Рішення № 10973983, 27.08.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

27.08.2010                                                             Справа № 19/48

За позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород – Оноківці

до відповідача Берегівського районного відділу Управління МВС України в Закарпатській області, м. Берегово

про стягнення 36 389 грн. 74 коп., в тому числі 33 465 грн. 47 коп. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, 1 987 грн. 91 коп. пені, 650 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань та 286 грн. 19 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Гусак С.М., довіреність № 141/15 від 03.08.2010 року

Відповідача –

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород – Оноківці заявлено позов до відповідача Берегівського районного відділу Управління МВС України в Закарпатській області, м. Берегово про стягнення 36 389 грн. 74 коп., в тому числі 33 465 грн. 47 коп. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, 1 987 грн. 91 коп. пені, 650 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань та 286 грн. 19 коп. три проценти річних.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги обґрунтовуючи їх доданими до матеріалів справи документальним доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору про постачання електричної енергії № 01-0040 від 27.05.2005 року, а саме повністю не оплатив за спожиту активну електричну енергію за період з листопада 2009 року по червень 2010 року включно в розмірі 33 465 грн. 47 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 05.07.2010 року, 16.07.2010 року та 13.08.2010 року, надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 3613556 від 07.07.2010 року, повідомлення – судова повістка б/н від 21.07.2010 року та повідомлення – судова повістка б/н від 18.08.2010 року), у судовому засіданні 16.07.2010 року та 27.08.2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому

справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Постановою Національної комісії з питань регулювання енергетики України „Про затвердження Правил користування електричною енергією” № 28 від 31.07.1996 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року № 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями) визначені взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами.

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією, споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород – Оноківці та Берегівським районним відділом Управління МВС України в Закарпатській області, м. Берегово 27.05.2005 року був укладений договір про постачання електричної енергії № 01-0040, відповідно до якого постачальник (позивач) бере на себе зобов’язання постачати електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати постачальнику (позивачу) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього, які є його невід’ємною частиною.

Згідно підпунктів 2.2.3., 2.2.4. зазначеного договору споживач зобов’язався, зокрема, оплачувати постачальнику електричної енергії (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 7 „Порядок розрахунків”, Додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та здійснювати оплату за

послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком 6 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

Пунктом 7 додатку № 7 до договору про постачання електроенергії № 01-0040 від 27.05.2005 року передбачено, що оплата використаної електричної енергії здійснюється споживачем один раз по закінченню розрахункового періоду на протязі не більше 5-ти операційних днів від дати отримання рахунку.

Згідно вищевказаного пункту додатку № 7 до договору, постачальником електричної енергії (позивачем) виписано Берегівському районному відділу Управління МВС України в Закарпатській області, рахунки на оплату поставленої активної електроенергії. Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що на підставі договору № 01-0040 від 27.05.2005 року відповідачем за період листопада 2009 року по червень 2010 року спожито активну електроенергію на загальну суму 54 686 грн. 43 коп., що підтверджено копіями виставлених відповідачу до оплати місячних рахунків. Згідно поданого розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії станом на день розгляду спору утворився борг в розмірі в розмірі 33 465 грн. 47 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново –господарськими визнаються цивільно –правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв’язку з частковим погашенням заборгованості за спожиту активну електроенергію за відповідачем за даними позивача, станом на день подання позову до суду існувала заборгованість перед позивачем у розмірі 33465 грн. 47 коп. Однак, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подання позову становила не 33465 грн. 47 коп., а 32479 грн. 46 коп., що підтверджується копіями виставлених рахунків, витягом із банківської виписки та платіжним дорученням № US12192 від 18.06.2010 року. В зв’язку з чим, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 986 грн. 01 коп. належить відмовити.

Крім того, позивач усно повідомив, що після пред’явлення позову до суду відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 5 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № U607950 від 15.07.2010 року.

Провадження у справі в частині стягнення 5 000 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію належить припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки дана сума заборгованості погашена відповідачем після пред’явлення позову до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість поставленої йому активної електроенергії в розмірі 27 479 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт. В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами є надання електричної енергії. Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість наданої електричної енергії є безспірним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно –правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 27 479 грн. 46 коп заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідним додатком (Додаток № 7 „Порядок розрахунків”), споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі 0,0438 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахована позивачем пеня підлягає стягненню в сумі 1918 грн. 52 коп. з врахуванням обмеження терміну її нарахування відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та встановленої з 08.06.2010 року облікової ставки в розмірі 9,5 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки,

складає 650 грн. 16 коп., три проценти річних – 281 грн. 95 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач документальних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 353 грн. 37 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 229 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 509, 549, 526, ч. 2 ст. 625, Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193, ч. 1 ст. 275, ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Берегівського районного відділу Управління МВС України в Закарпатській області, м. Берегово, вул. Сечені, 13 (код ЄДРПОУ 08672271) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород — Оноківці, вул. Головна, 57 (код ЄДРПОУ 00131529) суму 30330 (Тридцять тисяч триста тридцять гривень) грн. 09 коп., в тому числі 27 479 (Двадцять сім тисяч чотириста сімдесят дев’ять гривень) грн. 46 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1 918 (Одна тисяча дев’ятсот вісімнадцять гривень) грн. 52 коп. пені, 650 (Шістсот п’ятдесят гривень) грн. 16 коп. інфляційних нарахувань та 281 (Двісті вісімдесят одна гривень) грн. 95 коп. три проценти річних, а також суму 353 (Триста п’ятдесят три гривень) грн. 37 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 229 (Двісті двадцять дев’ять гривень) грн. 10 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 5000 грн. припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.