Постанова № 10973178, 26.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 год. 30 хв.

м. Миколаїв

26.08.2010 Справа № 2а-4442/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В.В. при секретарі судового засідання Котенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурора Баштанського району Миколаївської області,

пров. Пожежний, 3, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100 в інтересах держави в особіДержавної податкової інспекції в Баштанському районі Миколаївської області,

вул. Ювілейна, 89, м. Баштанка, Миколаївська область, 56100 доДочірнього підприємства "Євроресурс-Миколаїв",

вул. Полтавська, 3, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100

простягнення податкового боргу в сумі 2021,65 грн.,

за участю

прокурора: Дзюбан О.В.

представника позивача: Дудара О.В.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Баштанського району Миколаївської області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Баштанському районі (позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс-Миколаїв»(відповідач) податкового боргу зі збору на спеціальне водокористування в сумі 28,41 грн., з орендної плати за землі державної та комунальної власності в сумі 1950,74 грн., з комунального податку в сумі 42,50 грн.

В судовому засіданні прокурор і представник позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання представника не направив, заперечень проти позову не подав. Ухвала суду від 05.07.2010 про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками, які були направлені за місцезнаходженням відповідача, повернулись до суду без вручення адресату (ар. с. 17-34). Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій станом на 11.08.2010 (ар. с. 44-47). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, дослідивши і оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

22.06.2005 відповідач був зареєстрований Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 523104 (ар. с. 11).

Відповідач був узятий на облік у Баштанській міжрайонній державній податковій інспекції за № 86, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків від 29.06.2005 № 178 (ар. с. 9).

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним. Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 N 1494 та регулюється Інструкцією про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затвердженою наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999 N 231/539/118/219. Платниками збору є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - субєкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

20.04.2010 відповідач подав позивачу податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в якому вказав суму збору за І квартал 2010 року 28,41 грн. (ар. с. 14). Суму збору відповідач не сплатив.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

30.01.2010 відповідач подав позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік (ар. с. 15), згідно з якою сплаті у 2010 році підлягає сума 23408,87 грн., в тому числі за січень-листопад по 1950,74 грн., за грудень 1950,73 грн.

У відповідності з пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон № 2181) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Частиною 1 статті 17 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»встановлено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із статтею 27 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як вказав позивач у поясненнях (ар. с. 41), податковий борг виник в звязку з несплатою відповідачем орендної плати за квітень 2010 року.

Статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 «Про місцеві податки і збори»визначено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до підпункту «б»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 податкові декларації за календарний квартал подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Частиною першою статті підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

20.04.2010 відповідач подав позивачу податковий розрахунок комунального податку, в якому вказав суму податку за І квартал 2010 року 42,50 грн. (ар. с. 13). Суму податку відповідач не сплатив.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу. Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»органу державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

У відповідності з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Євроресурс-Миколаїв", ідентифікаційний код 33166589, місцезнаходження вул. Полтавська, 3, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100, на користь Державного бюджету податковий борг зі збору за спеціальне водокористування в сумі 28, 41 грн. (двадцять вісім гривень 41 копійка), на користь місцевого бюджету Баштанської міської ради податковий борг з орендної плати за землі державної та комунальної власності в сумі 1950,74 грн. (одна тисяча девятсот пятдесят гривень 74 копійки), на користь місцевого бюджету Баштанської міської ради податковий борг з комунального податку в сумі 42, 50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанову складено в повному обсязі 30 серпня 2010 року