Рішення № 10956757, 31.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2010 р.Справа № 22/1064-10 За позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м.Хмельницький

до дочірнього товариства торгово-виробничого підприємства робітничого постачання "Проскурів-Торг", с.Розсоша

про стягнення 22617,65 грн.

Суддя

Представники сторін:

позивач: Ялівчук А.А. - за довіреністю №15/09 від 11.01.2010р.

відповідач: не з'явився

Рішення приймається 31.08.2010 р., оскільки в судовому засіданні 30.08.2010 р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до господарського суду яким просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 22617,65 грн., в т.ч. основний борг за послуги з теплопостачання за період з 01.12.2008р. по 01.05.2010р. в сумі 20285,71грн., 1291,95грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 314,47грн. - 3% річних, 725,52грн. пені. Як на підставу позовних вимог посилається на укладений між ними договір на постачання теплової енергії від 30.05.2008р. за №1954/40 та неналежне виконання його умов щодо своєчасної сплати за спожиту теплову енергію.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи наявними в матеріалах доказами, зокрема вказаним договором та рахунками.

30.08.2010 р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача. При цьому у запереченні зазначено, що звернення відповідача від 04.04.2009 р. про припинення постачання теплової енергії в приміщення по вул. Кам'янецька 259/1 не припиняє дію договору на постачання теплової енергії №1954/40 від 30.05.2008 р. Так, на вказаний лист надано відповідь №893/01 від 28.04.2009 р., в якій зазначено, що відключення від мереж централізованого опалення є можливим при умові отримання технічних вимог та повному розрахунку за спожите тепло. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на п.п.3,24,25,26,27 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630. Також, на думку позивача, відповідач визнав листом №17 від 23.11.2009 р. утворену заборгованість за спожиту теплову енергію та надав графік її погашення.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2010 р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вони не підтверджені поданими доказами. Надав відзив на позов, у якому зазначається, що 30 травня 2008 року між МКП „Хмельницктеплокомуненерго" та ДП „Проскурів-Торг" було укладено договір № 1954/40 на постачання теплової енергії. 01.04.2009р. відповідачем було направлено на адресу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" лист № 4, відповідно до якого підприємство відповідача просило зупинити постачання теплової енергії. Розраховуючи, що договір № від 30.05.2008р. № 1954/40 припинив свою дію та не був пролонгованим в порядку п. 10.4. даного договору у зв'язку із завчасним повідомленням споживача про необхідність припинення постачання теплової енергії, підприємство не здійснювало розрахунок за протиправно поставлену теплову енергію. На думку відповідача, позивачем було порушено вимоги договору щодо обов'язку припинити постачання теплової енергії, не заважаючи на відповідне звернення споживача. Таким чином стверджує відповідач нарахування за спожиту теплову енергію відбулося із порушеннями вимог договору.

На думку відповідача, постачання теплової енергії, за яку МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" ставить питання про стягнення коштів, здійснювалось в супереч умовам договору, поза межами строку його дії та у порушення вимог щодо відключення від теплопостачання на вимогу споживача.

Відповідач в судове засідання 30.08.2010 р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів не надав, причини неподання суду не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до довідки №98 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.01.2000р. торгово-виробниче підприємство робітничого постачання "Проскурів-Торг" зареєстроване як юридична особа за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша, вул. Шкільна, 2, код 23834133.

30.05.2008р. між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії №1954/40, відповідно до п.1.1 якого енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача (п.2.1 договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п.3.2.2 договору).

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом. Проектування та встановлення приладів обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. Встановлення приладів обліку виконується згідно з узгодженим енергопостачальною організацією проектом на межі балансової належності експлуатаційної і відповідальності тепломереж енергопостачальної організації та споживача. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії (показники розрахункових приладів обліку) до 25 числа розрахункового місяця. У випадку неподання показників розрахункових приладів обліку в зазначений строк, визначення обсягів використаної теплової енергії здійснюється відповідно до встановлених тарифів. Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку №2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів обліку або виході його з ладу кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом. У разі підключення споживача без приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами обліку споживачів підключених до ЦТП, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу пропорційно його договірним навантаженням (розділ 5 договору).

Згідно п.п. 6.1, 6.2 та 6.3 договору розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця. Остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п. 7.2.3 даного договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно додатку №1 до договору №1954/40 від 30.05.2008р. тариф складає 4,43грн. за кв.м., загальна площа 275,6м.кв.

Цей договір набуває чинності з 30.05.2008р. та діє до 30.05.2009р. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; прийняття рішення господарським судом; ліквідації сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).

Договір підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п.1.1 додатку №3 до договору №1954/40 від 30.05.2008р. енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу у разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання.

На виконання вимог вказаного договору позивач виставляв відповідачу до оплати рахунки №40 від 08.12.08р. на суму 1868,57грн., від 12.01.09р. на суму 1868,57грн., від 13.02.09р. на суму 2254,41грн., від 10.03.09р. на суму 2254,41грн., від 09.04.09р. на суму 2254,41грн., від 13.05.09р. на суму 1681,11грн., від 04.06.09р. на суму 2254,41грн., від 07.07.09р. на суму 2254,41грн., від 07.08.09р. на суму 2254,41грн., від 08.08.09р. на суму 2254,41грн., від 08.10.09р. на суму 2254,41грн., від 10.11.09р. на суму 2254,41грн., від 02.12.09р. на суму 2254,41грн., від 11.01.2010р. на суму 2254,41грн., від 05.02.2010р. на суму 2254,41грн., від 04.03.2010р. на суму 2254,41грн., від 07.04.2010р. на суму 2254,41грн.

Однак, відповідачем умови договору належним чином не були виконані, за надані послуги розрахунок проведено частково в сумі 16694,28 грн.

Оскільки відповідач суму заборгованості в розмірі 20285,71грн. в добровільному порядку своєчасно не погасив, позивач нарахував відповідачу 1291,95грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 314,47грн. - 3% річних, 725,52грн. пені.

В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в добровільному порядку, тому позивач звернувся з позовом про примусове її стягнення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне :

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.11, ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплатити кошти.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Факт наявності основної заборгованості за період з грудня 2008 р. по квітень 2010р. в сумі 20285,71грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, додатками №№ 1, 3 до договору, рахунками, розрахунками, тощо.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Статтею 35 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов судом до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а також спростовуються наявними у справі матеріалами.

          Так, з приводу припинення дії договору №1954/40 від 30.05.2008 р., суд вважає за необхідне вказати таке. Відповідно до п.10.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з 30.05.2008р. та діє до 30.05.2009р. Пунктом 10.4. встановлено, що договір вважаться пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Тобто, вказаним пунктом договору сторони встановили, що за місяць до закінчення строку дії договору сторона, яка не зацікавлена в пролонгації договору, повинна письмово повідомити іншу сторону договору про його припинення. Отже, докази повідомлення відповідачем позивача про припинення дії договору відсутні.

          Заява від 01 квітня 2009 р. №4 не припиняє дію договору №1954/40 від 30.05.2008 р. на постачання теплової енергії, оскільки остання не містить посилань на припинення дії договору, а стосується лише неможливості оплати відповідачем спожитого тепла та призупинення дії договору з 01 квітня 2010 р. Проте, звертається увага, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (п.1ст. 651 ЦК України), що також виключає можливість розірвання договору з 01.04.2010 р.

Будь-яких інших листів сторонами в матеріали справи не надано.

Крім того, зміст складеного відповідачем графіка погашення заборгованості від 23.11.2009 (не погодженого позивачем) свідчить про визнання дочірнім підприємством торгово-виробничого підприємства робітничого постачання "Проскурів -Торг" заборгованості станом на 23.11.2009 р. в сумі 11272,05 грн.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості із врахуванням інфляційних витрат та 3% річних, а також суми пені, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Договором, а саме, п.п. 7.2.3 сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Через несвоєчасне виконання зобов’язань позивач нарахував відповідачу пеню за порушення термінів проведення розрахунків в загальній сумі 725,52грн. за період з 10.11.2009р. по 01.05.2010р. на прострочену заборгованість в розмірі 2254,41грн. в сумі 216,52грн., за період з 10.12.09р. по 01.05.2010р. на прострочену заборгованість в розмірі 2254,41грн. в сумі 178,53грн., за період з 10.01.2010р. по 01.05.2010р. на прострочену заборгованість в розмірі 2254,41грн. в сумі 139,28грн., за період з 10.02.2010р. по 01.05.2010р. на прострочену заборгованість в розмірі 2254,41грн. в сумі 101,29грн., за період з 10.03.2010р. по 01.05.2010р. на прострочену заборгованість в розмірі 2254,41грн. в сумі 64,57грн., за період з 10.04.2010р. по 01.05.2010р. на прострочену заборгованість в розмірі 2254,41грн. в сумі 25,32грн., яка нарахована правомірно з врахуванням вимог господарського і цивільного законодавства України та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивач також правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати за січень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 1864,59грн. в сумі 54,07грн., за лютий 2009р. на суму заборгованості в розмірі 2864,59грн. в сумі 42,97грн., за березень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 4619,00грн. в сумі 64,67грн., за квітень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 6373,41грн. в сумі 57,36грн., за травень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 8319,25грн. в сумі 41,60грн., за червень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 6885,95грн. в сумі 75,75грн., за липень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 8440,36грн. в сумі 0,00грн., за серпень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 9013,66грн. в сумі 0,00грн., за вересень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 9013,66грн. в сумі 72,11грн., за жовтень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 9013,66грн. в сумі 81,12грн., за листопад 2009р. на суму заборгованості в розмірі 9013,66грн. в сумі 99,15грн., за грудень 2009р. на суму заборгованості в розмірі 11268,07грн. в сумі 101,41грн., за січень 2010р. на суму заборгованості в розмірі 11268,07грн. в сумі 202,83грн., за лютий 2010р. на суму заборгованості в розмірі 13522,48грн. в сумі 256,93грн., за березень 2010р. на суму заборгованості в розмірі 15776,89грн. в сумі 141,99грн., на загальну суму 1291,95грн.

Також 3% річних за період з 10.01.2009р. по 23.01.2009р. на суму заборгованості в розмірі 1864,59грн. в сумі 2,15грн., за період з 23.01.2009р. по 10.02.2009р. на суму заборгованості 996,02грн. в сумі 1,56грн., за період 10.02.2009р. по 31.03.2009р. на суму заборгованості в розмірі 496,02грн. в сумі 2,04грн., за період 10.02.2009р. по 31.03.2009р. на суму заборгованості в розмірі 1868,57грн. в сумі 7,68грн., за період 31.03.2009р. по 29.04.2009р. на суму заборгованості в розмірі 1864,59грн. в сумі 4,60грн., за період 29.04.2009р. по 06.05.2009р. на суму заборгованості в розмірі 1556,02грн. в сумі 1,02грн., за період 10.03.2009р. по 06.05.2009р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 10,75грн., за період 06.05.2009р. по 13.05.2009р. на суму заборгованості в розмірі 2250,43грн. в сумі 1,48грн., за період 13.05.2009р. по 26.05.2009р. на суму заборгованості в розмірі 996,02грн. в сумі 1,15грн., за період 26.05.2009р. по 16.06.2009р. на суму заборгованості в розмірі 696,02грн. в сумі 1,32грн., за період 10.04.2009р. по 26.08.2009р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 25,76грн., за період 10.05.2009р. по 16.09.2009р. на суму заборгованості в розмірі 2254,61грн. в сумі 24,09грн., за період 10.06.2009р. по 10.07.2009р. на суму заборгованості в розмірі 1681,11грн. в сумі 4,28грн., за період 10.07.2009р. по 13.10.2009р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 17,79грн., за період 10.08.2009р. по 08.12.2009р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 22,42грн., за період 10.09.2009р. по 01.05.2010р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 42,99грн., за період з 10.10.2009р. по 01.05.2010р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 37,24грн., за період з 10.11.2009р. по 01.05.2010р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 31,69грн., за період з 10.12.2009р. по 01.05.2010р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 26,13грн., за період з 10.01.2010р. по 01.05.2010р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 20,38грн., за період з 10.02.2010р. по 01.05.2010р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 14,82грн., за період з 10.03.2010р. по 01.05.2010р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 9,45грн., за період з 10.04.2010р. по 01.05.2010р. на суму заборгованості в розмірі 2254,41грн. в сумі 3,71грн., на загальну суму 314,47грн., які підлягають стягненню із відповідача у повному об'ємі.

За таких обставин, позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України, скільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 47, 13, 15, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до дочірнього підприємства торгово-виробничого підприємства робітничого постачання "Проскурів-Торг", с. Розсоша Хмельницького району про стягнення 22617,65грн. задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства торгово-виробничого підприємства робітничого постачання "Проскурів-Торг" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша, вул. Шкілька, 2, код 23834133) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький (вул. Пересипкіна 5, іден. код 03356571) 20285,71грн. (двадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 71 коп.) основного боргу, 1291,95грн. (одну тисячу двісті дев'яносто одну гривню 95 коп.) нарахувань за встановленим індексом інфляції, 314,47 грн. (триста чотирнадцять гривень 47 коп.) 3% річних, 725,52грн. (сімсот двадцять п'ять гривень 52 коп.) пені, 226,18грн. (двісті двадцять шість гривень 18 коп.) державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.:1 - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу.