Постанова № 10973734, 02.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2010 року 10:31 № 2а-2998/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Козак В.А.

відповідача: не зявились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромімпекс”

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02серпня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26лютого2010року (відповідно до відмітки канцелярії) Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромімпекс” (далі по тексту відповідач, ТОВ “Укрпромімпекс”), в якому просить стягнути суму податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 75865,82грн.

01березня2010року на підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу №2а-2998/10/2670 передано на розгляд судді Кишинському М.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02березня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2998/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21квітня2010року.

В судовому засіданні 21квітня2010року розгляд адміністративної справи відкладався на 08червня2010року у звязку з неприбуттям відповідача або його представників, а також необхідністю одержання нових доказів, а саме: довідки про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

14червня2010року на підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу №2а-2998/10/2670 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16червня2010року прийнято адміністративну справу №2а-2998/10/2670 та призначено справу до судового розгляду на 30липня2010року, яке відкладалося на 02серпня2010року через технічну неможливість фіксування судового засідання.

В судовому засіданні 02серпня2010року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпромімпекс” зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією (ідентифікаційний код 31863285) в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до даних облікової картки ТОВ “Укрпромімпекс” має заборгованість зі сплати до бюджету по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 75865,82грн., яка виникла на підставі: 1) податкового повідомлення-рішення від 19серпня2009року №0012291503/0, яким відповідачу донараховано та визначено суму податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 32781,32грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1639,07грн.; 2) податкового повідомлення-рішення від 04грудня2009року №0025001503/0, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2818,08грн.; 3) податкового повідомлення-рішення від 04грудня2009року №0025011501/0, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5832,69грн., 4)податкового повідомлення-рішення від 04грудня2009року №0025031503/0, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11,59грн.

Крім того, позивач має заборгованість у розмірі 32 783,07 грн., яка виникла на підставі самостійно поданого податкового розрахунку за земельні ділянки за 2009 рік від 02 лютого 2009 року №2290, що підтверджується даними облікової картки відповідача, яка наявна в матеріалах справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що станом на 26лютого2010року за відповідачем обліковувався борг земельному податку з юридичних осіб на суму 75852,53грн. недоїмки за основним платежем та 13,29грн. пені.

Судом встановлено, що визначену та узгоджену суму податкового зобовязання у встановлений законом термін і на момент подачі позову до суду відповідач не сплатив.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Абзацом першим пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

З урахуванням правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2008 року (справа №08/274), Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що припис підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами” кореспондує положенню підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, яке, у свою чергу, містить посилання на граничний строк підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону, а цей підпункт установлює, що для його цілей під терміном “базовий податковий період” слід розуміти податковий період, визначений відповідним законом з питань оподаткування. Наведена правова конструкція робить регулювання зрозумілим і таким, яке дає підстави для висновку, що Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами” встановлює строки сплати земельного податку шляхом відсилання до норм іншого закону.

Таким спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, є Закону України “Про плату за землю”

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові повідомлення надсилаються в порядку передбаченому для податкових вимог та вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва: від 19серпня2009року №0012291503/0, отримано уповноваженою особою відповідача 25 серпня 2009 року (відповідно до відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення); від 04грудня2009року №0025001503/0, отримано особисто керівником відповідача 04 грудня 2009 року; від 04грудня2009року №0025011501/0, отримано особисто керівником відповідача 04 грудня 2009 року; від 04грудня2009року №0025031503/0, отримано особисто керівником відповідача 04 грудня 2009 року.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

В матеріалах справи відсутні докази сплати податкового зобовязання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 19серпня2009року №0012291503/0, від 04грудня2009року №0025001503/0, від 04грудня2009року №0025011501/0 та від 04грудня2009року №0025031503/0, як і відсутні докази того, що платником розпочато процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобовязання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкового заборгованості позивачем надіслано на адресу відповідача листом з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 04лютого2009року №1/3464 на суму 7106,41грн., яка була повернута на адресу позивача і розміщена на дошці податкових повідомлень (оголошень), через незнаходження відповідача за вказаною адресою (акт від 16березня2009року №130).

Оскільки податковий борг був залишився не погашеним, на адресу відповідача листом з повідомленням про вручення надіслано другу податкову вимогу від 15квітня2009року №2/1573 на суму 8286,02грн. Друга податкова вимога була отримана відповідачем 22травня2009року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромімпекс” (03127, м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд.№120, корп. 1, ідентифікаційний код 31863285) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №3211811700006 УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач: УДК у Оболонському районі міста Києва, код 26077916,) заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 75865,82грн. (сімдесят пять тисяч вісімсот шістдесят пять гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко