Постанова № 109603458, 14.03.2023, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

14.03.2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/349/23 Провадження № 3/401/185/23

14березня 2023року Світловодськийміськрайонний судКіровоградської областів складіголовуючого суддіМельничик Ю.С.,розглянувши взалі судув м.Світловодську справупро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 11.07.2009,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2023 року близько 16 год. 15 хв. в м. Світловодськ по вул. Героїв України, 55, керуючи автомобілем ВАЗ11183, д.р.н. НОМЕР_2 , після скоєння ДТП, водій ОСОБА_2 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 31 січня 2023 року о 16 год. 13 хв., до якої він був причетний, та не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду підрозділ Національної поліції, чим порушив вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_2 повторно в судове засідання не зявився. Про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.02.2023 та 03.03.2023, клопотання про відкладення розгляду справ від нього до суду не надходило, що в силу ч.1 ст.268 КУпАП є підставою для розгляду справи за його відсутності. Жодних пояснень, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час перебування справи у суді ОСОБА_2 не надавав.

Відповідно дост. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щододоступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, відповідно ч.2 ст.268 КУпАП суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставинсправи,письмових поясненьпотерпілих, суд приходитьдо висновкупро доведеністьвини ОСОБА_1 у скоєнніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.122-4 КУпАП, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що положеннями ч. 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАПсуд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно дост. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цьогоКодексута інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цьогоКодексузастосовуються безпосередньо.

Положенняст. 7 КУпАПпередбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАПпередбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Диспозицією ст. 122-4 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п.п.2.10.а., 2.10.в., 2.10.д Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобовязаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції.

Крім протоколу про адміністративне правопорушення факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема: - схемою місця ДТП; - письмовими поясненнями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з яких вбачається, що 31 січня 2023 року приблизно о 16:13 год. автомобіль під керуванням ОСОБА_1 залишив місце ДТП; - Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що за фактом порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, що спричинило ДТП, розслідується кримінальне провадження передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суд зазначає,що врішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч. 1ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї норми Закону обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративні правопорушення, не вбачає будь-яких підстав сумніватися в їх необ`єктивності.

Наявні докази повністю узгоджуються між собою, поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що порушення ОСОБА_1 вимог п.2.10 Правил дорожньогоруху України знайшло своє підтвердження доказами, що є підставою для визнання його винуватості в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення не вбачається.

Таким чином, враховуючи характер адміністративних правопорушень, які мають підвищену суспільну небезпеку, та відносяться до грубих порушеньПДРУкраїни як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників, беручи до уваги особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбаченест. 122-4 КУпАПу виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно дост. 40-1 КУпАП- судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст.23, 27, 33-36, 122-4, 251,252,283,284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнативинуватим увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.122-4КУпАП танакласти нанього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Штраф сплатити за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Кіровогр.обл./Кіров.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача Казначейство України(ЕАП), Рахунок отримувача UA658999980313000149000011001.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.

Судовий збір сплатити на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України(ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації, доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом