фермерського) господарства „Риск” (далі - відповідач) про стягнення 178982,61грн. заборгованості, з яких: 124 000грн. основного боргу, 13344,66грн. пені, 9 090грн. інфляційних втрат та 32547,95грн. 50 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 17/07/09 від 17.07.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.05.2010р. порушено провадження у справі № 17/079-10, розгляд справи призначено на 11.06.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 11.06.2010р. та 25.06.2010р. розгляд справи відкладено на 25.06.2010р. та 05.07.2010р. відповідно.

В судовому засіданні 05.07.2010р. представник позивача подав суду заяву від 25.06.2010р. (а.с. 39) про часткову відмову від позову та уточнення позовних вимог, згідно якого просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 9090грн. та 32547,95грн. 50 % річних та прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 124000грн. основного боргу.

Представник відповідача в судові засідання 11.06.2010р., 25.06.2010р. та 05.07.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належний чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Світ Агротехнологій” (Позикодавець) та Селянським (фермерським) господарством „Риск” (Позичальник) укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 17/07/09, згідно якого позикодавець зобов’язався надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на суму 174000грн., а позичальник –повернути безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у порядку і строки, визначені договором.

Відповідно до п. 2.1. договору позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування необхідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника, що вказаний в п. 6 договору, протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору.

Грошові кошти в розмірі суми позики, вказаної в п. 1.1. договору, повертається позичальником у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця, що вказаний в п. 6 договору відповідно до наступного графіку повернення позики: 58000грн. до 25.08.2009р.; 58000грн. до 25.09.2009р.; 58000грн. до 27.10.2009р. (п. 3.1. договору).

Згідно п. 5.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін, а також за умови підписання договору поруки № 17/07/09-П від 17.07.2009р., укладеного між ТОВ „Світ Агротехнологій” (Кредитор) та Фізичною особою – підприємцем Зубковим Миколою Борисовичем (Поручитель), і діє до остаточного виконання сторонами свої зобов’язань.

Суд встановив, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, на виконання п. 2.1 договору 17.07.2009р. перерахував на рахунок відповідача безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 174 000грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 18).

01.09.2009р., 19.05.2010р. та 03.06.2010р., відповідач окремими платежами по 50000грн., 90000грн. та 34000грн. сплатив суму безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у загальному розмірі 174 000грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 17, 23-24).

У зв’язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що відповідач станом на 03.06.2010р. повністю повернув суму безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Предметом позову з урахуванням уточнення позовних вимог є вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 9090грн. та 32547,95грн. 50 % річних.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем за період 26.08.2009р. по 15.04.2010р. нараховано 9090грн. інфляційних втрат та 32547,95грн. 50 % річних.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. договору у разі невиконання позичальником умов п. 3.1. договору, позичальник сплачує на користь позикодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми прострочення платежу, за кожен день такого прострочення, а також 50 % річних від суми боргу (прострочення)

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 50 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 50 % річних (а.с. 7), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 50 % річних, нарахованих за період з 26.08.2009р. по 15.04.2010р. з урахуванням суми заборгованості складає 9 090грн. інфляційних втрат та 32453,83грн. 50 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення 9090грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю, а вимога про стягнення 32547,95грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 32453,83грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 9090грн. інфляційних втрат та 32453,83грн. 50 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши заяву представника позивача від 25.06.2010р. (а.с. 39) про часткову відмову від позову та уточнення позовних вимог, згідно якої він просив суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 124000грн. основного боргу встановив наступне.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

У зв’язку з тим, що представник позивача звернувся до суду із заявою про часткову відмову від позовних вимог про стягнення 124000грн. основного боргу, суд розглянувши заяву позивача про відмову від позову встановив, що вона підписана представником позивача Мажаром Л.С. та скріплена печаткою товариства; не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, приймає відмову від частини позовних вимог про стягнення 124000грн. основного боргу вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Пунктом 3 частини 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” встановлено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

Відтак, у випадку часткової відмови позивача від заявленого позову до прийняття рішення зі справи внесені з цієї справи судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) в цій частині не повертаються (не відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача).

Таким чином, суд вирішив, що частина сплаченого позивачем державного мита в розмірі 1240грн. за вимогу про стягнення 124000грн. не покладається на відповідача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що позивачем за уточнені позовні вимоги про стягнення 41637,95грн. сплачено державне мито в розмірі 90грн. (1330грн. - 1240грн.), хоча згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” останній повинен був сплатити 416,38грн. (1 % від суми заявлених позовних вимог), не доплативши до Державного бюджету України 326,38грн. (416,38грн. –90грн.) Враховуючи те, що у разі оплати позивачем уточнених позовних вимог у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягало б стягненню 415,44грн. державного мита (пропорційно розміру задоволених позовних вимог (41543,83грн.), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 89,06грн. (415,44грн. –326,38грн.) та 326,38грн. з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення 124 000грн. основного боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Риск” (07631, Київська область, Згурівський район, село Турівка, вул. Тичини, буд. 6; код ЄДРПОУ 20623424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ Агротехнологій” (03049, м. Київ, вул. Туполева, буд. 6; код ЄДРПОУ 35893046) 9090 (дев’ять тисяч дев’яносто гривень) 00 коп. інфляційних втрат, 32453 (тридцять дві тисячі чотириста п’ятдесят три гривні) 83 коп. 50 % річних, 89 (вісімдесят дев’ять гривень) 06 коп. державного мита та 73 (сімдесят три гривні) 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Риск” (07631, Київська область, Згурівський район, село Турівка, вул. Тичини, буд. 6; код ЄДРПОУ 20623424) на користь Державного бюджету України 326 (триста двадцять шість гривень) 38 коп. державного мита.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 08.07.2010р.