Рішення № 10956795, 27.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2010 р.Справа № 11/1077-10 За позовом ПАТ "Житомирголовпостач" м.Житомир

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Атріс-Транс" м. Хмельницький

про стягнення 5816,56 грн.

Суддя

Представники сторін:

позивача –Черниш М.М. –за довіреністю №01-06 від 12.01.2010р.

відповідача - не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач - публічне акціонерне товариство "Житомирголовпостач", м. Житомир звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Атріс-Транс", м. Хмельницький, 5816,56 грн. заборгованості, яка, як вказує позивач, виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору оренди складського приміщення № 02-05/09-1 від 18.05.2009 р.

Ухвалою суду від 10.06.2010 р. порушено провадження у справі № 11/1077-10, справу призначено до розгляду в судовому засіданні. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є реєстр відправленої рекомендованої кореспонденції. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення з датою вручення 16.06.2010р.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання суду представника відповідача.

В процесі розгляду справи позивачем в порядку ст.22 ГПК України подано суду письмове клопотання про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач частково погашено заборгованість в добровільному порядкеу. Враховуючи здійснення відповідачем проплати суми заборгованості позивач зменшив позовні вимоги та прсить стягнути з відповідача борг в сумі 4916,50грн.

Дане клопотання судом розглянуте та приймається.

Предметом спору необхідно визначити стягнення 4916,50грн.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.2010р. позовні вимоги підтримує та наполягав на їх задоволенні. На їх підтвердження надано оригінали документів, які суддею оглянуті та звіренні з копіями.

В судові засідання відповідач за викликом не з’явився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

18 травня 2009 р. між ПАТ "Житомирголовпостач" (орендодавець) та ТОВ "Атріс-Транс" (орендар) укладено договір оренди на складське приміщення.

У відповідності до умов даного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування складське приміщення площею 132 м.кв. (рампа складу „Урал”), що знаходиться по вул.Комерційна, 4 в м. Житомир.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято об’єкт оренди, підтвердженням чого є акт прийому-передачі майна від 18 травня 2009р.

У відповідності до розділу 2 договору, щомісячна орендна плата за складське приміщення становить 1980грн. (в т.ч. ПДВ), виходячи із вартості 15грн. за 1 кв.м. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість витраченої електроенергії, згідно показників лічильника електроенергії. Орендну плату орендар сплачує в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця 50% місячної орендної плати в 5-ти денний строк з початку оренди (першого місяця оренди) та останній розрахунок до 15 числа наступного місяця.

Розмір щомічної плати яку мав сплочувати відповаідач на рахунок позивача фіксувалася сторонами в щомічних актах прийому-передачі виконаних робіт і складалася із орендної плати, плати за використану електроенергію та плати за телефон.

На підставі цього, позивачем надано для підписання орендарю акти прийому-передачі виконаних робіт окремо за кожен місяць оренди та виставлено відповідачу рахунки на оплату орендної плати за користування приміщенням (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Згідно умов даного договору, термін його дії становить до 17.05.2010р.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що в разі наміру будь-якої сторони розірвати договір вона письмово повідомляє іншу за один місяць.

31 березня 2010 року відповідачем надано позивачу для підписання акт прийому передачі об’єкта оренди, згідно якого надано пропозицію розірвати договір оренди.

Враховуючи п.5.7 договору, даний договір розірвано 14.05.2010р.

Однак свої зобов’язання щодо оплати орендної плати за період користування приміщенням з травня 2009року по 14 травня 2010р. відповідач виконав частково і на момент винесення рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі в сумі 4916,50грн., підтвердженням чого є акти виконаних робіт, рахунки та картки з особового рахунку позивача..

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

18 травня 2009 р. між ПАТ "Житомирголовпостач" (орендодавець) та ТОВ "Атріс-Транс" (орендар) укладено договір оренди на складське приміщення, у відповідності до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування складське приміщення площею 132 м.кв. (рампа складу „Урал”), що знаходиться по вул. Комерційна, 4 в м. Житомир.

У відповідності до ст. 759, 762 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Згідно умов даного договору, термін його дії становить до 17.05.2010р.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що в разі наміру будь-якої сторони розірвати договір вона письмово повідомляє іншу за один місяць.

31 березня 2010 року відповідачем надано позивачу для підписання акт прийому передачі об’єкта оренди, згідно якого надано пропозицію розірвати договір оренди.

Враховуючи п.5.7 договору, даний договір розірвано 14.05.2010р.

Однак свої зобов’язання щодо оплати орендної плати за період користування приміщенням з травня 2009року по 14 травня 2010р. відповідач виконав частково і на момент винесення рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі в сумі 4916,50грн., підтвердженням чого є акти виконаних робіт, рахунки та картки з особового рахунку позивача..

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "Житомирголовпостач" м.Житомир до товариства з обмеженою відповідальністю "Атріс транс" м. Хмельницький про стягнення 4916грн.50коп. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атріс транс" м. Хмельницький, вул. Заводська, 155, код 34256201) на користь публічного акціонерного товариства "Житомирголовпостач" м.Житомир, вул. Комерційна, 4, код 01881652) –4916,50грн. (чотири тисячі дев’ятсот шістнадцять грн. 50коп.) заборгованості, витрати по оплаті державного мита в сумі 102грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ.

Видати довідку на повернення публічному акціонерному товариству "Житомирголовпостач" (м.Житомир, вул. Комерційна, 4, код 01881652) з Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 206,00грн. (двісті шість грн.), сплачених платіжним дорученням №626 від 02.06.2010р. як зайво сплочених, залишивши оригінал доручення в матеріалах справи.

                              Суддя                                                                      

Повний текст рішення віддруковано та підписано суддею 30.08.2010р.

Віддрук. 3 прим.:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3 –відповідачу,