Рішення № 10954057, 25.08.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" серпня 2010 р. Справа № 15/860

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Сватухи О.В. - представника за довіреністю № 21 від 11.01.2010р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромікс-Україна" (с.Червоне Фастівського району )

до Фермерського господарства "Брусилів Агро-Трейд" (с. Морозівка Брусилівського району)

про стягнення 153985,01 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення на свою користь з відповідача 153985,01грн., із яких: 86000,00грн. основного боргу, 25097,24грн. пені, 3635,47грн. - 3% річних, 22052,30грн. інфляційних, 17200,00грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №3228825 про вручення 13.07.2010р. уповноваженій особі ФГ"Брусилів Агро-Трейд" рекомендованого листа (а.с.47).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромікс-Україна" (позивач/постачальник) та Фермерським господарством "Брусилів Агро-Трейд" (відповідач/покупець) було укладено договір №613/П/09 (а.с. 24-25).

Відповідно до п. 1.1 договору № 613/П/09 сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність покупця органо-мінеральну суміш (товар), вказану в специфікації, що є невід'ємним додатком до договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору (п. 1.2 договору № 613/П/09 від 01.04.2009р.).

Згідно із п. 1 Специфікації № 1 до договору № 613/П/09 від 01.04.2009р., позивач зобов'язався передати відповідачу органо-мінеральну суміш у кількості 100 тонн на загальну суму 150000,00грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 26).

Так, на виконання умов договору № 613/П/09 від 01.04.2009р. та специфікації № 1 від 01.04.2009р., позивачем було передано у власність відповідача органо-мінеральну суміш у кількості 100 тонн на загальну суму 150000,00грн., що підтверджується видатковою накладною № 172 від 06.04.2009р. (а.с. 27) та довіреністю серія ЯПБ №607995 від 02.04.2009р. (а.с. 28).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пункт 6.1 розділу 5 договору №613/П/09 від 01.04.2009р. визначає, що умови та порядок проведення розрахунків за кожну партію товару визначаються в специфікації до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно із п. 3 специфікації № 1 до договору № 613/П/09 від 01.04.2009р. сторони погодили, що оплата партії товару за цією специфікацією, повинна бути здійснена покупцем наступним чином:

- 33% вартості партії товару - до 01.06.2009 року;

- 33% вартості партії товару - до 01.07.2009 року;

- 34% вартості партії товару - до 01.08.2009 року.

Таким чином, відповідач за отриманий по видатковій накладній № 172 від 06.04.2009р. товар на суму 150000,00грн. зобов'язаний був провести оплату:

- до 01.06.2009р. в сумі 49500,00грн.,

- до 01.07.2009р. в сумі 49500,00грн.,

- до 01.08.2009р. в сумі 51000,00грн.

Проте, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлені строки належним чином не виконав.

Зокрема, до звернення позивача з позовом до господарського суду, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за отриманий товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 64000,00грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача:

за 15.12.2009р. на суму 8000,00грн. (а.с.29),

за 18.12.2009р. на суму 3000,00грн. (а.с.30),

за 29.12.2009р. на суму 10000,00грн. (а.с.31),

за 14.01.2010р. на суму 3000,00грн. (а.с.32),

за 29.01.2010р. на суму 10000,00грн. (а.с. 33),

за 09.02.2010р. на суму 10000,00грн. (а.с. 34),

за 04.03.2010р. на суму 10000,00грн. (а.с. 35),

за 29.04.2010р. на суму 1000,00грн. (а.с.36).

Таким чином, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 86000,00грн.

27.05.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 20.05.2010р. про погашення заборгованості в сумі 86000,00грн. (а.с. 37), що підтверджується фіскальним чеком № 0229 від 27.05.2010р. та описом вкладення у цінний лист (а.с. 38,39). Проте, зазначену вимогу відповідачем було залишено без розгляду та задоволення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, Фермерське господарство "Брусилів Агро-Трейд" не надало суду доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар по договору № 613/П/09 від 01.04.2009р. на суму 86000,00грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 86000,00грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 25097,24грн. пені, 3635,47грн. - 3% річних, 22052,30грн. інфляційних, 17200,00грн. штрафу.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних, 3% річних та штрафу, господарський суд враховує наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1 розділу 6 "Відповідальність сторін за порушення договору" договору №613/П/09 від 01.04.2009р. сторони передбачили, що у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки.

Відповідно до п. 6.6. договору № 613/П/09 від 01.04.2009р., у разі прострочення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми невиконаного зобов'язання.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені (а.с. 5), зважаючи на встановлені судом обставини щодо строків оплати вартості поставленого товару та з урахуванням передбаченого сторонами у п. 6.1. договору періоду нарахування пені, а саме за весь період прострочки (без обмеження його шести місячним строком), господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування пені в сумі 25063,66грн. Зокрема,

за період з 02.06.2009р. по 01.07.2009р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 49500,00грн. становить 930,33грн.;

за період з 02.07.2009р. по 01.08.2009р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 99000,00грн. становить 1849,81грн.;

за період з 02.08.2009р. по 14.12.2009р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 150000,00грн. становить 11434,93грн.;

за період з 15.12.2009р. по 17.12.2009р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 142000,00грн. становить 239,26грн.;

за період з 18.12.2009р. по 28.12.2009р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 139000,00грн. становить 858,75грн.;

за період з 29.12.2009р. по 13.01.2010р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 129000,00грн. становить 1159,23грн.;

за період з 14.01.2010р. по 28.01.2010р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 126000,00грн. становить 1061,51грн.;

за період з 29.01.2010р. по 08.02.2010р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 116000,00грн. становить 716,66грн.;

за період з 09.02.2010р. по 03.03.2010р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 106000,00грн. становить 1369,29грн.;

за період з 04.03.2010р. по 28.04.2010р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 96000,00грн. становить 3019,40грн.;

за період з 29.04.2010р. по 18.06.2010р. розмір пені нарахованої на суму заборгованості 86000,00грн. становить 2424,49грн.;

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 25063,66грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 33,58грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за товар отриманий, згідно видаткової накладної № 172 від 06.04.2009р., у відповідності до п. 6.6. договору №613/П/09 від 01.04.2009р., позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 17200,00грн., вимога про стягнення якого є обґрунтованою, оскільки відповідачем допущено прострочення оплати товару на суму 86000,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних (а.с. 5), господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 3631,95грн. Зокрема:

розмір 3% річних нарахованих за період з 02.06.2009р. по 01.07.2009р. на суму заборгованості 49500,00грн. становить 122,05грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 02.07.2009р. по 01.08.2009р. на суму заборгованості 99000,00грн. становить 252,25грн.,          

розмір 3% річних нарахованих за період з 02.08.2009р. по 14.12.2009р. на суму заборгованості 150000,00грн. становить 1664,38грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 15.12.2009р. по 17.12.2009р. на суму заборгованості 142000,00грн. становить 35,01грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 18.12.2009р. по 28.12.2009р. на суму заборгованості 139000,00грн. становить 125,67грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 29.12.2009р. по 13.01.2010р. на суму заборгованості 129000,00грн. становить 169,64грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 14.01.2010р. по 28.01.2010р. на суму заборгованості 126000,00грн. становить 155,34грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 29.01.2010р. по 08.02.2010р. на суму заборгованості 116000,00грн. становить 104,88грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 09.02.2010р. по 03.03.2010р. на суму заборгованості 106000,00грн. становить 200,38грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 04.03.2010р. по 28.04.2010р. на суму заборгованості 96000,00грн. становить 441,86грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 29.04.2010р. по 18.06.2010р. на суму заборгованості 86000,00грн. становить 360,49грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 3631,95грн. В частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3,52грн. суд відмовляє за необґрунтованістю їх нарахування.

Стосовно позовних вимог про стягнення 22052,30грн. інфляційних, які нараховано позивачем за період з 01.06.2009р. по 18.06.2010р. (розрахунок а.с. 6), господарський суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

У відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладеними в листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р., у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р., господарський суд встановив, що за визначений позивачем період (з 01.06.2009р. по 18.06.2010р.) правомірним є нарахування інфляційних в сумі 9654,05грн., зокрема нарахованих:

в сумі 544,50грн. за червень 2009 року на суму боргу 49500,00грн.,

в сумі -99,00грн. за липень 2009 року на суму боргу 99000,00грн.,

в сумі 3930,49грн. за період з серпня по листопад 2009 року на суму боргу 150000,00грн.,

в сумі 1278,00грн. за грудень 2009 року на суму боргу 142000,00грн.,

в сумі 2268,00грн. за січень 2010 року на суму боргу 126000,00грн.,

в сумі 2014,00грн. за лютий 2010 року на суму боргу 106000,00грн.,

в сумі 864,00грн. за березень 2010 року на суму боргу 96000,00грн.,

в сумі -288,00грн. за квітень 2010 року на суму боргу 96000,00грн.,

в сумі -857,94грн. за період з травня по червень 2010 року на суму боргу 86000,00грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні в сумі 9654,05грн. В частині стягнення 12398,25грн. інфляційних необхідно відмовити.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення боргу не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 86000,00грн. основного боргу, 25063,66грн. пені, 3631,95грн. - 3% річних, 9654,05грн. інфляційних, 17200,00грн. штрафу. У задоволенні позову в частині стягнення 33,58грн. пені, 3,52грн. - 3% річних та 12398,25грн. інфляційних суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 509, 525, 526, ч.ч. 1-3 ст. 549, ст. 661, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст. ст. 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Брусилів Агро-Трейд" (Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка вул.Гур'єва, 1В, ідентифікаційний код 35337637)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромікс-Україна" (08543, Київська область, Фастівський район, с. Червоне, вул. Білоцерківська, 25, ідентифікаційний код 33781791):

- 86000,00 грн. основного боргу;

-25063,66 грн. пені;

- 3631,95 грн. - 3% річних;

- 9654,05 грн. інфляційних;

- 17200,00 грн. штрафу;

- 1415, 50грн. витрат по сплаті державного мита;

- 216,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст складено: "30" серпня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з повідомл)