Рішення № 10955464, 20.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/3020.08.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Онищенко І.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Онлайн», м.Київ (ідентифікаційний код 35510011)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва», м. Київ (ідентифікаційний код 31458110)

про: стягнення 4 670,50 грн.

за участю:

представника Позивача –Нішта А.О. (за довіреністю №б/н від 02.02.2010р.);

представника Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Онлайн», м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва», м.Київ (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 4670,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором про поставку продукції/надання послуг №008/01/09 від 02 січня 2009р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір про поставку продукції/надання послуг №008/01/09 від 02 січня 2009р., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001473 підписаного з боку обох сторін, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001474 підписаного з боку обох сторін, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001481 підписаного з боку обох сторін, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001537 підписаного з боку обох сторін, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001553 підписаного з боку обох сторін, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001563 підписаного з боку обох сторін, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001576 підписаного з боку обох сторін, Видаткову накладна № ТО-0001261 від 02.06.2009 р. на суму 229, 92 грн., Претензію про сплату заборгованості у сумі 3917, 40 грн. від 12.11.2009р. за вих..№ 121109-01, Претензію про сплату заборгованості у сумі 3917,40 грн. від 08.10.2009р. за вих..№ 081009-01.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,12,54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 224 Господарського кодексу України.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва №13 від 09.06.2010р. «Про передачу справ на розгляд іншим суддям»справа №24/30 передана для розгляду судді Ягічевій Н.І., яку прийнято до провадження 09.06.2010р.

У судовому засіданні 02.07.2010р. представником позивача надано Витяг з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Через канцелярію суду від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача основний борг у розмірі –3917,40 грн., інфляційні нарахування у розмірі –332, 33 грн., 3% річних у розмірі –84,36 грн. пені у розмірі –674,87 грн.

Враховуючи приписи ст.22 ГПК України, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (збільшення).

У судових засіданнях 04.08.2010р. та 20.08.2010р. Позивач надав докази направлення заяви про уточнення позовних вимог Відповідачу та копії податкових накладних.

Крім того, Позивачем у судовому засіданні 04.08.2010р. подане клопотання про продовження процесуального строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 04.08.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витягу з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з будь-яких причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юдридичну адресу, яка зазначена Позивачем у позовній заяві: 02068, м.Київ, вул. Урлівська, 8, оф.123.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2009 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір про поставку продукції/ надання послуг №008/01/09 (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Виконавець бере на себе зобов’язання поставляти та передавати у власність витратні матеріали, офісну техніку та аксесуари до неї ( далі - товар), надавати послуги з технічного обслуговування офісного обладнання, комп’ютерної та копіювальної техніки, моніторів, багатофункціональних пристроїв, сканерів, лазерних, струмневих, матричних, та світло-діодних принтерів, блоків безперебійного живлення, факсових телефонів, гарантійний термін якого закінчився (далі - обладнання), обміну, заправки та відновлення картриджів (далі - послуги), відповідно до документів, оформлених у встановленому порядку, які складають невід’ємну частину Договору.

Згідно п.2.3 Договору сума договору складається з суми вартості партій товарів (послуг), поставлених (виконаних) Виконавцем на протязі строку дії Договору.

Сторони в п.6.1. Договору, визначили порядок розрахунків, а саме: покупець розраховується за товар, що постачається шляхом попередньої оплати. За взаємною згодою сторін розрахунок може бути відстрочений, але не більше ніж на 3 календарних дні з дати, вказаної у видатковій накладній.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що сторона яка порушила господарське зобов’язання, визначене Договором та/або чинним законодавством України, зобов’язана відшкодувати іншій стороні завдані збитки у повному обсязі.

Склад та розмір відшкодування збитків визначається сторонами за правилами, встановленими Господарським кодексом України Збитки стягуються у повній сумі незалежно від штрафних санкцій. (п.10.2 та п.10.3 Договору).

Крім того, відповідно до п.10.4 Договору, за порушення грошових зобов’язань за Договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі 24% річних від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочки платежу.

Строк договору визначено у п.8.1. та п.8.2. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє на протязі одного року.

На виконання Договору Позивач поставив товар та надав послуги на загальну суму 3917, 40 грн., що підтверджується актами, які містяться в матеріалах справи, а саме: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001473 підписаного з боку обох сторін на суму 882,00 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001474 підписаного з боку обох сторін на суму 984,00грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001481 підписаного з боку обох сторін на суму 96,00 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001537 підписаного з боку обох сторін на суму 240,00грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001553 підписаного з боку обох сторін на суму 582,00грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001563 підписаного з боку обох сторін на суму 1026,00 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001576 підписаного з боку обох сторін на суму 726, 00 грн., видатковою накладною № ТО-0001261 від 02.06.2009р. на суму 229, 92 грн.

18.01.2010р. Позивач направив Відповідачу Претензії № 121109-01, що підтверджено описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком № 6326 від 18.01.2010рякі містяться в матеріалах справи, проте відповіді на претензію або оплати наданих послуг Відповідачем не було здійснено.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань з оплати товару згідно умов Договору про поставку продукції/надання послуг №008/01/09 від 02.01.2009р., Позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність позову, що розглядається, полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором про поставки продукції/надання послуг та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних, інфляційних нарахувань.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір про поставку продукції /надання послуг №008/01/09 від 02.01.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

На виконання Договору Позивач поставив товар та надав послуги на загальну суму 3917, 40 грн., що підтверджується актами, які містяться в матеріалах справи, а саме: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001473 підписаного з боку обох сторін на суму 882,00 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001474 підписаного з боку обох сторін на суму 984,00грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001481 підписаного з боку обох сторін на суму 96,00 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001537 підписаного з боку обох сторін на суму 240,00грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001553 підписаного з боку обох сторін на суму 582,00грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001563 підписаного з боку обох сторін на суму 1026,00 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0001576 підписаного з боку обох сторін на суму 726, 00 грн., видатковою накладною № ТО-0001261 від 02.06.2009р. на суму 229, 92 грн.

18.01.2010р. Позивач направив Відповідачу Претензії № 121109-01, що підтверджено описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком № 6326 від 18.01.2010рякі містяться в матеріалах справи, проте відповіді на претензію або оплати наданих послуг Відповідачем не було здійснено.

Між тим, Відповідачем не були виконані грошові зобов’язання із сплати поставленої продукції у повному обсязі. Судом встановлено, що заборгованість Відповідача за Договором становить 3917,40 грн.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 3 917,40 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п 10.4 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов’язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж встановлених Договором (за кожний день прострочки), суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 674, 87грн. –пеня за період з 05.06.2009р. по 22.02.2010р.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок 3% річних в цій частині позовних вимог, встановив: - що розмір процентів, який може бути нарахований протягом періоду з 05.06.2009р. до 22.02.2010р., не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже – підлягає стягненню у сумі 84,36 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок інфляційних нарахувань встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 332,33 грн. за період з 05.06.2009р. по 22.02.2010р. включно, не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 332,33 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Онлайн», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва», м.Київ задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва», м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріфон Техно-Онлайн», м.Київ, заборгованість у розмірі: 3 917,40 грн. –сума основного боргу, 674, 87 грн. –пеня, 84,36 грн. -3% річних, 332,33 грн. –компенсація від інфляції.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва», м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Онлайн», м.Київ витрати по сплаті державного мита в розмірі 102, 00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 18.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 25.08.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева