Рішення № 10974349, 19.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/22519.08.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес –Джет»; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Шері»;

Про                    стягнення 115922,35 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Ляхов І.О., представник, довіреність №1 від 05.04.2010 р.;

Від відповідача:          не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2010 р. порушено провадження у справі №18/225, справа призначена слуханням на 08.07.2010 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 08.07.2010 р. до 10.08.2010 р., з 10.08.2010 р. до 19.08.2010 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 08.07.2010 р. та від 10.08.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 115922,35 грн. основного боргу, 1159,23 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

05.07.2010 р. від позивача до господарського суду надійшла заява про зміну предмета позову, в якій останній просить стягнути з відповідача 5796,12 грн. пені, 661,17 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Шері», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

19.02.2010 р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу №19/02-10, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна сума договору складає орієнтовно 2000000,00 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що розрахунки здійснюються протягом двох днів з моменту поставки продукції відповідачеві.

На виконання умов договору позивач поставив на користь відповідача продукцію на загальну суму 315922,35 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№ОтБ-0000028 від 09.03.2010 р. на суму 69910,63 грн.;

—№ОтБ-0000029 від 12.03.2010 р. на суму 145895,35 грн.;

—№ОтБ-0000049 від 23.03.2010 р. на суму 100116,37 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреностями останнього:

—№4 від 09.03.2010 р.;

—№8 від 23.03.2010 р.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставлену позивачем продукцію оплатив з порушенням строків оплати, визначених п. 3.2. договору.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивач у поданій 05.07.2010 р. до господарського суду заяві про зміну предмета позову зазначає про те, що на момент подачі позовної заяви до господарського суду відповідачем сума основного боргу на користь позивача була сплачена у повному обсязі, що свідчить про те, що в зазначеній частині відсутній предмет спору, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню провадженням на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 5796,12 грн., передбачена п. 6.1. договору.

При нарахуванні пені позивачем невірно розрахований її розмір, а тому господарський суд, керуючись статтею 55 ГПК України, визначив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача у сумі 4517,96 грн. Розрахунок пені здійснений господарським судом з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нараховані три проценти річних з простроченої суми у розмірі 661,17 грн.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Клопотання позивача щодо повернення державного мита у сумі 1057,23 грн., як надмірно сплаченого, не підлягає задоволенню, оскільки позивачем при зверненні до господарського суду 14.06.2010 р. з позовною заявою ціна позову була визначена у розмірі 115922,35 грн., а відповідно до пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»державне мито за подання позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Один відсоток від ціни позову, поданого позивачем до господарського суду, становить 1159,23 грн. Саме в цьому розмірі позивачем і було сплачене державне мито, що підтверджується платіжним дорученням №144 від 07.05.2010 р.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шері»(інд. 04053, м. Київ, вул. Артема, 37/41, код ЄДРПОУ 31869402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес –Джет»(інд. 40024, м. Суми, вул. СКД, 25-а, код ЄДРПОУ 33814486) 4517 (чотири тисячі п’ятсот сімнадцять) грн. 96 коп. пені, 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 17 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 51 (п’ятдесят одна) грн. 82 коп. витрат по сплаті держмита та 10 (десять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 25.08.2010 р.