Рішення № 10956979, 01.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20, тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«01 »липня 2010 року Справа №17/90

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА"

81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Тичини, 2

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Співавтор"

14007, м. Чернігів, вул. В. Василевської, 9-а

Про стягнення 17632,73 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з’явився.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю “АсМАП ЛОГІСТИКА” заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Співавтор" про стягнення 17632,73 грн., в тому числі 16218,00 грн. суми основного боргу, до якої враховано 13529,00 грн. за надані послуги перевезення, 2254,94грн. штрафу за понаднормативний простой та 435,35 грн. за оформлення санітарно-епідеміологічного сертифікату, 838,00 грн. пені, 122,63 грн. –3% річних та 454,10 грн. інфляційних.

До початку судового засідання 17.06.10р. від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 13259,00 грн. основного боргу за надані послуги перевезення, 945,74 грн. пені, 138,40 грн. –3% річних та 371,25 грн. інфляційних, якою фактично зменшено суму основного боргу шляхом виключення 2254,94 грн. штрафу за понаднормативний простой та 435,35 грн. за оформлення санітарно-епідеміологічного сертифікату та збільшено суму інфляційних, а також змінено період нарахування пені та 3% річних на основний борг. До даної заяви доданий фіскальний чек з описом вкладення від 09.06.10р., що підтверджує відправлення зазначеної заяви Відповідачу.

До початку судового засідання 01.07.10р. від Позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 13529,00 грн. основного боргу за надані послуги перевезення, 965,00 грн. пені, 141,22 грн. –3% річних та 520,03 грн. інфляційних, якою фактично зменшено суму основного боргу шляхом виключення 2254,94 грн. штрафу за понаднормативний простой та 435,35 грн. за оформлення санітарно-епідеміологічного сертифікату та збільшено суму інфляційних , пені та 3% річних. До даної заяви доданий фіскальний чек з описом вкладення від 22.06.10р., що підтверджує відправлення зазначеної заяви Відповідачу.

Враховуючи, що як зменшення та збільшення позовних вимог, так і зміна підстав позову, є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, Позивачем надані суду докази направлення та вручення даної заяви Відповідачу, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказані заяви про зменшення та уточнення розміру позовних вимог.

          Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про вручення №1400601635781, №1400601642273, №1400601691720 свідчать про вручення ухвал 21.05.10р., 07.06.10р. та 18.06.10р. відповідно), про причини неявки суд не повідомлено.

          Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

          15.01.2010р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір №15-01-010 (ОБ-1) про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування (далі - Договір).

          Згідно п.1.2. Договору, Замовник (Відповідач) доручає, а Експедитор (Позивач) бере на себе організацію транспортно-експедиторського обслуговування перевезення експортно-імпортних вантажів у відповідності до заявок і за рахунок коштів Замовника.

          Відповідно до п.1.3. Договору, вартість транспортних послуг вказується в заявці і включає винагороду Експедитора і вартість перевезення. Ціни на транспортні послуги є договірними і визначаються виходячи з поточної ситуації на ринку автоперевезень.

          За умовами п.п.2.2.-2.4. Договору, після попередньої усної домовленості з Експедитором, Замовник направляє заявку письмово не пізніше 2-ох днів до терміну надання автотранспортних засобів Експедитором. Заявка від Замовника до Експедитора передається або факсимільним повідомленням або електронною поштою. У свою чергу Експедитор письмово підтверджує виконання замовлення із зазначенням в заявці номера автотранспортного засобу. В заявці вказуються: адреси завантаження і розвантаження вантажу, дата і час початку завантаження, термін доставки, прізвища і телефони відповідальних осіб, найменування і кількість вантажу, розмір і термін оплати, інші умови. У разі термінового перевезення Експедитор, за згодою Замовника, подає заявку того ж дня. Необхідний рухомий склад, його кількість і час подачі під завантаження може змінюватися по попередній домовленості Сторін. Експедитор і Замовник визначають юридичну силу заявок і договорів, переданих по факсу, звичайною або електронною поштою. Експедитор і Замовник зобов’язані підтвердити прийняття заявки до виконання підписом уповноважених осіб та печаткою підприємства.

          Згідно до п.п.4.1.-4.2. Договору Замовник оплачує рахунки Експедитора шляхом безготівкового переказу протягом 5 банківських днів з дати доставки (розвантаження) вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці. До моменту надання оригіналу рахунку сторони визнають юридичну силу рахунків, переданих факсимільним зв’язком. Розрахунки, що виконуються за перевезення вантажів, проводяться безпосередньо шляхом банківського переказу з рахунку Замовника на рахунок Експедитора. Грошовою одиницею, яку використовують сторони при встановленні розміру ставки і розрахунках, є національна валюта України –гривня.

          За умовами п.4.3.1. Договору Замовник сплачує Експедитору додатково: витрати, не враховані в заявці, і узгоджені із Замовником (наприклад, штраф за перевантаження, конвой і тому подібне) оплачуються на підставі квитанцій про оплату, доданих до рахунків, якщо інше не вказане в разовій заявці.

Відповідно до п.7.1. Договору, термін його дії встановлюється з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань за договором.

На виконання умов Договору згідно транспортного замовлення №18-01-2010 (О-2) Позивачем було надано транспортний засіб Renault, реєстраційний номер АІ 46 20 СА/ АІ 33 23 ХТ для здійснення перевезення вантажу по маршруту Україна - Німеччина.

Позивачем за зазначеним транспортним замовленням виконано свої зобов'язання, що підтверджуються міжнародними товарно-транспортними накладними № 0241022 від 22.01.2010 року та №0241022 від 26.01.2010 року.

В транспортному замовленні зазначено, що Відповідач зобов'язаний оплатити за надані послуги протягом п'яти банківських днів по факту доставки вантажу.

Факт доставки вантажу - 27.01.2010 року.

Вартість перевезення згідно транспортного замовлення становить 1200,00 (одну тисячу двісті) Євро.

В гривневому еквіваленті 1200 Євро по курсу НБУ станом на 27.01.2010 рік становило 13529,00 гривень (1 Євро = 11,274761 гривень).

За дане перевезення Відповідач зобов'язаний був оплатити до 2 лютого 2010 року.

19.03.2010 року Позивачем було надіслано Відповідачу цінним листом з описом вкладення претензію №19-1 від 19.03.10р. на суму 16218,00 грн., до якої були додані рахунок № АС17/2-00001 від 17 лютого 2010 року на суму 16218,00 грн., акт №АС17/2-00001 надання послуг від 17 лютого 2010 року, податкову накладну №35 від 17.02.2010 року, копію міжнародної товарно-транспортної накладної №0241022 та копію квитанції про оплату за сертифікат.

Відповіді на зазначену претензію Відповідачем не надано.

Станом на 05 травня 2010 року Відповідач не здійснив жодних розрахунків за здійснене перевезення.

          З урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог Позивач просить стягнути з Відповідача за 13529,00 грн. за надані послуги перевезення.

          Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

          Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

          Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно ч.2. п. 4.2. Договору, за прострочення платежів Експедитор має стягнути із Замовника пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

          Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543/96-ВР (далі –Закон № 543), згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          На підставі викладеного, враховуючи встановлення Законом № 543 граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, Позивачем нарахована Відповідачу пеня, що обчислена у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, у розмірі 965,00 грн. за період з 02.02.10р. по 08.06.10р.

          При цьому, розрахунок пені Позивачем здійснений з урахуванням облікової ставки НБУ, яка становить 10,25%.

          Постановою Правління Національного Банку України від №259 від 07.06.10р. з 08 червня 2010 року встановлено облікову ставку в розмірі 9,5% річних.

          Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 964,45 грн.

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути 3% річних у розмірі 141,22 грн. за період з 02.02.10р. по 08.06.10р.

          Щодо нарахування інфляційних суд зазначає наступне.

          У резолютивній частині заяви про уточнення розміру позовних вимог Позивач просить стягнути інфляційні у розмірі 520,03 грн.

          Разом з тим, із зазначеного у даній заяві розрахунку інфляційних вбачається, що Позивачем нараховано 257,05 грн. інфляційних за лютий 2010 року та 121,76 грн. інфляційних за березень 2010 року, що разом становить 378,81 грн. та фактично відповідає дійсності.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково в розмірі 378,81 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати за надані згідно договору послуги, як і доказів, які б спростовували викладені обставини щодо нарахування пені, інфляційних та 3% річних, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 13529,00 грн. основного боргу, 964,45 грн. пені, 141,22 грн. –3% річних та 378,81 грн. інфляційних.

В решті позову в частині стягнення пені та інфляційних має бути відмовлено.

          Згідно ч.ч.1,5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України:

Державне мито покладається:

·          у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

·          у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

·          при задоволенні позову - на відповідача;

·          при відмові в позові - на позивача;

·          при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було сплачено 177 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що позов фактично задоволено на 85,15 % від першопочаткових позовних вимог, суд доходить висновку, що Відповідачем має бути відшкодовано 150грн. 71коп. державного мита та 200 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 625, 599, 610, 612, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст. ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Співавтор" (14007, м. Чернігів, вул. В. Василевської, 9-а, код ЄДРПОУ 21407421, р/р 26009079903201 в АТ „Сведбанк”, МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА" (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Тичини, 2, код ЄДРПОУ 36499371, р/р26006000009154 у ВАТ „ФОЛЬКСБАНК” м. Львів, МФО 325213) 13529 грн. основного боргу, 964 грн. 45 коп. пені, 141 грн. 22 коп. –3% річних, 378 грн. 81 коп. інфляційних, 150 грн. 71 коп. на відшкодування державного мита та 200 грн. 95 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті позову відмовити.

Суддя І.В. Кушнір

01.07.10