Ухвала суду № 109559196, 13.03.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1161/22

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області у справі

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури, м. Київ в інтересах держави в особі

Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, м. Київ

до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Київська обл., Бучанський р-н., с. Дмитрівка

треті особи: Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Новосілки,

Державне підприємство Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка,

Товариство з обмеженою відповідальністю Оазис-ДМ, Львівська обл., м. Львів,

ОСОБА_1 , м. Київ

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою

встановив:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи: Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, Товариство з обмеженою відповідальністю Оазис-ДМ, ОСОБА_1 , в якому він просить усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 08.12.2020 р. з індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 та усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом її повернення на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

06.03.2023 р. до господарського суду Київської області від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України надійшла позовна заява третьої особи до відповідача - Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора, в якій заявник просить суд скасувати рішення державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 р. за індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку площею 30,0 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 та витребувати з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на користь Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України у постійне користування земельну ділянку державної форми власності площею 30,0 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.03.2023 р. відкладено судове засідання на 21.03.2023 р.

Розглянувши позовну заяву Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Проте, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним із первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже третьою особою є особа, яка вважає, що саме їй належить право на предмет спору, під яким розуміється матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 р. у справі № 916/1743/18, від 17.07.2019 р. у справі № 910/12449/18, від 20.05.2019 р. у справі № 916/1302/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. у справі № 916/3245/17.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області незаконно позбавлено права (власності) розпорядження, а ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» права користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, з огляду на що, за твердженням прокурора, інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області підлягають захисту відповідно до ст.ст. 21, 152 Земельного кодексу України та ст.ст. 16, 391 Цивільного кодексу України.

Отже позов прокурора поданий на захист права власності держави на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, уповноваженим органом з розпорядження якої є Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Водночас третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державне підприємство Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України у позові не посилається на те, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, а так же як і прокурор вважає вказану земельну ділянку державною власністю та просить витребувати з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 у її постійне користування.

Зазначене кореспондується з твердженням прокурора, який у позові вказує, що ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» незаконно позбавлено права користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Суд зазначає, що предметом спору є земельна ділянка площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, яка перебуває у державній власності, а спір між сторонами вирішується, зокрема, в частині можливості Головного управління Держгеокадастру у Київській області реалізувати правомочності щодо належного розпорядження вказаною земельною ділянкою, доказів наявності права власності на яку у Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, як і правових підстав можливості звернення до суду з позовними вимогами щодо захисту інтересів держави, заявником суду не надано.

Отже, суд звертає увагу заявника на те, що предметом розглядуваного спору є захист права державної власності на земельну ділянку та цей спір вирішується між двома особами, що претендують саме на права власності на зазначену земельну ділянку. Сторонами такого спору є Держгеокадастр та Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області, конкуруючі інтереси яких полягають у тому, що перший вважає, що земельна ділянка перебуває у державній власності, коли як внаслідок прийняття спірного рішення державного реєстратора на земельну ділянку було зареєстровано право комунальної власності за відповідачем.

З огляду на це, з урахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою для прийнятності позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет позову в межах цієї справи, є наявність у такої третьої особи власних конкуруючих із позивачем інтересів, що буквально означає наявність власних претензій на право власності на спірну земельну ділянку.

Втім, як вже зазначалося, Державне підприємство Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, є лише фактичним землекористувачем спірної земельної ділянки і його право постійного користування є лише похідним від вирішення спору між двома суб`єктами права державної та комунальної власності на земельну ділянку.

Таким чином, заява Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України безпосередньо не спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем у справі, а тому не відповідає необхідним вимогам, що ставляться ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд із цим суд зазначає, що з урахуванням обставин справи, результати її вирішення безпосередньо впливають на права та інтереси Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України з огляду на похідний характер належного йому права користування спірною земельною ділянкою, та саме тому зазначена особа залучена до участі у справі, як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову. З цих же мотивів до участі у справі залучені і інші треті особи, що також стверджують про виникнення у них права користування (права оренди) спірною земельною ділянкою.

Таким чином, Державне підприємство Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України не є третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в розумінні ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, за результатами розгляду цієї справи або паралельно із її розглядом Державне підприємство Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України не обмежено у праві звернутися до суду із самостійним позовом з метою захисту свого права користування земельною ділянкою із, напевно, відмінним складом відповідачів у справі.

Проте, подання такого позову в межах розглядуваної справи унеможливлено через як імперативні приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, так і з огляду на абсолютну недоцільність їх спільного розгляду через значну відмінність змісту та сутності захищуваного права.

Згідно з ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З огляду на невідповідність поданої заяви вимогам ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у сукупності із положеннями ст. 180 цього Кодексу заява Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 49, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Державного підприємства Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України разом з доданими до неї документами повернути заявнику.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева