
Справа № 522/1551/21
Провадження № 2/522/1087/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2023 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист порушеного права, шляхом стягнення 3 % річних заборгованості за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005 року,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд:
1. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код за ЄДРПОУ: 14305909) 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005р. за період з 11.12.2017р. по 11.12.2020р. (календарні 3-роки) у розмірі - 45 959,55 дол. США.
2. Стягнути з Відповідачів на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Код за ЄДРПОУ: 14305909) судовий збір у розмірі - 19 354 грн. 72 коп. в рівних частинах.
Мотивує вимоги тим, що відповідно до Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.01.2012р. по цивільній справі № 1527/2-5014/2011р. позовні вимоги Банку було задоволено, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005р. у розмірі - 5 526875,88 грн. Рішення суду від 13.01.2012р. не оскаржувалось та набрало законної сили.
З дати ухвалення вищезазначеного рішення суду першої інстанції по сьогоднішній час заборгованість за Кредитним договором погашена не була. Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005р розрахунок 3% річних визначений за період з 11.12.2017 року по 11.12.2020 року (календарні роки) становить 45 959,55 доларів США (еквівалентно - 1 290314,24 гривень). В порядку ст. ст. 16, 509, 524, 530, 536, 546, 553, 554, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, просить задовольнити позовні вимоги.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування наслідків пропуску позовної давності та відмовити у задоволені позову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову, оскільки рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.01.2012 року не знаходиться на виконанні, строк пред`явлення його до виконання сплив у зв`язку з цим сплив строк позовної давності і за додатковими вимогами.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день, місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників справи, судом встановлені наступні обставини справи.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13.01.2012р. по цивільній справі № 1527/2-5014/2011р. позовні вимоги Банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005р. у розмірі - 5 526875,88 грн. Рішення суду набрало законної сили.
Як зазначає представник позивача, відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005р розрахунок 3% річних визначений за період з 11.12.2017 року по 11.12.2020 року становить 45 959,55 доларів США (еквівалентно - 1 290314,24 гривень).
Отже, позивач просить нарахувати 3% річних на заборгованість в гривнях, яка була визначена вищевказаним рішенням суду, що набрало законної сили 24.01.2012 року.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 57 ЦК України).
При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення ого права або про особу, яка його порушила.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
З аналізу наведеної статті вбачається, що позовна давність стосовно додаткових інших вимог (стягнення неустойки та інші), які є похідними від основної вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року по справі № 183/4363/15-ц, провадження № 61-16927св18.
Матеріали справи не містять докази, що рішення Суовровського районного суду міста Одеси від 13.01.2012 року знаходиться на виконанні.
Оскільки позовні вимоги щодо основної вимоги були заявлені банком ще у 2011 році, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 1527/2-5014/11 набрало законної сили 24.01.2012, то позовні про стягнення 3% річних майже через 10 років свідчить що позивач звернувся в суд із вимогою про захист свого цивільного права пропуском строку позовної давності, що згідно вимог частини 4 статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосеред-ньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздале-гідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд на-дає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотип-них доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 23, 1167, 1168 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволені позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист порушеного права, шляхом стягнення 3 % річних заборгованості за Кредитним договором № 014/0054/74/41754 від 02.12.2005 року відмовити.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 09.03.2023, у зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду та його відновленню, а також з урахуванням повітряних тривог.
Суддя Р.Д. Абухін
20.02.23
Судове рішення № 109469190, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 20.02.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/1551/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: