Рішення № 10959866, 06.07.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-1999-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 липня 2010 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Кузнець Л.І.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Галактика” про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який у подальшому уточнив, посилаючись на невиконання відповідачем зобовязання щодо виплати позивачу страхового відшкодування за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВС/4796824, яке виникло в результаті вчинення 17.02.2009р. ДТП водієм застрахованої за полісом особи ПП”Гусак”. Вина водія ПП „Гусак” ОСОБА_2 встановлена постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 17.03.2009р. Позивачем подано відповідачу всі необхідні документи, однак останній виплату страхового відшкодування не провів. Тому позивач просить стягнути із ЗАТ „Страхова компанія „Галактика” 23396,60грн., з яких: 19440,67 грн. матеріальна шкода по відновленню автомобіля; 180,00 грн. вартість послуг по виготовленню пошкодженого державного номерного знаку; 2596,69грн. пеня; 350,99 грн. транспортні витрати позивача; 405,00 грн. вартість авто товарознавчого дослідження; 16,67грн. банківські послуги; 24,60 грн. витрати на виготовлення фотокопій; 138,50 витрати на сплату судового збору; 252,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також просить стягнути із відповідача моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн. за те, що протягом кількох місяців був змушений відволікатися від свої справ, витрачати час та матеріальні ресурси для отримання страхового відшкодування. Свої позовні вимоги обґрунтовує ст.ст.20, 26, 30 Закону України „Про страхування” та ст.ст. 22, 31, 36, 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив з невідомих для суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавав.

Суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до Постанови Дніпровського районного суду від 17.03.2009р. №3-1516/09 ОСОБА_2., працюючого водієм ПП“Гусак”, визнано винним у вчиненні 17.02.2009р. ДТП, яке відбулося в м.Києві по вул.Алма-Атинська за участю автомобіля „Богдан”, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував винний та автомобіля „Ніссан”, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_1 (а.с.7).

В результаті ДТП автомобілю „Ніссан”, державний номерний знак НОМЕР_2, заподіяно механічні пошкодження переднього бамперу, копоту та решітки радіатора, що підтверджується Довідкою про ДТП ВДАІ з обслуговування Дніпровського р-ну м.Києва (а.с.9).

Для визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди позивач звернувся до ТОВ„Бюро експертиз та оцінки майна „Бюмекс” та оплатив 405,00 грн. за послуги експерта (а.с.54). Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження від 18.02.2010р. №162-1 матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля „Ніссан”, державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП склав 19440,67 грн. (а.с.36-45).

Оскільки зазначена подія мала ознаки страхового випадку, позивач звернувся до ЗАТ„Страхова компанія „Галактика” та подав пакет документів для отримання страхового відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність ПП„Гусак” застрахована даною страховою компанією (а.с.6, 8, 10).

Із матеріалів справи вбачається, що після розгляду всіх необхідних документів, що подав позивач, ЗАТ „Страхова компанія „Галактика” було прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування, про що складено відповідний страховий акт від 05.06.2009р. №ЦВ 0247/09 ЦВ, однак самої виплати страхова компанія не здійснила, посилаючись на відсутність необхідних коштів у звязку з мораторієм у ВАТ КБ „Надра” (а.с.62).

Відповідно до статті526 ЦКУ зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.5 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.988 Цивільного кодексу України (ЦКУ) страхова виплата за договором майнового страхування не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст.12 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотків від ліміту відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500,00 грн.

Таким чином розмір франшизи за страховим випадком позивача становить 510,00грн. (25500 х 2 : 100), а сума необхідного до сплати страхового відшкодування, що відповідає розміру реального матеріального збитку, визначеного автотоварознавчим дослідженням, з урахуванням франшизи становить 18930,67грн. (19440,67грн. 510,00 грн.).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що свої зобовязання по виплаті страхового відшкодування позивачу у розмірі 18930,67грн. страхова компанія не виконала своєчасно, тому позовні вимоги щодо стягнення зазначеного відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача витрат на послуги по виготовленню пошкодженого державного номерного знаку у розмірі 180,00 грн., оскільки у висновку автотоварознавчого дослідження від 18.02.2009р. №162-1 та первинній довідці ВДАІ відсутні відомості про пошкодження номерного знака автомобіля. Крім того такі пошкодження не вбачаються і на фотоматеріалах, приєднаних до зазначеного висновку.

Щодо стягнення пені суд відмовляє у задоволені даної позовної вимоги виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до пп.37.1 та 37.2 ст.37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком всіх необхідних документів, передбачених цим законом. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином факт невиконання відповідачем договірних зобовязань по виплаті страхового відшкодування існує, однак позивач не надав суду докази, які б свідчили про день отримання відповідачем всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, у звязку з чим у суду відсутні можливості зясувати період, за який необхідно проводити нарахування пені.

Суд відмовляє позивачу у стягненні моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн. виходячи із наступного.

Як вбачається із змісту ст.22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик відшкодовує потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 1 і 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України у розмірі, встановленому судом, але не більше 5 відсотків ліміту відповідальності.

Відповідно до пп.1-2 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач обґрунтовує нанесену йому моральну шкоду тим, що протягом кількох місяців був змушений багато разів відволікатися від своїх справ, витрачати власний час та інші ресурси, в тому числі матеріальні, відвідувати офіс страхової компанії, а також обґрунтовує залишенням без відповіді його звернення та інфляційними процесами.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що зазначена позивачем моральна шкода не підлягає відшкодуванню відповідачем, оскільки не відноситься до видів моральної шкоди, які підлягають відшкодуванню відповідно до ст.22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача обовязок відшкодувати позивачу понесені судові витрати по сплаті судового збору, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Суд не задовольняє вимогу позивача про стягнення із відповідача витрат на сплату банківських послуг та витрат на виготовлення фотокопій, оскільки відповідно до ст.79 ЦПК України такі витрати не відносяться до витрат, повязаних із розглядом справи та не підлягають, у звязку з цим, відшкодуванню. Крім того суд відмовляє позивачу і у відшкодуванні вартості бензину та проїзду в маршрутному таксі у розмірі 350,99 грн., оскільки відповідно до ст.85 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати повязані з явкою до суду, зокрема витрати, пов”язані із переїздом до іншого населеного пункту, а позивач проживає у м.Києві.

Керуючись статтями 526 ЦК України, ст.ст.5, 22, 36, 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 10, 60, 88, 212 215, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Галактика” (код ЄДРПОУ30026143) про стягнення страхового відшкодування, задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Галактика” (код ЄДРПОУ 30026143) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 18930,67грн., а також понесені ним витрати щодо проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 405,00 грн. та судові витрати: 193,36 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 19649,03 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя: