Рішення № 109696020, 20.03.2023, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6325/22

Провадження № 2/591/2487/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретарясудового засідання -Чмуневич М.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків,

в с т а н о в ив:

ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» 07 грудня 2022 року звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 та свої вимоги мотивує тим, що13 липня 2012 року між сторонами був укладений Кредитний договір № 26-Ф/04-12. За умовами п. 1.1 Кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в сумі 218322 грн. 00 коп. на строк з 13 липня 2012 року по 12 липня 2019 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 16,3% річних.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, банк звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за кредитом, процентами та штрафу.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 грудня 2016 року у справі № 591/2777/16-ц позов банку задоволено та стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 17 грудня 2015 року в розмірі 188162 грн. 52 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту строкової 143041 грн. 17 коп., заборгованості по кредиту простроченої 13764 грн. 41 коп., заборгованості по процентам поточної 1246 грн. 19 коп., заборгованості по процентам простроченої 2274 грн. 40 коп., штраф за неналежне виконання договору (не страхування предмету застави) 27836 грн. 05 коп.

Фактично рішення суду виконано. Проте протягом тривалого часу заборгованість за кредитним договором не погашалась, а рішення суду не виконувалось.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору та рішення суду, відповідно до ст. 625 ЦК України банк має право вимагати від позичальника/боржника сплатити три проценти річних від простроченої суми, а саме: заборгованість за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотками за рішенням суду (3% річних) за період з 12 березня 2017 року по 24 березня 2019 року становить 7148 грн. 58 коп., а також суму збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 березня 2017 року по 24 березня 2019 року в розмірі 25582 грн. 98 коп.

Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з відповідачки заборгованість за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотками за рішенням суду (3% річних) за період з 12 березня 2017 року по 24 березня 2019 року в розмірі 7148 грн. 58 коп., суму збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 березня 2017 року по 24 березня 2019 року в розмірі 25582 грн. 98 коп., а також судовий збір в розмірі 2481 грн. 00 коп.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 грудня 2022 року відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 30 січня 2023 року о 09 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою суду 30 січня 2023 року розгляд справи відкладено до 20 березня 2023 року 11 год. 20 хв. в зв`язку з неявкою в судове засідання відповідачки, відсутністю відомостей про її належне повідомлення про час та місце розгляду справи.

В зазначене судове засідання сторони не з`явились, про час і місце судового розгляду справи сповіщались судом належним чином.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбангк» та ОСОБА_1 13 липня 2012 року уклали кредитний договір № 26-Ф/04-12, згідно якого позивач зобов`язався надати відповідачці кредит у розмірі 218322 грн. 00 коп. на термін до 12 липня 2019 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с. 8-12).

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 грудня 2016 року у справі № 591/2777/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 188162 грн. 52 коп. боргу та 2822 грн. 44 коп. судових витрат (а.с. 18).

Вказаним рішенням суду встановлено, що станом на 17 грудня 2015 року відповідач має перед позивачем заборгованість в розмірі 143041 грн. 17 коп. строкової заборгованості за кредитом, 13764 грн. 41 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1246 грн. 19 коп. поточної заборгованості зі сплати відсотків, 2274 грн. 40 коп. простроченої заборгованості зі сплати відсотків. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням договору (не страхування предмету застави) відповідачу нарахований штраф в розмірі 27836 грн. 05 коп.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором у виді 3% річних за період з 12 березня 2017 року по 06 липня 2017 року, що становить 7148 грн. 58 коп., а також суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасно погашення в період з 12 березня 2017 року по 01 березня 2019 року, що становить 25582 грн. 98 коп. (а.с. 19).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкціястатті 625 ЦК Українищодо нарахування 3%річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати 3 % річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18).

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності (частина першастатті 267 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором (стаття 625 ЦК України).

Не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності (пункт 4 частини першоїстатті 602 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням принципу розумності свідчить, що:

натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, оскільки боржник заявив про застосування позовної давності і яка застосована судом, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном;

задавненим зобов`язанням є зобов`язання, в якому стосовно задавненої вимоги спливла позовна давність, кредитор не пред`являє в судовому порядку позову про захист задавненої вимоги і боржник відповідно не заявив про застосування до неї позовної давності;

законодавець в пункті 4 частини першоїстатті 602 ЦК Українипередбачає заборону для зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності в задавненому зобов`язанні для охорони інтересів боржника. Сплив позовної давності при пред`явленій позовній вимозі кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності. Зарахування, яке є по своїй суті замінником належного виконання зобов`язання, не має створювати механізм обходу заборони передбаченої в пункті 4 частини першоїстатті 602 ЦК України. Така заборона стосується випадку, коли кредитор ініціює зарахування за задавненою вимогою. У такому разі кредитор за допомогою зарахування може обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору в межах пред`явленої позовної вимоги кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, і яка дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності;

очевидно, що аналогічний підхід для охорони інтересів боржника при задавненому зобов`язанні має бути й стосовно 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу в задавненому зобов`язанні. Пред`явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3% річних та інфляційних втрат, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред`явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності. Тобто складається доволі нерозумна ситуація: зі спливом позовної давності і неможливістю захисту задавненої вимоги кредитор зберігає можливість постійно подавати вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, що означає по суті виконання задавненої вимоги і без можливості боржнику заявити про застосування позовної давності до задавненої вимоги;

приватне право не може допускати ситуацію за якої кредитор, при існуванні задавненої вимоги, пред`являє тільки позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3% річних та інфляційних втрат. Оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовну давність, а кредитору надає можливість обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі №285/3536/20.

Задавненим зобов`язанням є зобов`язання, в якому стосовно задавненої вимоги спливла позовна давність, кредитор не пред`являє в судовому порядку позову про захист задавненої вимоги і боржник відповідно не заявив про застосування до неї позовної давності.

За умовами укладеного між сторонами кредитного договору (п. 4.2.3.) банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань по цьому договору, включаючи повернення всіх сум кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій та штрафних санкцій у випадку невиконання позичальником будь-яких своїх зобов`язань по цьому договору, у тому числі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань з простроченням їх виконання більше, ніж на один банківський день, що випливають з цього договору. Вимога про дострокове виконання позичальником своїх зобов`язань по даному договору направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від банку.

ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» просить стягнути ОСОБА_1 3 % річних на підставістатті 625 ЦК Українивід суми простроченої заборгованості за тілом кредиту і процентах за період з 12 березня 2017 року по 06 липня 2017 року та суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасно погашення в період з 12 березня 2017 року по 01 березня 2019 року.

В зв`язку зі зверненням позивача з позовними вимогами до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, припинилось зобов`язання за цим кредитним договором, а тому підстави для нарахування процентів, пені відсутні.

Звернення до суду з позовом у 2016 році свідчить про пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове стягнення заборгованості й закінчення строку дії кредитного договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

3 % річних та інфляційних збитків нараховані на задавнену вимогу, оскільки строк виконання зобов`язань ОСОБА_1 по кредитному договору було змінено, в зв`язку з чим перебіг позовної давності щодо стягнення основної заборгованості розпочався з грудня 2016 року.

ПАТ «УКРГАЗБАНК» позову про стягнення задавненої вимоги (основної заборгованості) не пред`явило.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 слід відмовити в зв`язку з тим, що позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, допускається тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1.

Відповідачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя А.П. Сидоренко