Рішення № 10957172, 09.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

09.07.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 телефон 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

08 липня 2010р. справа №14/91

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго”,

вул.Комсомольська,55б, м.Чернігів, 14000

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 14017

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «ВМВ-Стандарт», м.Чернігів, вул.Інструментальна,13

Про стягнення 27727грн. 26коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Березинець О.В. юрисконсульт довіреність №7 від 31.12.09р.

Від відповідача: не зявився

Від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15584,29грн. за поставлену теплову енергію в період з січня 2009р. по листопад 2009р. згідно договору №40-0035 від 19.12.08р., 9858грн. пені за період з 09.06.09р. по 01.06.10р., 570,68грн. три проценти річних за період з 02.04.09р. по 01.06.10р., 1714,29грн. втрат від інфляції за період з 02.04.09р. по 31.03.10р.

Згідно поданої представником позивача Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 17.06.2010р. в реєстрі значиться ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_1

Представником позивача до матеріалів справи подані письмові пояснення від 29.06.2010р. щодо підстав звернення до господарського суду з позовом саме до споживача - ОСОБА_1, а також в ньому позивач повідомляє, що споживачем-1 ПП «ВМВ-Стандарт»розрахунки за постачання теплової енергії не здійснювалися, теплопостачання споживачу-1 та споживачу-2 було припинено 19.11.09р. на підставі п.10.1.1 договору у звязку з неоплатою останніми за використану теплову енергію.

Ухвалою від 29.06.10р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «ВМВ-Стандарт»(м.Чернігів, вул.Інструментальна,13).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 17.06.2010р. в реєстрі значиться Приватне підприємство «ВМВ-Стандарт», місце знаходження м.Чернігів, вул.Інструментальна,13.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві (яка відповідає адресі відповідача внесеній до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), повернулися до суду з відміткою відділу поштового звязку «за зазначеною адресою не проживає».

Від третьої особи заяв та клопотань до суду не надходило. Ухвала про відкладення розгляду справи, направлена на адресу третьої особи, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася до суду з відміткою відділу поштового звязку «За вказаною адресою організації не має».

З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення відповідача та третьої про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу та третій особі копій ухвал про відкладення розгляду справи відбулося за адресою їх державної реєстрації.

Незявлення відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 15.05.08р., номер запису 2064000 0000 020264.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

19.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго»(виробником), Приватним підприємством «ВМВ-Стандарт»(споживач-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач-2) було укладено договір №40-0035 на постачання теплової енергії.

Відповідно до п.1.1. договору виробник (позивач по справі) бере на себе зобовязання виробляти, транспортувати та постачати споживачам теплову енергію для опалення, а споживач-1 (відповідач по справі) споживач-2 (третя особа по справі) зобовязуються солідарно сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами та компенсувати втрати теплової енергії, в належних їм теплових мережах, в терміни та на умовах, передбачених договором.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачам для обєктів перерахованих у додатку №1, який є невідємною частиною договору на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

Додатком № 1 до договору, який підписаний та скріплений печатками виробника, споживачів, сторонами було визначено, що опалювальний обєкт знаходиться в м. Чернігів, вул.Інструментальна,13, опалювальна площа 709,4кв.м.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони підписали та скріпили своїми печатками до договору №40-0035 від 19.12.2008 року Додаток №2 «Схема відгалуження теплотраси, що перебуває на балансі Споживачів від мережі розподілу відповідальності до приладу обліку теплової енергії»та Додаток №3 «Річна потреба теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання».

Відповідно до п.1.2 договору тарифи на послуги на момент укладання договору становлять опалення 480,66грн./1Гкал або 11,34грн/1м.кв. Тарифи за комунальні послуги можуть змінюватися за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обовязковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Тарифи на послуги теплопостачання затверджені рішеннями Виконавчого комітету Чернігівської міськради №263 від 30.03.08р., №76 від 16.03.09р.

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи умови договору та реалізовуючи своє право вимоги виконання зобовязання, передбачене ст.543 Цивільного кодексу України, позивач виставляв рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії споживачу-2, а саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу теплову енергію за період січень 2009р. - листопад 2009р. згідно рахунків №40-0035 від 28.02.2009р. на суму 18612,49грн. (вказано нарахування і за січень 2009р.), №40-0035 від 31.03.2009р. на суму 14.63грн., №40-0035 від 30.11.2009р. на суму 194,88грн. Згідно рахунку №40-0035 від 31.01.10р. позивачем за січень 2010р. проведено розрахунок повернень (доборів) виконаних користувачем на суму - 2237,71грн. Таким чином, позивач з урахуванням проведених зменшень на суму 2237,71грн. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 16584,29грн. за період січень2009-листопад 2009р.

Позивачем на підтвердження кількості спожитої теплової енергії споживачами 1 та 2 за адресою вул.Інструментальна,13 подано двосторонні акти про споживання теплової енергії за січень, лютий, березень та листопад 2009р.

Відповідно до п.3.2.21 договору споживачі теплової енергії солідарно зобовязуються щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника, в порядку передбаченому договором.

Згідно п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачами, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника по затвердженим тарифам. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Відповідно до 6.4. договору розрахунки споживачів з позивачем за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця.

Відповідно до п.6.5. договору розрахунки здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактичну спожиту теплову енергію та за втрати теплової енергії в теплових мережах споживачів.

Відповідач за отриману теплову енергію розрахувався частково, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №241 від 09.03.10р. на суму 500грн., №428 від 26.04.10р. на суму 500грн., №536 від 03.06.10р. на суму 1600грн.

Оскільки, прибутковий касовий ордер №536 свідчить про сплату відповідачем коштів в сумі 1600,00грн. - 03.06.10р., які позивачем не враховані при здійсненні розрахунку заборгованості відповідача на момент подачі позову, суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1600,00грн. боргу, сплаченого відповідачем до подачі позивачем 09.06.10р. до суду позовної заяви.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 13984,29грн., що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу споживачем-1 - Приватним підприємством «ВМВ-Стандарт»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 споживачем-2 не подано суду доказів стосовно проведення розрахунків за спожиту теплову енергію по договору №40-0035 від 19.12.2008р.

За таких обставин, борг в сумі 13984,29грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

За приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 7.3.3. договору сторони встановили, що споживачі несуть солідарну відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію та за втрати теплової енергії в теплових мережах споживачів, передбаченого п.6.6 договору сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача 9858грн. пені за період з 09.06.09р. по 01.06.10р. Дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі 9858,00грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 570,68грн. три проценти річних за період з 02.04.09р. по 01.06.10р., 1714,29грн. втрат від інфляції за період з 02.04.09р. по 31.03.10р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Дослідивши подані позивачем розрахунки, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляції та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання своєчасно не виконав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 13984,29грн., 3% річних в сумі 570,68грн., інфляції в сумі 1714,29грн., пені в сумі 9858грн. В решті позову відмовити..

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 261,27грн. та 222,38грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 543, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” (вул.Комсомольська,55/б, м.Чернігів, р/р 26004300000976 в ВАТ банк „Демарк” м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 13984грн. 29коп. боргу, 9858грн.00коп. пені, 570грн.68коп. три проценти річних, 1714грн.29коп. інфляції, 261грн.27коп. державного мита та 222грн.38коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю. Книш

Рішення підписано 09.07.2010р.

Суддя Н.Ю. Книш