Рішення № 10955823, 20.08.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2010 р. Справа № 14/105

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форес"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартекс"

про стягнення заборгованості за договором постачання в сумі 103 789 грн. 18 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Гуцаков І. В.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Форес" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартекс". Позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість за договором № 40/09 від 10.02.2010 року в сумі 97 848, 11 грн., плату за користування чужими коштами в розмірі 763, 57 грн. та пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 5 177, 50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позов суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 3300105934828,Ю наявне у матеріалах справи.

За таких обставин, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та відзиву з його боку за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються його вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Між ТОВ "Форес" та відповідачем був укладений дистриб'юторський договір № 40/09 від 10.02.2010 року, відповідно до якого ТОВ "Форес" зобов'язалося виконувати постачання відповідачеві майонезної продукції, а відповідач зобов'язався приймати поставлену продукцію та сплачувати її вартість у порядку, передбаченому Договором. Пунктом 4.2. Договору передбачений обов'язок відповідача оплачувати поставлену продукцію протягом 30 календарних днів з дати постачання відповідної партії продукції в повному обсязі.

Згідно до договору було проведено постачання партій товару. У лютому - квітні 2010 року, відповідачеві були відвантажені партії продукції відповідно до наступних видаткових накладних:

1. ВН Фо-0000395 від 25.02.2010 р. на 144 341, 16 грн.

2. ВН Фо-0000512 від 11.03.2010 р. на 59 322, 25 грн.

3. ВН Фо-0000854 від 22.04.10 р. на 27 889, 44 грн.

Вказані партії загальною вартістю 231 552, 85 грн. були прийняті відповідачем, але не сплачені у повній мірі в обумовлений Договором строк, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 97 848, 11 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 97 848, 11 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4. Договору передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань: «В случае нарушения сроков оплаты Дистрибьютор оплачивает штрафную неустойку - пеню в размере 0,2 %, но не более двойной учетной ставки НБУ от суммы задолженности за каждый день просрочки». У період з 12.08.2009 року по 08.06.10 року облікова ставка НБУ становила 10, 25 процентів на рік, а у період з 08.06.10 року до моменту подачі позовної заяви облікова ставка НБУ становила 9, 5 процентів на рік, таким чином, вказаний у договорі розмір неустойки 0,2 % перевищує подвійну облікову ставку НБУ на рік, відтак для розрахунку пені застосовується подвійна ставка НБУ, тобто 20, 5 процентів річних у період до 08.06.2010 року та 19 процентів у період з 09.06.2010 року, що, відповідно до розрахунку позивача, становить на дату подання позовної заяви 5 177, 50 грн.

Невиконання зобов'язань або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Боржник згідно статті 612 Цивільного кодексу України вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту першого статті 611 Цивільного кодексу України при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відтак, оскільки прострочення з боку відповідача має місце, суд вважає правомірними та такими що підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 763, 57 грн. та пені в сумі 5 177, 50 грн. за період з 27.03.2010 року по 17.06.2010 року згідно розрахунку наданого позивачем (а. с. 26, 27).

На відповідача покладаються судові витрати на підставі частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТЕКС" (ЄДРПОУ 30191963, 33024,, м. Рівне, вул. Старицького, 32) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форес" (ЄДРПОУ 22467767, 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 9) основну заборгованість за договором № 40/09 від 10.02.2010 року в сумі 97 848 грн. 11 коп., три проценти річних в розмірі 763 грн. 57 коп., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 5 177 грн. 50 коп., держане мито в сумі 1 037 грн. 89 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "25" серпня 2010 р.