Рішення № 109442839, 09.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/33220/21

2-а/760/758/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Щепановій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У груді 2021 позивач звернувся до суду з позовом та просить суд: Постанову серії АЕО № 5087694 від 29.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання і перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, винесеною інспектором 2-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшого сержанта поліції Таргонського Сергія Петровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 650 грн. скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 29.11.2021 інспектором 2-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшого сержанта поліції Таргонським Сергієм Петровичем щодо нього винесено постанову серії АЕО № 5087694 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 650 грн.

Вказує, що в оскаржуваній постанові інспектора зазначено, що 29.11.2021 близько 08 год. 20 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW X5», д..н.з. НОМЕР_1 в м. Києві та рухаючись по проспекту Валерія Лобановського в сторону (перехрестя) з вулицею Максима Кривоноса, здійснив рух смугою для маршрутних транспортних засобів, що позначена дорожнім знаком 5.11, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Посилається, що він дійсно за зазначених у оскаржуваній постанові обставин здійснював рух смугою для маршрутних транспортних засобів за адресою м. Київ. проспект Валерія Лобановського, проте заїхав на неї для висадки пасажира - його доньки, котра навчається у Ліцеї №144 ім. Григорія Ващенко (м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 6), здійснив з`їзд праворуч на смугу для руху маршрутних транспортних засобів, яка була відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки.

Стверджує, що відповідно до п.17.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, визначено, що водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Таким чином позивач вважає, що ним не порушено п. 17.1 Правил дорожнього руху, оскільки ним здійснено виїзд на смугу для руху маршрутних транспортних засобів для висадки пасажира - його доньки, у відповідності до п. 17.2 Правил дорожнього руху.

Окрім цього позивач стверджує, що відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а).

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази вини позивача, фото та відеозйомка, пояснення свідків, інспекторів патрульної поліції. Крім того, патрульний поліцейський здійснив розгляд справи без урахування його пояснень по суті, котрі навіть не відбирав перед складанням постанови. Позивачу було відмовлено в ознайомленні з постановою і у подальшому повідомлено, що така можливість у нього з`явиться тільки після підпису в постанові про її отримання.

У зв`язку з вищевикладеним, просив суд задовольнити позов в повному обсязі та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

13.12.2021 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано до провадження судді Букіної О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2021 справу було прийнято до провадження суду та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачу судом було надіслано копію ухвали суду від 17.12.2021 року. Відповідачу судом було надіслано копію ухвали суду від 17.12.2021 року та копію позовної заяви із додатками.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем копію ухвали суду від 17.12.2021 року та копію позовної заяви із додатками було отримано 26.09.2022 року, що підтверджується відміткою на супровідному листі.

Проте, у встановлений судом строк відзиву на позов відповідачем подано не було.

Так само не було направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2021 відносно позивача ОСОБА_1 інспектором 2-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшого сержанта поліції Таргонським Сергієм Петровичем було складено постанову серії АЕО № 5087694, якою накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 650,00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП у зв`язку із порушенням ним п. 17.1 Правил дорожнього руху.

Із змісту постанови серії АЕО № 5087694 від 29.11.2021 вбачається, що 29.11.2021 близько 08 год. 20 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW X5», д..н.з. НОМЕР_1 в м. Києві та рухаючись по проспекту Валерія Лобановського в сторону (перехрестя) з вулицею Максима Кривоноса, здійснив рух смугою для маршрутних транспортних засобів, що позначена дорожнім знаком 5.11, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ним здійснено виїзд на смугу для маршрутних транспортних засобів для висадки пасажира - його доньки, у відповідності до п. 17.2 Правил дорожнього руху.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,

Пунктами 1.1, 1.9 ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Вбачається, що постанову серії ЕАО № 5087694 виніс інспектор 2-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в м. Києві старший сержант поліції Таргонський Сергій Петрович.

Відповідно до п. 17.1. ПДР на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що ним дійсно було здійснено виїзд на смугу для маршрутних транспортних засобів, проте для висадки пасажирки - його доньки для відвідування ліцею, де остання навчається - у місці, де смуга для маршрутних транспортних засобів відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки у відповідності до п. 17.2 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 17.2 Правил дорожнього руху, водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Таким чином встановлено, що транспортним засобам дозволено заїжджати на смугу для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, зокрема, для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Відеозапису події 29.11.2021 відповідачем до суду не надано, а тому суд позбавлений можливості відслідкувати траєкторію руху автомобіля «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , місце перетину ним смуги для маршрутних транспортних засобів, рух автомобіля по смузі для маршрутних транспортних засобів, місце виїзду автомобіля із смуги для маршрутних транспортних засобів, а також обставини щодо висадки пасажирки.

Відзиву від відповідача не надходило. Пояснень з приводу винесення інспектором оскаржуваної постанови суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів, які спростовували викладені позивачем у позовній заяві обставини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд вважає за можливе скасувати постанову серії ЕАО № 5087694 від 29.11.2021, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Враховуючи викладене вище, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 8, 9, 14-2, 122, 222, 258, 279-1 - 279-4, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», статтями 2, 3, 5, 47, 72-78, 132, 139, 192, 193, 194, 229, 241- 244, 246, 250, 257, 263, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5087694 від 29.11.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 650,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.03.2023.

Суддя: О.М. Букіна