Рішення № 10956980, 01.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«01 »липня 2010 року Справа №17/88

За ПОЗОВОМ: Приватного підприємства "Астра-Люкс”

04073, м. Київ, пр-т Московський, 21

До ВІДПОВІДАЧА: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

16600, АДРЕСА_1

Про стягнення 552192,73 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Пирков П.О. представник, довіреність №10 від 01.04.10р.

Від Відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством "Астра-Люкс" заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 552192,73 грн., в тому числі 47032,29 грн. основного боргу, 492114,42 грн. пені, 2830,60 грн. інфляційних, 808,96 грн. 3% річних та 9406,46 грн. штрафу.

У судовому засіданні 08.06.10р. представником Позивача надане уточнення до позовної заяви, згідно якого Позивач просить стягнути з Відповідача 552192,73 грн., в тому числі 47032,29 грн. основного боргу, 492114,42 грн. пені, 2830,60 грн. інфляційних, 808,96 грн. 3% річних та 9406,46 грн. штрафу, у якому фактично зазначено період нарахування пені, штрафу, інфляційних, 3% річних, на суму основного боргу.

До заяви доданий опис вкладення в цінний лист від 28.05.10р. з відміткою відділення поштового звязку, що підтверджує надіслання копії даного уточнення Відповідачу.

Враховуючи, що уточнення позовних вимог є правом Позивача, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказане уточнення до позовної заяви.

Відповідач відзив на позов не надав, явки особистої чи представника з належними повноваженнями в жодне з трьох судових засідань не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про вручення №1400601633290, №1400601637695, №1400601645958 свідчать про вручення ухвал 18.05.10р., 26.05.10р. та 09.06.10р. відповідно).

Про причини неявки в судове засідання, призначене на 01.07.10р., Відповідачем суд не повідомлено, жодних заяв чи клопотань не надіслано.

Встановлений ст.69 Господарського процесуального кодексу України двомісячний строк розгляду справи вичерпується 10.07.10р. в період перебування судді у відпустці.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

27.01.2009р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір №AS-2701/01 суборенди нежилого приміщення (далі Договір).

Згідно п.п.1.1.-1.2. Договору, Орендар (Позивач) передає, а Суборендар (Відповідач) отримує у тимчасове платне користування частину площі у нежилому приміщенні (далі за текстом Приміщенні), описані у пункті 2.1. цього Договору (далі за текстом Обєкт суборенди). Обєкт суборенди розташований за адресою: м. Київ, вул.Новозабарська, 2/6, літ. „А”.

За умовами п.1.3. Договору Обєкт суборенди надається для здійснення Суборендарем господарської діяльності у відповідності до цільового призначення Обєкту суборенди, визначеного Додатками до цього Договору, які є невідємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору, Обєкт суборенди, розташований за адресою, вказаною у п.1.2. Договору та визначений на поверховому плані приміщення, викладеному у Додатках до цього Договору, які є невідємними частинами цього Договору.

Згідно п.п.3.1.-3.2. Договору Орендар зобовязаний передати, а Суборендар зобовязаний прийняти Обєкт суборенди протягом дії цього Договору. У випадку, якщо Обєкт суборенди складається з декількох приміщень (частин Обєкту суборенди), а також в інших випадках (за домовленістю сторін) Орендар має право передати Обєкт суборенди Суборендарю частинами.

За умовами п.п.3.3.-3.4. Договору строк суборенди Обєкту суборенди (або його частини) встановлюється з дати підписання сторонами акту приймання-передачі Обєкта суборенди (відповідної частини Обєкту суборенди) і триває до закінчення терміну дії Договору, або повернення Обєкту суборенди ( частини Обєкту суборенди). При цьому сторони домовились про те, що строк суборенди не може бути меншим, ніж 2 місяці. Акт приймання-передачі Обєкта суборенди (його частини) підписується сторонами в день фактичної передачі Обєкту суборенди (його частини).

Відповідно до п.5.1. Договору за користування Обєктом суборенди, Суборендар щомісяця сплачує на користь Орендаря суму коштів (далі за текстом Орендну плату), розмір якої визначений Додатками до цього Договору, які є його невідємною частиною. При цьому у першому місяці суборенди днем фактичного початку користування Обєктом суборенди (його частиною) вважається день підписання сторонами Акту приймання-передачі Обєкта суборенди (відповідної частини Обєкту суборенди), а першим місяцем суборенди вважається проміжок часу, починаючи з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі до останнього дня відповідного календарного місяця.

За умовами п.5.5. Договору орендна плата за кожен місяць сплачується Суборендарем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендаря передплатою не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється такий платіж.

Відповідно до п.11.1. Договору він вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє на протязі 11 календарних місяців.

Як вбачається з Додатку №1 від 27.01.09р. до Договору №AS-2701/01 від 27.01.09р. загальна площа Обєкту суборенди розташованого на 4 поверсі за адресою: м. Київ, вул.. Новозабарська, 2/6, літ. „А” та визначеного на поверховому плані Приміщення становить 72 кв. м. Загальний розмір Орендної плати за користування Обєктом суборенди становить 10800,00 грн. на місяць.

Нежиле приміщення (площі), яке знаходиться на 4 поверсі за адресою: м. Київ, вул.Новозабарська, 2/6, літ. „А” було передано Позивачем Відповідачу за актом приймання-передачі нежилого приміщення №0106/001 від 01.06.09р.

27.11.09р. між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Договору №AS-2701/01 від 27.01.09р., в якій сторони домовилися про продовження дії даного Договору до 11.12.09р. (останній день суборенди).

За актом приймання-передачі (повернення) нежилого приміщення №1112/001 від 11.12.09р. нежиле приміщення (площі), яке знаходиться на 4 поверсі за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ. „А” було повернуто Відповідачем Позивачу.

Станом на 08.04.10р. заборгованість Відповідача з орендної плати згідно даного Договору становить 47032,29 грн.: за серпень-листопад 2009 року 10800,00 грн. (4 місяці) щомісячно та за грудень 2009 року 3832,29 грн.

Згідно ч.ч.1,2,6 ст.283 Господарського кодексу України:

«1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

2. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

6. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.»

Відповідно до ст.286 Господарського кодексу України:

«1. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

3. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

4. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.»

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.”

Згідно ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.9.6. Договору, за порушення строків сплати Орендної плати, а так само порушення строків сплати інших платежів, визначених цим Договором (прострочення сплати) Суборендар сплачує на користь Орендаря пеню у розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного, Позивачем нараховано Відповідачу пеня у розмірі 492114,42 грн. за період з 21.07.09р. по 08.04.10р.

Відповідно до п.9.7. Договору, якщо прострочення сплати орендної плати або інших платежів перевищує 5 календарних днів Суборендар зобовязаний, крім пені, додатково сплатити на користь Орендаря штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

На підставі викладеного, Позивачем нараховано Відповідачу штраф у розмірі 9406,46 грн.

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України:

„Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.”

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України:

«У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.»

Ухвалами суду від 25.05.10р. та 08.06.10р. від Позивача витребовувалася письмова інформація, чи завдані невиконанням Договору №AS-2701/01 суборенди нежилого приміщення Позивачу збитки, якщо так в якому розмірі (надати розрахунок), та надати докази отримання збитків.

Доказів завдання йому реальних збитків Позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, а саме відсутність фактичних збитків Позивачу, та те, що штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, а саме: більше ніж в 10 разів перевищують суму основного боргу, суд доходить висновку про можливість зменшення розміру пені до 20000 грн., а штрафу до 5000 грн.

Таким чином, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 20000 грн., а штрафу в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути інфляційні у розмірі 2830,60 грн. за вересень 2009 року лютий 2010 року та 3% річних у розмірі 808,96 грн. за період з 21.07.09р. по 08.04.10р.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати, як і належних та достатніх доказів, які б спростовували викладені обставини щодо обґрунтованості нарахування пені, штрафу, інфляційних та 3% річних не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 47032 грн. 29коп. заборгованості по орендній платі, 20000 грн. пені, 5000 грн. штрафу, 2830 грн. 60коп. інфляційних та 808 грн. 96 коп. 3% річних.

В стягненні решти пені та штрафу в позові має бути відмовлено.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, сума основного боргу не погашена Відповідачем після порушення провадження у справі, зменшення розміру штрафу та пені здійснено судом не з підстав невірності їх нарахування, суд доходить висновку, що, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на Відповідача.

Керуючись ст.ст.33,49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (16600, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) на користь Приватного підприємства "Астра-Люкс” (04073, м. Київ, пр-т Московський, 21, код ЄДРПОУ 31120013, р/р 26000005921201 у ВАТ „Сведбанк” м. Києва, МФО 300164) 47032 грн. 29коп. заборгованості по орендній платі, 20000 грн. пені, 5000 грн. штрафу, 2830 грн. 60коп. інфляційних, 808 грн. 96 коп. 3% річних, 5521 грн. 93 коп. на відшкодування державного мита та 236 грн. 00 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя І.В. Кушнір

01.07.10