Рішення № 109559197, 28.02.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/2588/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агросем», м. Київ,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро», с.Мусійки Іванківського району Київської області,

про стягнення 390 532,74 грн.,

за участю представників:

від позивача:Самсонюк Я.О., адвокат, ордер серії ВК №1067450 від 30.01.2022;

від відповідача:Коноваленко Є.О., адвокат, ордер серії АІ №1323081 від 20.12.2022;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросем», м. Київ (далі за текстом ТОВ «Агросем»), 12.12.2022 звернувся з позовом вих. №ОЛ-05.12.22.815/1 від 05.12.2022 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро», с. Мусійки Київської області (далі за текстом ТОВ «Заруддя-Агро»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму грошових коштів в розмірі 390 532,74 грн., з яких:

- 342 877,46 грн. основний борг за договором поставки №19.07.22-167/1 від 19.07.2022;

- 13 301,77 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами (за період з 07.10.2022 до 04.12.2022) відповідно до пункту 9.2 Договору;

- 1 944,54 грн. 3% річних (за період з 27.09.2022 до 04.12.2022) відповідно до ст. 625 ЦК України;

- 32 408,97 грн. пені (за період з 27.09.2022 по 04.12.2022).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.07.2022 між ТОВ «Агросем» (постачальник) та ТОВ «Заруддя-Агро» (покупець) укладено Договір поставки №19.07.22-167/1, за умовами якого постачальник зобов`язався передати (поставити) покупцю у його власність продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язався прийняти зазначений товар та оплатити його.

У відповідності до умов вищевказаного договору, ТОВ «Агросем» здійснило поставку продукції на загальну суму 342 877,46 грн., що підтверджується видатковою накладною №АГ-02/08200 від 02.08.2022.

За твердженням позивача, ТОВ «Заруддя-Агро» своїх зобов`язань згідно Договору №19.07.22-167/1 від 19.07.2022 не виконало, поставлений товар на суму 342 877,46 грн. не оплатило, у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути вказану заборгованість у судовому порядку. Крім того, у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 13 301,77 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами; 1 944,54 грн. 3% процентів річних та 32 408,97 грн. пені.

Крім того, ТОВ «Агросем» просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (судовий збір) у розмірі 5 857,99 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2588/22 в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.01.2023. Зобов`язано позивача надати власні письмові пояснення, підтверджені письмовими доказами, щодо невідповідності ціни позову та розрахунку позовних вимог поданим первинним документам.

Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати платіжні документи, що підтверджують оплату товару за договором поставки №19.07.22-167/1 від 19.07.2022 за видатковою накладною №АГ-02/08200 від 02.08.2022.

21.12.2022 на електронну пошту суду від адвоката Самсонюк Я.О. надійшли додаткові пояснення від 19.12.2022 №ОЛ-19.12.22/853/1 щодо вартості поставленого товару. До вказаних пояснень адвокатом Самсонюк Я.О. долучено ордер серії ВК №1063024 від 19.12.2022 на представництво інтересів ТОВ «Заруддя-Агро» та заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від імені ТОВ «Агросем». Вказані додаткові пояснення надійшли до суду в оригіналі поштою 26.12.2022.

У підготовчому судовому засіданні 23.01.2023 у справі №911/2588/22 судом оголошено перерву до 06.02.2023, про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розпис, а відсутній відповідач ухвалою про повідомлення у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.

03.02.2023 на електронну пошту суду від представника ТОВ «Агросем» надійшли додаткові пояснення вих. №ОЛ.-03.02.23/65 від 03.02.2023, в яких, зокрема, зазначено про технічну помилку, яку було допущено в Ордері про надання правової (правничої) допомоги серії ВК №1063024 від 19.12.2022 на представництво інтересів ТОВ «Агросем» у господарському суді Київської області у справі №911/2588/22. Вказані додаткові пояснення надійшли до суду в оригіналі поштою 06.02.2023.

06.02.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача ТОВ «Заруддя-Агро» надійшов відзив від 14.01.2022 у справі №911/2588/22, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на настання форс-мажорних обставин, зумовлених військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме, закриття кордонів із Україною та відключення електричної енергії.

Також ТОВ «Заруддя-Агро» наголошує на тому, що за своєю правовою природою проценти у договорі поставки між сторонами у даному спорі є пенею, яка у відповідності до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» повинна бути обмежена подвійною обліковою ставкою та нараховуватися за 6 місяців після виникнення права на нарахування пені, якщо сторони не домовилися про інше (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У взаємовідносинах сторін всі нарахування пені обмежуються подвійною обліковою ставкою НБУ і тому фактично стягнення пені можливе лише один раз, а тому заявлена позовна вимога про стягнення коштів за користування чужими грошовими коштами є безпідставною.

Крім того, 06.02.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача ТОВ «Заруддя-Агро» надійшли письмові судові дебати у справі від 06.02.2023, в яких відповідач звертає увагу на те, що додаткова угода №1 до Специфікації №l від 25.08.2022 до Договору поставки №19.07.22-167/1 від 19.07.2022, а також додаткова угода №2 до Специфікації №1 від 25.08.2022 до Договору поставки №19.07.22-167/1 від 19.07.2022, які змінюють ціну та номенклатуру товару підписані 12 серпня 2022 року та 12 вересня 2022 року, тобто після поставки товару, яку було здійснено 2 серпня 2022 року. Відтак, зазначені додаткові угоди не відповідають вимогам закону.

06.02.2023 до господарського суду Київської області від позивача ТОВ «Агросем» надійшли додаткові пояснення (відповідь на відзив) вих. №ОЛ-06.02.23/70 від 06.02.2023, в яких позивач наголошує на тому, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, оскільки саме сертифікат (довідка) виданий Торгово-промисловою палатою на ім`я відповідача із зазначенням конкретних зобов`язань за договором, які не можна виконати, є підтвердженням факту настання форс-мажорних обставин.

Разом з тим, позивач твердить, що відповідач не надав жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконувати зобов`язання за договором та обставинами форс-мажору. Крім того, відповідачем не було дотримано положень пункту 8.2 Договору щодо обов`язку повідомити позивача, у строк не пізніше 3 днів з дня настання форс-мажорних обставин, про їх наявність та вплив на виконання договору.

Також позивач наголошує на тому, що правова природа відповідальності, яка визначена у розмірі 24% річних від суми простроченої заборгованості починаючи з 11 дня прострочення, до дня фактичної оплати, за правовим змістом є передбаченими договором процентами за користування чужими грошовими коштами згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, коли боржник повинен сплатити кошти, але неправомірно не сплачує їх.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2023.

10.02.2023 до господарського суду Київської області від позивача ТОВ «Агросем» повторно надійшли додаткові пояснення (відповідь на відзив) вих. №ОЛ-06.02.23/70 від 06.02.2023.

21.02.2023 на електронну адресу суду від представника позивача ТОВ «Агросем» надійшла заява вих. №ОЛ.21.02.23/108 від 21.02.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2023 залишена без задоволення.

27.02.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача ТОВ «Заруддя-Агро» надійшло додаткове обґрунтування заперечень (відзиву) щодо додаткових пояснень у справі позивача, в яких відповідач повторно наголошує на тому, що за своєю правовою природою проценти у договорі поставки між сторонами у даному спорі є пенею, яка у відповідності до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» повинна бути обмежена подвійною обліковою ставкою та нараховуватися за 6 місяців після виникнення права на нарахування пені, якщо сторони не домовилися про інше (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У взаємовідносинах сторін всі нарахування пені обмежуються подвійною обліковою ставкою НБУ і тому фактично стягнення пені можливе лише один раз, а тому заявлена позовна вимога про стягнення коштів за користування чужими грошовими коштами є безпідставною.

У судове засідання 28.02.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 28.02.2023 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ «Агросем» до ТОВ «Заруддя-Агро» про стягнення 390532,74 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

19.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросем» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» (покупець) укладено Договір №19.07.22-167/1 поставки (далі Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - «Товар»), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити її (п. 1.1 Договору);

- погоджені сторонами найменування, асортимент, одиниця виміру та кількість товару, вказуються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.1 Договору);

- кожна специфікація регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору та не скасовує чи не змінює попередні специфікації, якщо тільки інше не вказано в ній, сторони в специфікації можуть вказати про непоширення на неї певних умов Договору або застосування їх до певної специфікації на умовах, вказаних у такій специфікації. У випадку розходжень між умовами Договору і умовами певної специфікації, пріоритет мають умови такої специфікації (п. 2.2 Договору);

- загальна кількість та вартість товару, що поставляться по даному Договору, визначається сукупністю всього товару, що передається постачальником у власність покупцеві, за усіма специфікаціями, протягом строку дії цього Договору (п. 2.3 Договору);

- ціна за одиницю та загальна вартість товару, зазначаються сторонами у специфікаціях (п. 3.1 Договору);

- протягом строку дії цього Договору, грошові зобов`язання покупця існують та підлягають сплаті у гривні. Оскільки товар має імпортну складову, у специфікаціях сторони визначають еквівалент ціни товару в іноземній валюті (долар США чи Євро). Якщо в специфікації ціна товару визначена без еквіваленту ціни в іноземній валюті та окремо вказано, що коригування ціни товару до іноземної валюти, не здійснюється, до поставки такого товару, не застосовуються положення договору в частині коригування ціни до іноземної валюти (п. 3.2 Договору);

- покупець оплачує товар шляхом 100% передоплати, якщо інший порядок та строки розрахунків не визначені у відповідній специфікації. Датою виконання зобов`язання по оплаті є день надходження коштів на рахунок постачальника або день передачі векселя, або дата підписання угоди чи отримання листа про зарахування зустрічних однорідних вимог.

У випадку, якщо в період дії цього Договору між сторонами не буде підписано специфікацію на поставку товару, проте товар фактично буде поставлений згідно видаткової накладної, у якій буде посилання на Договір та яка була підписана представником покупця, така видаткова накладна прирівнюється до специфікації. Покупець зобов`язується оплатити товар, поставлений за такою видатковою накладною, в день його отримання. При цьому коригування вартості товару відбувається в порядку, визначеному пп. 3.6-3.9 даного Договору, незалежно від того, чи визначено у видатковій накладній еквівалент ціни товару в іноземній валюті (п. 3.5 Договору);

- у разі зміни курсу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, якщо інші умови не визначені Договором чи специфікацією, покупець, у день здійснення оплати за товар, зобов`язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити постачальнику, як скориговану вартість товару, за наступною формулою:

Y=X*В/А, де

X - вартість/частина вартості товару у гривнях, зазначена у відповідній специфікації,

А - курс продажу іноземної валюти до гривні на дату, що передує даті підписання специфікації,

В - курс продажу іноземної валюти до гривні на останній робочий день, що передує даті оплати,

Y - кінцева вартість неоплаченої частини товару, у гривнях.

Покупець вправі звернутися до постачальника, з проханням провести розрахунок, відповідно до вказаної формули, та повідомити йому суму, що підлягає оплаті за товар (його частину).

В якості курсу іноземної валюти до гривні, використовується курс продажу іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України, що склався на момент закриття торгів та який визначається згідно інформації, опублікованої за посиланням: https://minfin.com.ua/currency/mb/, якщо інше не визначене в Договорі чи специфікації. При цьому, для розрахунку використовується курс гривні до однієї одиниці іноземної валюти, із деталізацією до чотирьох знаків після коми. В друкованих формах документів вказується ціна та вартість товару, із заокругленням до двох знаків після коми.

Сторони домовились про те, що якщо курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, зміниться більше ніж на 1% на другий банківський день від дня зарахування коштів (їх частини), постачальник вправі скоригувати вартість товару у гривні, сплачену покупцем, на величину таких змін.

У разі виникнення суперечок щодо курсу іноземної валюти, достатнім доказом існування такого курсу на визначену дату є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена постачальником та засвідчена підписом його уповноваженої особи та печаткою (п. 3.6 Договору);

- у випадку прострочення оплати товару покупцем, постачальник, з першого дня порушення, набуває право в односторонньому порядку скоригувати вартість товару, відповідно до умов п. 3.6 Договору та вимагати негайної повної оплати за весь товар, а покупець повинен негайно виконати вказану вимогу. Коригування вартості товару, що буде оплачений з простроченням, здійснюється лише у разі збільшення курсу продажу іноземної валюти до гривні, на дату оплати. У випадку зниження курсу, валютний еквівалент вартості товару, що буде оплачений з простроченням, розраховується по курсу на момент укладення специфікації (п. 3.8 Договору);

- у випадку прострочення оплати товару/його частини, при поданні постачальником позову до суду, для індексації (коригування) вартості товару, відповідно до умов п. 3.6 Договору, датою або днем оплати товару, буде вважатися дата складання та підписання позовної заяви до суду. При цьому, коригування вартості товару здійснюється з врахуванням умов п.3.8 даного Договору (п. 3.9 Договору);

- поставка товару здійснюється окремими партіями, на умовах та у строки, визначені у специфікаціях. У разі порушення строків оплати товару, постачальник вправі притримати поставку товару на кількість днів, рівну кількості днів прострочення оплати і до нього не можуть застосовуватись передбачені цим Договором та чинним законодавством України, санкції за прострочення поставки товару. Крім того, постачальник вправі передати товар по ціні, яка складеться на день фактичної передачі, або відмовитись від виконання своїх зобов`язань з поставки товару (п. 4.1 Договору);

- загальна кількість товару, поставленого згідно даного Договору, може коливатися в межах +/- 5 %. При цьому покупець оплачує фактично поставлену кількість товару (п. 4.4 Договору);

- сторона звільняється від визначеної цим Договором та/або чинним в Україні законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, за умовами, що їх настання було засвідчене у встановленому порядку. Перелік форм-мажорних обставин визначається згідно чинного в Україні законодавства, на момент їх настання (п. 8.1 Договору);

- сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно, але не пізніше 3 (трьох) днів з дня настання таких обставин повідомити іншу сторону про наявність таких обставин та їх вплив на виконання цього договору, та надати документ, що підтверджує дію форс-мажорних обставин. Форс-мажорні обставини повинні бути належним чином засвідчені Торгово-промисловою палатою України у встановленому порядку (п. 8.2 Договору);

- виникнення форс-мажорних обставин, не є підставою для відмови покупця від оплати за товар, поставлений до їх виникнення (п. 8.3 Договору);

- у випадку порушення строків та/або умов оплати товару, покупець сплачує на вимогу постачальника пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати.

При простроченні оплати на строк понад 10 (десять) календарних днів, покупець зобов`язується додатково виплатити постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних від суми простроченої заборгованості, починаючи з 11 (одинадцятого) дня прострочення, до дня фактичної оплати.

При простроченні оплати товару, ціна якого визначена в специфікації без еквіваленту ціни в іноземній валюті, покупець зобов`язується додатково виплатити постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня фактичної оплати (п. 9.2 Договору);

- нарахування штрафних санкцій, відповідно до умов цього Договору, не обмежується 6-місячним строком, а здійснюється та сплачується за весь час прострочення виконання зобов`язання, а також збільшується позовна давність про стягнення неустойки до 3-х років (п. 9.5 Договору);

- договір набуває чинності з дати підписання обома сторонами і діє протягом одного року, з моменту його укладення, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору, за місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважаться пролонгованим на тих же умовах, на той же термін (п. 11.1 Договору).

25.07.2022 сторонами погоджено Специфікацію №1 до Договору поставки №19.07.22-167/1 від 19.07.2022, в якій сторони узгодили товар, кількість, вартість товару на момент укладення даної специфікації та еквівалент загальної вартості (дол. США).

Відповідно до вказаної Специфікації №1 від 25.07.2022 постачальник здійснює поставку ІНВ1030, насіння озимого ріпаку та Панчер, насіння озимого ріпаку. Вартість товару, що поставляться на момент укладення даної Специфікації, становить 702 433,25 грн. з ПДВ, еквівалент 19 018,61 доларів США.

Курс що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті укладання даної специфікації, складає 36,934 грн. за 1 дол. США (п. 1 Специфікації).

До визначеного в даній специфікації товару, коригування вартості, визначене у п. 3.6 Договору, застосовується лише у разі збільшення курсу іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України (п. 2 Специфікації).

Покупець оплачує вартість Товару наступним чином: оплата товару в розмірі 100% загальної вартості товару, що постачається за даною Специфікацією, здійснюється до 04 серпня 2022 року (п. 3 Специфікації).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар насіння озимого ріпаку ПАНЧЕР у кількості 67 мішків за ціною 4 358,21 грн. без ПДВ на загальну суму 292000,07 грн. (без ПДВ), ПДВ 14%, сума з ПДВ 332 880,08 грн., про що свідчить належним чином оформлена, підписана обома сторонами та скріплена печатками обох сторін видаткова накладна №АГ-02/08200 від 02.08.2022 на суму 332 880,08 грн.

12.08.2022 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Специфікації №1 від 25.08.2022 до Договору поставки №19.07.22-167/1 від 19.07.2022, в якій сторони домовились змінити номенклатуру товару, що має бути поставлений, у зв`язку з чим дійшли взаємної згоди внести зміни до Специфікації №1 та викласти її в новій редакції. Відповідно до вказаної Додаткової угоди №1 до поставки належало насіння озимого ріпаку Панчер у кількості 67 мішків за ціною 4358,21 грн. без ПДВ на загальну суму 292 000,07 грн. без ПДВ, що відповідає вже фактично поставленому товару за видатковою накладною №ФГ-02/08200 від 02.08.2022. Сторонами погоджено, що оплата товару у розмірі 100% загальної вартості товару, що постачається, здійснюється до 04.08.2022. Сторонами зафіксовано курс на Міжбанківському валютному ринку 36,9343 грн. за 1 долар США.

Разом із тим, суд звертає увагу, що у Додатковій угоді №1 допущено арифметичну помилку при розрахунку суми ПДВ; фактично 14% ПДВ від суми поставки становить 40 880,0098 грн. (а не 4 088,00 грн., як зазначено у Додатковій угоді №1), відтак вартість товару з ПДВ становить 332 880,08 грн., як і вказано у видатковій накладній (а не 296 088,07, як зазначено у Додатковій угоді №1). Відповідно, вірно обчислений еквівалент вартості поставленого за видатковою накладною товару з ПДВ за погодженим сторонами курсом становить 9012,7626 доларів США.

12.09.2022 сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Специфікації №1 від 25.08.2022 до Договору поставки №19.07.22-167/1 від 19.07.2022, в якій сторони домовились змінити валютну ціну і умови оплати, у зв`язку з чим дійшли взаємної згоди, внести зміни до Специфікації №1 та викласти її в новій редакції. Відповідно до вказаної Додаткової угоди №2 сторони визначили, що вартість поставленого товару з ПДВ становить 342 877,46 грн., що становить еквівалент 9 283,52 доларів США, що має бути сплачена до 26.09.2022.

Таким чином, сторони змінили вартість товару після його фактичної оплати. При цьому посилання на пункт 3.6 Договору, який передбачає коригування суми, належної до сплати у разі зміни (збільшення) курсу іноземної валюти, є безпідставним, оскільки Додатковою угодою №2 не було скориговано ціну у відповідності до збільшеного курсу іноземної валюти, а збільшено ціну товару після поставки, у тому числі і в еквіваленті у доларах США (було 9012,7626 доларів США стало 9283,52 долари США).

При цьому частина 3 статті 632 ЦК України містить імперативну норму, відповідно до якої зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Відповідно до частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 632 ЦК України у відповідача виник обов`язок зі сплати за отриманий товар в розмірі 332 880,08 грн. у строк до 26.09.2022, а з 27.09.2022 настало прострочення. Втім, позивач не позбавлений права нарахувати курсову різницю у гривні у порядку пункту 3.6 Договору у випадку збільшення курсу долара США на Міжбанківському валютному ринку України станом на день здійснення оплати, не змінюючи при цьому ціну договору у доларовому еквіваленті.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 5 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 15.12.2022, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу належить до задоволення частково у сумі 332 880,08 грн.

Також у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач також нарахував та просить суд стягнути з відповідача 32 408,97 грн. пені за період з 27.09.2022 по 04.12.2022. Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що у випадку порушення строків та/або умов оплати товару покупець сплачує на вимогу постачальника пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше встановлено пунктом 9.5 Договору, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій не обмежується 6-місячним строком, а здійснюється за весь час прострочення виконання.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши власний розрахунок пені на суму основного боргу 332 880,08 грн. у межах заявленого позивачем періоду з 27.09.2022 по 04.12.2022, суд встановив, що належна до стягнення з відповідача пеня становить 31 461,01 грн., відтак вказана вимога має бути задоволена частково.

За прострочення грошового зобов`язання позивач також нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 27.09.2022 до 04.12.2022 в розмірі 1 944,54 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних на суму основного боргу 332 880,08 грн., в межах заявленого позивачем періоду з 27.09.2022 по 04.12.2022, суд встановив, що належні до стягнення з відповідача проценти річних становлять 1 887,84 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу має бути задоволено частково.

Позивач також нарахував та просить суд стягнути з відповідача 24% річних за користування чужими грошовими коштами відповідно до пункту 9.2 Договору за період з 07.10.2022 по 04.12.2022 в розмірі 13 301,77 грн.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.2 договору сторони на основі вільного волевиявлення встановили обов`язок покупця, який прострочив оплату більше ніж на 10 календарних днів, сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 % річних з 11 дня прострочення до дня фактичної оплати.

Відповідач помилково ототожнює вказані проценти річних із пенею за прострочення виконання грошового зобов`язання, та помилково посилається на постанову ВП ВС від 10.04.2018 по справі №910/10156/17 та постанову ВС від 25.05.2022 по справі №923/576/21. Вказані проценти сторонами визначено саме як проценти за користування чужими грошовими коштами - 24% річних (а не за кожен день прострочення) що не відповідає визначенню пені, незалежно від того, чи міститься посилання у тексті договору на статті 536 та 694 ЦК України.

Здійснивши власний розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами на суму основного боргу 332 880,08 грн. з одинадцятого дня прострочення в межах заявленого позивачем періоду, тобто з 07.10.2022 по 04.12.2022, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів становить 12 913,92 грн., відтак вказану вимогу має бути задоволено частково.

Аргументи відповідача щодо настання форс-мажорних обставин, зумовлених військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме закриття кордонів із Україною та відключення електричної енергії, що спричинили настання негативних наслідків для господарської діяльності ТОВ «Заруддя-Агро», суд відхиляє з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 263 Цивільного кодексу України непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» шляхом видачі сертифіката.

Настання форс-мажорних обставин, в кожному окремому випадку, засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово- промисловими палатами, шляхом видачі сертифікату про такі обставини.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

Відкритий лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається відповідач, адресований всім кого це стосується. Це означає, що кожному, кого це стосується, слід доводити причинний зв`язок між війною і неможливістю виконати свої (в т.ч. й грошові) зобов`язання. Адже обставини для суб`єктів господарювання суттєво різняться в залежності від того де знаходиться їх виробництво: на лінії фронту, на тимчасово окупованих територіях, чи в тилу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Суд звертає увагу на те, що воєнний стан в Україні введений з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відтак ТОВ «Заруддя-Агро», укладаючи 19 липня 2022 договір із ТОВ «Агросем», мало враховувати введений в Україні воєнний стан та можливість настання відповідальності за не виконання договірних зобов`язань.

Суд зазначає, що розв`язання повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на обидві сторони. У даному випадку відповідачем не доведено прямого причино-наслідкового зв`язку між неоплатою отриманого товару та війною в Україні.

Крім того, доказів повідомлення позивача, у відповідності до п. 8.2 Договору, про настання у відповідача форс-мажорних обставин суду не надано.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

Решту пояснень та доводів відповідача суд також ретельно розглянув та відхилив як такі, що не спростовують наведених висновків суду.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Агросем» частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Заруддя-Агро» 332 880,08 грн. основного боргу, 31 461,01 пені, 1 887,84 процентів річних та 12 913,92 грн. 24 процентів за користування чужими грошовими коштами.

У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат на сплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 5 687,14 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» (07211, Київська обл., Іванківський р-н, с. Мусійки, вул. Центральна, буд. 145, ідентифікаційний код 38286596)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9В, ідентифікаційний код 30967207)

332 880,08 грн. (триста тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень вісім копійок) основного боргу,

31 461,01 грн. (тридцять одну тисячу чотириста шістдесят одну гривню одну копійку) пені,

1 887,84 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім гривень вісімдесят чотири копійки) 3 відсотків річних,

12 913,92 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот тринадцять гривень дев`яносто дві копійки) процентів за користування чужими грошовими коштами,

5 687,14 грн. (п`ять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень чотирнадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 15.03.2023.

Суддя О.В. Конюх