Рішення № 10948556, 20.07.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-1005/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2010 р. Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.,

при секретарі - Домніковій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (АТ) «Місто Банк»» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами кредиту суд,-

В С Т А Н О В И В :

22 грудня 2009 року комерційний банк ТОВ «Місто банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на майно. 02 квітня 2010 року правонаступником позивача Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» збільшені позовні вимоги. За розрахунком банку, по договору № 565\Ф\ USD від 23.08.2007 року із додатковими угодами №№ 1-5, укладеному з відповідачем ОСОБА_2, заборгованість останньої по виданому кредиту складає 7327436, 44 грн.. Відповідач ОСОБА_3, який згідно договору поруки № 565\Ф\ USD-П від 14.11.2007 року відповідає солідарно в повному обсязі за виконання зобовязань по вказаному кредитному договору, на вимогу банку також борг не погасив. Крім того, по договору № 341\Ф\ USD від 05.06.2007 року із додатковими угодами №№ 1-5, укладеному з відповідачем ОСОБА_3, заборгованість останнього по виданому кредиту складає - 11436055,12 грн. Відповідач ОСОБА_2, яка згідно договору поруки № 341\Ф\ USD-П від 10.04.2008 року відповідає солідарно в повному обсязі за виконання зобовязань по вказаному кредитному договору, на вимогу банку борг не погасила. Таким чином, загальна сума позовних вимог до солідарних відповідачів по двом договорам кредиту складає 18763491, 56 грн. ( а.с 98-105)

Представник установи позивача Рябко Л.Г. в судовому засіданні пояснила, що позивач свої зобовязання перед відповідачами виконав у повному обсязі та відповідно до умов договорів видав обумовлені суми кредитів в валюті на умовах відновлювальної лінії, але відповідачі з початку 2009 року припинили виконувати свої щомісячні зобовязання перед позивачем по виплаті кредиту та процентів за умовами кредиту, що порушує законні права та інтереси позивача, у звязку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, про що свідчить розписка представника обох відповідачів за довіреностями від 17.05.2010 року ОСОБА_6. В судове засідання відповідачі, представник обох відповідачів ОСОБА_6 та представник ОСОБА_2 за довіреністю 17.07.2009 року ОСОБА_7 в судове засідання не зявилися, заяв про розгляд справи за відсутністю відповідачів (представників) та клопотань про відкладення розгляду справи на підставі доведених поважних причин до справи не надходило. У звязку з чим, суд визнав неявку відповідачів та їх представників без поважних причин та керуючись ст. 169 ч. 2, 4 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представники відповідачів, по черзі брали участь у судових засіданнях заявляли клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та змінами позовних вимог. Письмових заперечень чи пояснень до матеріалів справи не залучили, усних пояснень по суті справи не надали.

Суд, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача підлягаючими задоволенню, оскільки вони засновані на вимогах законну та підтверджуються наданими доказами, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

23 серпня 2007 року між комерційним банком ТОВ « Місто Банк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений та підписаний кредитний договір № 565\Ф\ USD та Додаткові угоди до кредитного договору №№ 1-5 відповідно від 17 жовтня 2007р., 09 квітня 2008р, 17 червня 2008р, 19 вересня 2008р, 16 жовтня 2008р, згідно до яких на ОСОБА_2 була відкрита відновлювальна кредитна лінія в сумі 780 000,0 доларів США, на строк до 22 серпня 2014 року, під 13,5 відсотків річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячними платежами, які повинні здійснюватися у валюті кредиту ( п.п. 2.1, 3.3, 3.4, 6.1.1 договору та Додаткові угоди № № 1-5)

Відповідно до п.п. 2.1, 5.1, 5.2 кредитного договору та додаткової угоди № 5 від 16.10.2008 року позивач повністю й в строки (на протязі 2007 - 2008 років) надав ОСОБА_2 кредит частинами в розмірі 824500,0 доларів США, що підтверджується випискою з позикового рахунку останньої НОМЕР_2 в АТ «Місто Банк». Також випискою підтверджується, що ОСОБА_2 з отриманням першої частини кредиту 30.08.2007 року й до березня 2009 року належно здійснювала часткове погашення кредиту та сплачувала проценти відповідно до умов договору ( а.с. 10-20, 30 -35, 40)

23 серпня 2007 року у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем укладений договір іпотеки, предметом якого є належні ОСОБА_2 земельні ділянки. ( а.с. 21-28)

Відповідач не виконала умови параграфу 6 кредитного договору, тобто з березня 2009 року щомісячно не здійснювала часткове погашення кредиту й не сплачувала відсотки за користування кредитом, в звязку з чим, кожний місяць накопичувалася прострочена заборгованість. Після отримання 29.04.2009 року письмового попередження про можливість вимоги дострокового повернення кредиту, та вимоги про дострокове витребування від 30.11.2009 року відповідач не повернула позивачу повну заборгованість по кредиту. (а.с. 36-39,165-171)

У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 565\Ф\ USD-П від 14.11.2007 року, згідно з яким (п. 1. договору) він на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов вказаного кредитного договору.

Відповідно до умов Додаткових угод №№ 2, 4, 5 до кредитного договору, сума кредиту була звеличена до 824500,0 доларів США, тому Додатковою угодою № 1 до вказаного договору поруки, яка укладена 10.04.2008 року внесена зміна в п.1 договору поруки та встановлене, що сума отриманого боржником кредиту складає 824500,0 доларів США. ( а.с 29, 172)

З цього приводу суд враховує пояснення представника банку, що відповідачем ОСОБА_2 частково сума кредиту була повернута та заборгованість за кредитною лінію є 780000,0 доларів США.

Відповідно до п. 4.2 договору поруки, у разі настання прострочення виконання Позичальником зобовязань за кредитним договором, кредитор направляє поручителю вимогу про солідарне погашення заборгованості із розрахунком заборгованості. Зі змісту п. 8. 7 договору поруки, письмова вимога до поручителя підлягає направленню рекомендованим листом, курєром, телеграфом, або вручені особисто. Договір поруки діє до повного виконання позичальником та\або поручителем зобовязань позичальника за кредитним договором ( п. 7.1. договору)

Згідно до п. 4.2 договору поруки, 23.11.2009 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_3 з вимогою про дострокове виконання умов кредитного договору, а саме виконання солідарних боргових зобовязань на умовах договору поруки, але отримавши цю вимогу 30.11.2009 року останній не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив відсотки за їх користування ( а.с.165-171)

Крім того, відповідно до п. 9.2 кредитного договору, за несвоєчасне повернення отриманих кредитних коштів та\або несвоєчасну сплату відсотків позичальник сплачує пеню в національній валюті України по курсу Національного банку України ( НБУ) на дату сплати, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє за період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, заборгованість відповідачів за кредитним договором № 565\Ф\ USD та по нарахованої пені на останню дату розрахунку 01.03.2010 року складає: заборгованість за кредитом 780000,0 доларів США, що по курсу НБУ складає 6232200,0 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 124020,00 доларів США, що складає 990919,8 грн.; нарахована пеня 104316, 64 грн., загальна заборгованість 7327436, 44 грн. ( а.с. 106, 110-123).

Також судом встановлене, що 05 червня 2007 року між комерційним банком ТОВ « Місто Банк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений та підписаний кредитний договір 341\Ф\ USD та Додаткові угоди до кредитного договору №№ 1-5 відповідно від 23 серпня 2007р, 09 квітня 2008р, 19 травня 2008р, 19 вересня 2008р, 16 жовтня 2008р, згідно до яких на ОСОБА_3 була відкрита відновлювальна кредитна лінія в сумі 1 220 000,0 доларів США, на строк до 05 червня 2014 року, під 13,5 відсотків річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячними платежами, які повинні здійснюватися у валюті кредиту ( п.п. 2.1. 3.3, 3.4, 6.1.1 договору та Додаткові угоди № № 1-5)

Відповідно до п.п. 2.1, 5.1, 5.2 кредитного договору та додаткової угоди № 5 від 16.10.2008 року позивач повністю й в строки (на протязі 2007 - 2008 років) надав ОСОБА_3 кредит частинами в розмірі 1 274060,0 доларів США, що підтверджується випискою з позикового рахунку останнього НОМЕР_1 в АТ «Місто Банк». Також випискою підтверджується, що ОСОБА_3 з отриманням першої частини кредиту 06.06.2007 року й до березня 2009 року належно здійснював часткове погашення кредиту та сплачував проценти відповідно до умов договору ( а.с. 124-136, 183-187)

23 серпня 2007 року у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, предметом якого є належне майновому поручителю ОСОБА_2 нерухоме майно. ( а.с. 139-143)

Відповідач не виконав умови параграфу 6 кредитного договору, тобто з березня 2009 року щомісячно не здійснював часткове погашення кредиту й не сплачував відсотки за користування кредитом, в звязку з чим, кожний місяць накопичувалася прострочена заборгованість. Після отримання 29.04.2009 року письмового попередження про можливість вимоги дострокового повернення кредиту, та вимоги про дострокове витребування від 30.11.2009 року відповідач не повернув позивачу повну заборгованість по кредиту. (а.с. 173-182)

У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 341\Ф\ USD-П від 10.04.2008 року, згідно з яким (п. 1. договору) вона на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають з умов вказаного кредитного договору.

Відповідно до умов Додаткових угод №№ 2-5 до кредитного договору, сума кредиту була звеличена до 1 274 060,0 доларів США, тому у пункті 1.3 договору поруки зазначене, що зобовязання боржника за кредитним договором включають зокрема, обовязкові грошові зобовязання, зокрема повернення суми кредиту в розмірі 1274060,0 доларів США. ( а.с. 137-138)

З цього приводу суд враховує пояснення представника банку, що відповідачем ОСОБА_3 частково сума кредиту була повернута, та заборгованість за кредитною лінію є 1220 000,0 доларів США.

Відповідно до п. 2.1.1 договору поруки, кредитор має право у разі не виконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором, протягом пяті робочих днів з дня невиконання предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обовязковими для виконання протягом пяти робочих днів з моменту отримання поручителем від кредитора письмового повідомлення. Зі змісту п. 6.3 договору поруки, письмова вимога до поручителя підлягає направленню рекомендованим листом або вручена особисто. Поручитель та боржник залишаються зобовязаними перед кредитором до моменту, поки всі зобовязання за кредитним договором не будуть виконані повністю ( п.3.4 договору поруки).

Згідно до п. 2.1.1 договору поруки, 19.11.2009 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про дострокове виконання умов кредитного договору, а саме виконання солідарних боргових зобовязань на умовах договору поруки, але отримавши цю вимогу 30.11.2009 року остання не повернула позивачу кредитні кошти та не сплатила відсотки за їх користування ( а.с. 179-181)

Крім того, відповідно до п. 9.2 кредитного договору, за несвоєчасне повернення отриманих кредитних коштів та\або несвоєчасну сплату відсотків позичальник сплачує пеню в національній валюті України по курсу Національного банку України ( НБУ) на дату сплати, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє за період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, заборгованість відповідачів за кредитним договором № 341\Ф\ USD та нарахованої пені на останню дату розрахунку 01.03.2010 року складає: заборгованість за кредитом 1 220000,0 доларів США, що по курсу НБУ складає 9747800,0 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 191322,41 долара США, що складає 1528666,06 грн.; нарахована пеня 159589,06 грн., загальна заборгованість 11436055, 12 грн. ( а.с 108, 124-132).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 610 ЦК України передбачене, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання /неналежне виконання/. У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобовязання боржником настають правові наслідки у виді відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України боржник зобовязаний повернути позивачеві гроші в строк та в порядку, встановленими договором.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку та відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу та пені.

Наслідком порушення відповідачем ОСОБА_2 зобовязань по щомісячному поверненню кредиту та сплати відсотків є можливість застосування позивачем права на дострокову вимогу з боржника та поручителя з солідарними зобовязаннями повернення всієї суми заборгованості по кредиту, що вбачається з положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України та з умов двох вказаних договорів кредиту.

Відповідно до чинного законодавства неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штраф є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України).

Частин 2 ст.192 ЦК України встановлює, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.193 ЦК України порядок вчинення правочинів з валютними цінностями встановлюється законом. Згідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземної валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до діючого Декрету КМ України от 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю": ст.5)- НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій зокрема: пункт в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті; пункт г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу; ст.8) - для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України. Зазначені курси встановлюються НБУ за погодженням з КМ України.

Таким чином, згідно діючого законодавства України операції з валютними цінностями (іноземною валютою) є саме «валютними операціями», які здійснюються банками на підставі відповідної ліцензії.

Згідно матеріалів справи, на час укладення договору кредиту АКБ «Імексбанк» мав Банківську ліцензію за № 157 видану НБУ 29.03.1994 року, та дозвіл на здійснення операцій № 157-2 та додаток до дозволу № 157-2 від 03.10.2002 року, яким зокрема надане право на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, тобто на видачу кредитів у валюті. 25.08.2009 року відповідна ліцензія, дозвіл та додаток отримані правонаступником - АТ «Імексбанк» (а.с.84-89, 168-171).

Листом № 13-210\7871-22612 від 07.12.2009 року Національний банк України розяснив, що у п. 4 ст. 5 Декрету КМ України передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземної валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Банк зазначив, що на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання\одержання кредитів в іноземної валюті. Таким чином, операція з наданням банками кредитів в іноземної валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Таким чином, порядок та підстави видачі індивідуальних ліцензій не врегульовані діючим законодавством та факт відсутності даної ліцензії не є підтвердженням неправомірної діяльності позивача.

Суд враховує пояснення представника позивача, що розрахунок заборгованості відповідачів по вказаним двом договорам кредиту здійсненний за використанням відповідної банківської компютерної програми, що виключає помилку в обчисленні заборгованості.

Одночасно, судом приймається до уваги, пояснення представника позивача, що відповідачам було відомо про розгляд даної справи та про вимоги банку, щодо повного погашення заборгованості, але жодних виплат здійснено не було. Суд також враховує, що відповідачам ( їх представникам) надавалась можливість надавати суду докази, заперечення, обґрунтування, але вони своїм процесуальним правом не скористались за власним бажанням та на свій розсуд.

Розглянувши справу повно, всебічно, обєктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позивачем вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити у повному обсязі, стягнувши на користь позивача з відповідачів зазначену в позові заборгованість за двома кредитними договорами в розмірі 18763491, 56 грн.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 526, 554, 590, 1049, 1050, 1054 ЦК України ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» 1993р., суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договорами кредиту - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» ( м. Одеса, Фонтанська дор. 11, код ЄРДПОУ 20966466) повну заборгованість по кредиту й відсоткам за кредитними договорами № 565\Ф\ USD та № 341\Ф\ USD в загальному розмірі 18763491, 56 грн. ( вісімнадцять мільйонів сімсот шістдесят три тисячі чотириста девяносто одну гривну 56 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» суму судового збору в розмірі 850,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 60,0 грн

Стягнути з Ківан Муамар Ахмеда на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» суму судового збору в розмірі 850,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 60,0 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а також подання апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.В.Науменко