Рішення № 10957295, 15.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

15.07.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" липня 2010 р.                                                                      Справа № 21/109

Позивач:                    Приватне підприємство "Інтехінструмент",

вул. Вербицького, 11-А, кв. 60, м. Київ, 02091

Відповідач:                    Відкрите акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин",

вул. Дружби Народів, 44, м. Прилуки, Чернігівська область, 17507

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 31236,80 грн.

                                                                                                     Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Юзвенко В.Є., довіреність 01-юр від 19.04.2010 року, представник.

Відповідач: не з’явився.

Приватним підприємством "Інтехінструмент" подано позов до Відкритого акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" про стягнення заборгованості у розмірі 31236,80 грн. (24884,38 грн. боргу, 4784,79 грн. пені, 1567,63 грн. трьох відсотків річних).

Розгляд справи 08 липня 2010 року було відкладено за клопотанням відповідача, через неявку повноважного представника відповідача в судове засідання.

          Представниками сторін подано суду додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 08 липня 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать документи в матеріалах справи, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання сторін про залучення документів до матеріалів справи підлягають задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

13 грудня 2005 року між Приватним підприємством "Інтехінструмент" та Відкритим акціонерним товариством "Прилуцький завод "Білкозин" було укладено договір поставки № 649, у відповідності до якого позивач зобов’язався поставляти відповідачу обумовлений договором товар, а відповідач зобов’язався приймати товар та оплачувати його вартість на умовах, передбачених договором.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар, вартістю 25384,38 грн. по видаткових накладних:

-          РН-0000731 від 19.02.2008 року на суму 437,40 грн.;

-          РН-0000732 від 19.02.2008 року на суму 537,00 грн.;

-          РН-0000836 від 25.03.2008 року на суму 768,00 грн.;

-          РН-0000837 від 25.03.2008 року на суму 2193,24 грн.;

-          РН-0000883 від 10.04.2008 року на суму 1219,20 грн.;

-          РН-0000884 від 10.04.2008 року на суму 3015,60 грн.;

-          РН-0000885 від 10.04.2008 року на суму 2516,70 грн.;

-          РН-0000886 від 10.04.2008 року на суму 1470,00 грн.;

-          РН-0000891 від 11.04.2008 року на суму 1124,28 грн.;

-          РН-0001044 від 12.06.2008 року на суму 3331,56 грн.;

-          РН-0001045 від 12.06.2008 року на суму 1372,20 грн.;

-          РН-0001046 від 12.06.2008 року на суму 908,28 грн.;

-          РН-0001071 від 23.06.2008 року на суму 489,60 грн.;

-          РН-0001072 від 23.06.2008 року на суму 1930,20 грн.;

-          РН-0001073 від 23.06.2008 року на суму 1270,80 грн.;

-          РН-0001074 від 23.06.2008 року на суму 2800,32 грн.

          У відповідності до п. 6.1. договору поставки № 649 від 13 грудня 2005 року, відповідач зобов’язався розрахуватися з позивачем за отриманий ним товар протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

          Відповідачем вартість отриманого товару не було сплачено, у зв»язку з чим, з метою досудового врегулювання спору, позивачем 15.07.2009 року направлено на адресу відповідача претензію вих. № 09/07-02 від 15.07.2009 року. Про направлення та отримання відповідачем претензії свідчить фіскальних чек від 15.07.2009 року та повідомлення про вручення 17.07.2010 року відповідачу претензії, в матеріалах справи /а. с. 50-51/.

В порушення умов укладеного договору, відповідач, взяті на себе зобов’язання не виконав, вартість товару в повному обсязі не сплатив. Так, відповідачем було частково здійснено оплату вартості товару, загальною сумою 500,00 грн.

          Таким чином, у відповідності до наданих документів, матеріалів справи, усних пояснень та акту звірки розрахунків, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 24884,38 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 24884,38 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4784,79 грн. за період з 05.03.2008 року по 17.06.2010 року, нараховану у відповідності до п. 8. договору поставки № 649 від 13 грудня 2005 року, згідно з яким при порушенні узгодженого строку оплати відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню у розмір 0,1 % від простроченої суми, за кожен день прострочки.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 4784,79 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1567,63 грн. трьох відсотків річних за період з 05.03.2008 року по 17.06.2010 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 1567,63 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 600,00 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування заявленої суми витрат, позивачем надано копію квитанцій № 3 від 10.07.2009 року на суму 100,00 грн. за надання юридичної консультації та № 4 від 15.07.2009 року на суму 500,00 грн. за складання претензії.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з Роз’ясненням Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 року № 04-5/609, відшкодування цих витрат здійснюється шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові їх інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи, документи, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в даній справі не підлягають задоволенню, у зв’язку з ненаданням позивачем відповідних доказів про надання адвокатом юридичних послуг у даній справі. В обґрунтування заявленої вимоги позивачем не надано суду договору (угоди) про надання послуг щодо ведення справи у суді, довіреності, виданої стороною представникові їх інтересів у суді. Крім того, слід зазначити, що складання претензії не є обов’язковим, при вирішенні питання про стягнення заборгованості у суді.

Згідно платіжного доручення № 812 від 22 червня 2010 року позивачем сплачено держане мито у розмірі 318,37 грн. У відповідності зі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, державне мито підлягає поверненню, якщо воно сплачено у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Так, позивачем сплачено 318,37 грн. державного мита, замість 312,37 грн., у зв’язку з чим позивачу підлягає поверненню частина сплаченого державного мита в розмірі 06,00 грн.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

          ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" (вул. Дружби Народів, 44, м. Прилуки, Чернігівська область, 17507, код ЄДРПОУ 00418604) на користь Приватного підприємства "Інтехінструмент" (вул. Вербицького, 11-А, кв. 60, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 33882268) 24884,38 грн. боргу, 4784,79 грн. пені, 1567,63 грн. трьох відсотків річних, 312,37 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Приватному підприємству "Інтехінструмент" (вул. Вербицького, 11-А, кв. 60, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 33882268) з державного бюджету надмірно сплачене державне мито у розмірі 06,00 грн. (перераховане платіжним дорученням № 812 від 22 червня 2010 року загальною сумою 318,37 грн. (рахунок № 31111095700002)).

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     Белов С.В.