Рішення № 109589289, 16.03.2023, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/147/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Акціонерне товариство Укртелеком,

код ЄДРПОУ 21560766, бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01601

в особі Чернігівської філії АТ Укртелеком,

код ЄДРПОУ 01189425, проспект Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Менська міська рада,

код ЄДРПОУ 04061777, вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600

Предмет спору: про стягнення 143 023,99 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Укртелеком в особі Чернігівської філії АТ Укртелеком звернулось до суду з позовом до Менської міської ради, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 143 023,99 грн, що становить вартість телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян, які проживають в Менській міській територіальній громаді.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25.01.2023 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 25.01.2023 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Копія ухвали суду від 25.01.2023 була направлена засобами поштового зв`язку відповідачу 27.01.2023 та отримана останнім 30.01.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 1400055910695.

Відповідно до даних Автоматизованої системи документообігу суду зазначену ухвалу було надіслано одержувачу Менській міській раді в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 25.01.2023 19:25, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 10.02.2023.

У встановлений судом строк відповідач надіслав суду відзив на позов з доданими документами.

Позивачем, у встановлений судом строк, подано суду відповідь на відзив.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч нормам чинного законодавства відповідачем не відшкодовано позивачу вартість телекомунікаційних послуг у розмірі 143023,99 грн, наданих пільговим категоріям громадян, які проживають в Менській міській територіальній громаді, за період з 01.01.2022 по 31.10.2022.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог, посилаючись на те, що Менська міська рада є органом місцевого самоврядування, а не державним органом. Вказує на те, що будь-які видатки з місцевого бюджету здійснюються відповідно до розроблених та затверджених рішенням сесії ради програм. Зазначає, що рішенням 15 сесії Менської міської ради 8 скликання від 09.12.2021 № 807 була затверджена Програма відшкодування пільг з послуг зв`язку та компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом жителів Менської міської територіальної громади на 2022-2024 роки та передбачені кошти на її реалізацію. Відповідач вказує, що після початку воєнних дій були внесені зміни до чинного законодавства, якими надано пільги зі сплати податків, зборів, орендної плати в умовах воєнного стану, надходження в бюджет громади з початком воєнних дій на території країни суттєво зменшилось. Крім того, у мовах воєнного стану з міського бюджету здійснюються додаткові, незаплановані раніше видатки, викликані необхідністю вирішення нагальних проблем, спричинених військовою агресією рф проти України. Також з місцевого бюджету передбачено підтримку захисників України та їх сімей. З метою акумулювання коштів на вищевказані потреби рішенням 19 сесії Менської міської ради 8 скликання від 27 травня 2022 № 156 «Про реалізацію деяких програм» було призупинено на 2022 рік Програму відшкодування пільг з послуг зв`язку та компенсаційних виплати на пільговий проїзд залізничним транспортом жителів Менської міської територіальної громади на 2022-2024 роки. Отже, Менська міська рада не мала підстав для здійснення видатків на компенсацію пільг на телекомунікаційні послуги. Вказує, що позивач мав можливість звернутися за компенсацією пільг на телекомунікаційні послуги до відповідних розпорядників районного чи обласного бюджету, оскільки вказані пільги надаються з будь-якого місцевого бюджету.

Позивач у відзиві на позов повідомив, що згідно принципу субсидіарності розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача, який закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України. Вказує, що представницьким органом Менської об`єднаної територіальної громади є Менська міська рада. Зазначає, що саме представницький орган місцевого самоврядування є відповідальним за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв`язку за рахунок коштів місцевого бюджету. Вказує, що незважаючи на введення воєнного стану на території країни, дія законів України, якими встановлені пільги з послуг зв`язку не призупинялася, а пільги з 01.01.2022 по 31.10.2022 було надано в повному обсязі АТ абонентам Менської ОТГ. Відсутність коштів на відшкодування, наданих пільговим категоріям громадян послуг зв`язку, не є підставою для звільнення від виконання, встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком, відокремленим підрозділом якого є Чернігівська філія ПАТ Укртелеком, є оператором з надання телекомунікаційних послуг споживачам. За рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, від 28 вересня 2006 року №384, товариство включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №74.

Згідно протоколу № 20 річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» від 22.04.2021 прийнято рішення змінити тип товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та у зв`язку зі зміною типу товариства змінити найменування товариства з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на Акціонерне товариство «Укртелеком».

Відповідно до п. 1.1 статуту Акціонерного товариства «Укртелеком» Акціонерне товариство «Укртелеком» (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Укртелеком», протокол № 21 від 21.12.2022, визначено, що згідно з протоколом загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» № 20 від 22.04.2021 товариство перейменовано на Акціонерне товариство «Укртелеком».

Згідно із п. 1.3, 1.4 Статуту товариство за типом є Приватним, за організаційно-правовою формою акціонерним товариством. Повне найменування товариства: Акціонерне товариство «Укртелеком».

Позивач протягом січня жовтня 2022 року надав пільговим категоріям громадян, які проживають на території Менської міської територіальної громади на суму 143 023,99 грн, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за відповідні періоди (а.с. 22-64) та актами звіряння розрахунків за надані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до наданих позивачем супровідних листів №№ 82і250/58-621 від 06.02.2022, № 82і250/58-960 від 06.06.03.2022, № 82і250/58-1298 від 06.04.2022, № 82і250/58-1352 від 06.05.2022, № 82і250/58-1501 від 06.06.2022, № 82і250/58-1788 від 06.07.2022, № 82і250/58-2109 від 06.08.2022, 82і250/58-2123 від 06.08.2022, 82і250/58-2249 від 06.09.2022, 82і250/58-2444 від 06.10.2022 АТ Укртелеком на адресу Менської міської ради надсилала розрахунки щодо вартості наданих за січень-жовтень 2022 року послуг за формою 2-пільга (а.с. 75-93).

Позивач склав акти звірки розрахунків за послуги зв`язку пільговим категоріям населення між АТ «Укртелеком» та Менською міською радою станом на 01.02.2022,01.03.2022, 01.04.2022, 01.05.2022, 01.06.2022, 01.07.2022, 01.08.2022, 01.09.2022, 01.10.2022, 01.11.2022, однак вказані акти відповідач не підписав (а.с. 65-74).

Позивач на адресу відповідача направив претензію від 14.12.2022 № 04-12/116 з вимогою в термін до 26.12.2022 перерахувати на розрахунковий рахунок товариства грошові кошти у розмірі 143 023,99 грн (а.с. 111-112).

Відповідач надав відповідь від 23.12.2022 № 04-14/2148 на претензію позивача, у якій він зазначає, що 09.12.2021 рішенням № 807 міською радою було затверджено Програму відшкодування пільг з послуг зв`язку та компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом жителів Менської міської територіальної громади на 2022-2024 роки. Повідомив, що з початком воєнних дій в країні зменшилось надходження до бюджету громади. Згідно чинного законодавства встановлено право, а не обов`язок органу місцевого самоврядування фінансувати видатки на пільги з послуг зв`язку. Зазначає, що 27.05.2022 прийнято рішення № 156 «Про реалізацію деяких програм», яким було призупинено на 2022 рік зазначену Програму, тим більше договір з позивачем з даного питання не укладено.

Отже, відповідач не відшкодував позивачу вартість телекомунікаційних послуг у розмірі 143 023,99 грн, наданих пільговим категоріям громадян, які проживають в Менській міській територіальній громаді, у період з 01.01.2022 по 31.10.2022.

Оцінка суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

У положеннях пункту 19 частини першої статті 12, пункту 10 частини першої статті 13, частини 6 статті 12, пункту 18 частини першої статті 14, пункту 20 частини першої статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; пункту 18 частини першої статті 6-1, пункту 10 частини першої статті 6-2, пункту 17 частини першої статті 6-3, пункту 19 частини першої статті 6-4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань; пункту 11, 28 частини першої , частини 3, статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; пункту 6 частини першої статті 6, частини 3 статті 7 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист; частини п`ятої статті 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, пункту 4 частини третьої статті 13 Закону України Про охорону дитинства, пункту 7 частини 1 статті 9 Закону України Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні, частини 2 статті 35 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для окремих категорій осіб.

Указані приписи законодавства закріплюють державні соціальні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 (далі - Порядок), який був чинним до 01.01.2020. Проте іншого механізму компенсації пільг підприємству, яке надає послуги зв`язку державою не розроблено. Відсутність або недоліки чітко виписаного механізму врегулювання державою правовідносин, що склались між сторонами у справі щодо процедури відшкодування відповідачем вартісних обсягів пільг громадянам за наданими суб`єктом господарювання послуг зв`язку, передбаченого низкою законодавчих актів, не є перешкодою для вирішення даного спору з огляду на принципи верховенства права закріплені у ст. 129 Конституції України.

Також слід зазначити, що п. 14 Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016, ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 20-4 (з подальшими змінами), зокрема:

До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 17.09.2020 кодекс доповнено статтею « 64-1 Склад доходів загального фонду районних бюджетів», яка введена в дію з 01.01.2021 та розмежовано склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад та склад доходів загального фонду районних бюджетів.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України Постановою від 29 січня 2003 року № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).

Відповідно до п. 3 Положення (у редакції на момент надання пільг) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма 1-пільга затверджується Мінсоцполітики.

Разом з тим, положення Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Про жертви нацистських переслідувань, Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про охорону дитинства, Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, якими встановлено пільги з оплати послуг зв`язку, є чинними, визначені в цих Законах особи мають право користуватися послугами зв`язку на пільгових умовах, а позивач, виконуючи встановлений законом обов`язок, продовжує їх надавати, а тому суд доходить висновку, що відповідач повинен компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах.

З огляду на викладене, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян при цьому, такі зобов`язання виникають безпосередньо із законів України.

Судом встановлено, що на виконання вимог законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, позивачем як оператором телекомунікації надано телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які проживають в Менській міській територіальній громаді за період з 01.01.2022 по 31.10.2022, за пільговими тарифами на загальну суму 143 023,99 грн.

Рішенням 15 сесії Менської міської ради 8 скликання від 09.12.2021 № 807 було затверджено Програму відшкодування пільг з послуг зв`язку та компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом жителів Менської міської територіальної громади на 2022-2024 року (далі Програма).

Розробником даної Програми є Відділ соціального захисту населення, сім`ї, молоді та охорони здоров`я Менської міської ради (п. 1 Програми).

Згідно п. 1 Програми відповідальним виконавцем та розпорядником коштів Програми є Менська міська рада та Акціонерне товариство «Укртелеком».

Відповідно до п. 4 Програми фінансування програми здійснюється у межах фактичних коштів, передбачених у місцевому бюджеті, у зв`язку з відсутністю фінансування з державного бюджету.

Одним із завдань Програми є забезпечення відшкодування наданих пільг з послуг зв`язку, передбачених чинним законодавством України. Відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям населення здійснюється з бюджету Менської міської територіальної громади у разі відсутності фінансування з Державного бюджету України (п. 5 Програми).

27.05.2022 рішенням Менської міської ради 19 сесії 8 скликання № 156 «Про реалізацію деяких програм» призупинено на 2022 рік Програму відшкодування пільг з послуг зв`язку та компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом жителів Менської міської територіальної громади на 2022-2024 року, затверджену рішенням сесії Менської міської ради від 09.12.2021 № 807.

В силу положень Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» представницьким органом місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі ОТГ.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону).

Згідно із п. 22, 23 ч. 1 ст. 26 Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України (ч. с1 т. 61 Закону).

Згідно ч. 4-7 ст. 64 Закону видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України. У складі витрат спеціального фонду місцевого бюджету виділяються витрати бюджету розвитку. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов`язаної із здійсненням інвестиційної діяльності, здійснення інших заходів, пов`язаних з розширеним відтворенням, а також на погашення місцевого боргу.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб (ч. 1 ст. 66 Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Отже, саме представницький орган місцевого самоврядування є відповідальним за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв`язку за рахунок коштів місцевого бюджету.

Таким чином, здійснення відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги згідно з чинним законодавством, покладається відповідно до положень вищезазначених норм законодавства на Менську міську раду як розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

З огляду на викладене вище між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України (постанова Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 904/7478/16, від 04.11.2019 у справі 905/2171/18).

Згідно із ч. 1 і 2 ст. 509, ч. 3 та 4 ст. 11 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло, надаючи послуги окремим категоріям громадян за пільговими тарифами, встановленими державою у відповідних законах України.

Проте, всупереч згаданих приписів закону відповідач не виконав своїх зобов`язань з відшкодування понесених позивачем втрат внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у спірному періоді в розмірі 143 023,99 грн.

Докази відшкодування відповідачем вказаних втрат в матеріалах справи відсутні.

Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах АТ "Укртелеком" надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений на те державою орган (відповідач у справі) в силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 924/781/17).

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику цього Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), а саме у справі Кечко проти України (заява №63134/00), Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У зв`язку із цим Суд не прийняв до уваги позиції Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлено відповідні доплати та пільги з бюджету і які є чинними, та Закону України про державний бюджет на відповідний рік, положення якого, на думку Уряду України, превалювали як норми спеціального закону. У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року та у справі Бакалов проти України від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі №911/4249/16, від 22.05.2018 у справі № 927/465/17, від 04.11.2019 у справі 905/2171/18.

Стаття 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що ані Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, ані відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування видатків місцевого бюджету на ці потреби не було передбачено, оскільки законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

До того ж нормами бюджетного законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, встановлено, що бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

З огляду на викладене вище, судом не приймається до уваги твердження відповідача про відсутність його обов`язку здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги у період з 01.01.2022 по 31.10.2022, через те, що в місцевому бюджеті не передбачені кошти на ці видатки, оскільки певне право виникає у особи, а у держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання, не із Закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правового акта, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.

За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань, як з державного, так й з місцевого бюджетів.

Крім того, враховуючи принцип субсидіарності всі питання, які можуть ефективно вирішуватися на місцях, в тому числі і розподіл видатків, перебувають в компетенції органів місцевого самоврядування як найбільш близьких до населення, які здатні виконати ці повноваження ефективніше, ніж інші органи, та приймати рішення щодо переданих повноважень виходячи із місцевих особливостей.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що саме відповідач є відповідальним за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв`язку за рахунок коштів місцевого бюджету, а відсутність коштів на відшкодування таких видатків не є підставою для звільнення від виконання.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а отже доводи відповідача у цій частині відхиляються судом.

За таких обставин, Менська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування відповідає за забезпечення видатків на пільги з оплати послуг зв`язку за рахунок коштів місцевого бюджету, а зобов`язання виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Менської міської ради (код ЄДРПОУ 04061777, вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600) на користь Акціонерного товариства Укртелеком (код ЄДРПОУ 21560766, бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01601, р/р НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен банк», м. Київ, ІПН 215607626656) 143023,99 грн заборгованості та 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун