Рішення № 10974013, 27.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 р. Справа № 21/78

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.

За участю:

представника позивача - Пилипчук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТОВ "ДМТ-Захід", вул. Тарнавського, 13/5, м. Львів, 79017.

до відповідача: комунального підприємства "Аптека ВІТА", вул. Січових Стрільців, 15, м.Бурштин, Івано-Франківська область, 77111.

про стягнення з КП "Аптека ВІТА" на користь ТОВ "ДМК - Захід" основного боргу в сумі 4911, 98 грн., пені 418, 66 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

встановив, що ТОВ "ДМТ-Захід" подало до господарського суду позовну заяву про стягнення з КП "Аптека ВІТА" на користь ТОВ "ДМК - Захід" основного боргу в сумі 4911, 98 грн., пені 418, 66 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, в обгрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідно до Договору № 385 від 14.05.2008 р. укладеного між ТОВ "ДМТ-Захід"(позивач) та КП "Аптека ВІТА"(відповідач) та накладних № 1285 від 15.05.2008 р. на суму 2442,00грн., № 1680 від 03.07.2008 р. на суму 262,00 грн., № 1819 від 22.07.2008 р. на суму 630,00 грн., № 9153 від 02.09.2008 р. на суму 673,00 грн., № 10031 від 12.09.2008 р. на суму 1526,00 грн., № 11114 від 01.10.2008 р. на суму 163,99 грн., № 2684 від 20.11.2008 р. на суму 185,00 грн., № 2685 від 10.11.2008 р. на суму 303,25 грн., №15737 від 12.01.2009 р. на суму 220,00 грн. , № 20524 від 06.04.2009 р.на суму 1113,00 грн., № 20527 від 06.04.2009 р. на суму 64,80 грн., № 21831 від 05.05.2009 р. на суму 370,00 грн., № 22986 від 26.05.2009 р. на суму 332,00 грн., № 25652 від 07.07.2009 р. на суму 278,00 грн., № 27500 від 05.08.2009 р. на суму 97,94 грн. та № 27499 від 05.08.2009 р. на суму 5196,00 грн. Відповідач отримав у Позивача вироби медичного призначення на загальну суму 13 856,98 грн.

Станом на 27.07.2010 р. Відповідач провів частково оплату товару на загальну суму 4007,00 грн. та повернув товар на суму 4938,00 грн. і його заборгованість становить 4911,98 грн. Відповідно до договору № 385 від 14.05.2008 р. та накладних, Відповідач отримав вказаний товар та зобов'язався оплатити протягом 30 днів з моменту отримання.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу, а також неустойку, що передбачена Договором.

Пеня за Договором № 385 від 14.05.2008 р., відповідно до поданого розрахунку суми пені складає 418, 66 грн.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, витребуваних документів не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 02.08.10р. та 12.08.10, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,46).

Розглянувши матеріали справи,вислухавши представника позивача та враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, якими передбачено право суду вирішити справу за наявними в ній матеріалами, суд вважає за доцільне позов задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

14 травня 2008р. сторони уклали договір, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов"язання предати у власність відповідача товари медичного призначення, відповідач зобов"язався оплатити отриманий товар.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов"язань щодо поставки товару підтверджується накладними.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На час розгляду справи відповідачем не подано доказу повної оплати боргу, а тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 4 911, 98 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 418, 66 грн. пені.

Відповідно до ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу а також неустойку, що передбачена Договором.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що пеня нараховується за весь час прострочення виконання зобов"язання у розмірі 0, 5% від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 4 911, 98 грн. заборгованості за поставлений товар, 418, 66 грн. пені.

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства "Аптека ВІТА", вул. Січових Стрільців, 15, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111 (код 20550346) на користь ТОВ "ДМТ-Захід", вул. Тарнавського, 13/5, м. Львів, 79017 (код 34857625) - 4 911, 98 грн. основного боргу; 418, 66 грн. - пені, 102, 00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

                                                            рішення підписане 30.08.10